5 липня відзначаються День Військово-Морських Сил Збройних Сил України, День працівників морського та річкового флоту, а також День звільнення Слов’янська і Краматорська від проросійських терористів. Цей день в світовій історії запам’ятався подіями, після яких змінювалися наукові уявлення, політичні союзи, військові плани, міста, культура й повсякденне життя людей.
День Військово-Морських Сил Збройних Сил України
Це свято щороку відзначається в першу неділю липня. Його присвячено військовослужбовцям, які забезпечують оборону морських кордонів, захист територіальних вод, безпеку судноплавства та виконують бойові завдання в акваторії Чорного й Азовського морів. Свято об’єднує моряків, морську піхоту, авіацію ВМС, берегові підрозділи та всіх, чия служба пов’язана з українським військовим флотом.
Після початку російської агресії українські Військово-Морські Сили пройшли складний етап відновлення та розвитку. Попри втрату значної частини корабельного складу у 2014 році, флот продовжив виконувати бойові завдання, а під час повномасштабної війни став важливою складовою оборони держави. Українські моряки беруть участь у захисті узбережжя, застосуванні морських безпілотних систем, забезпеченні безпеки морських шляхів і проведенні спеціальних операцій.
Цікаві факти
Першим бойовим кораблем незалежної України вважається сторожовий корабель «СКР-112». У липні 1992 року його екіпаж підняв український прапор і здійснив перехід до Одеси, попри спроби кораблів Чорноморського флоту перешкодити цьому.
29 квітня 1918 року більшість кораблів Чорноморського флоту в Севастополі підняли українські прапори за наказом командування Української Народної Республіки. Ця подія стала одним із найважливіших епізодів історії українського військового флоту.
Після окупації Криму в 2014 році Україна втратила більшість військових кораблів і значну частину морської інфраструктури. Попри це Військово-Морські Сили були відновлені практично з нуля, а новими головними базами стали Одеса, Південне та Миколаїв.
Флагман ВМС України «Гетьман Сагайдачний» упродовж багатьох років представляв державу в міжнародних антипіратських операціях, спільних навчаннях і далеких морських походах. У 2022 році корабель затопили в Миколаєві, щоб він не дістався російським військам.
У квітні 2022 року українські військові знищили флагман Чорноморського флоту Росії — ракетний крейсер «Москва». Це стало одним із найрезонансніших випадків у сучасній історії морських війн, коли великий ракетний крейсер був втрачений унаслідок бойових дій.
Україна стала першою державою, яка масово застосувала морські безпілотні катери для ураження бойових кораблів противника. Їх використання суттєво змінило уявлення про сучасну морську війну та привернуло увагу військових фахівців у всьому світі.
Після початку повномасштабної війни українські ВМС забезпечили функціонування морського коридору для експорту зерна через Чорне море. Незважаючи на постійну загрозу обстрілів, цим маршрутом було перевезено десятки мільйонів тонн української продукції до країн світу.
Морська піхота входить до складу Військово-Морських Сил України та вважається одним із найбоєздатніших родів військ. Її підрозділи відзначилися під час оборони Маріуполя, боїв на півдні України та форсування водних перешкод у ході бойових операцій.
День працівників морського та річкового флоту
Це професійне свято встановлено Указом Президента України у 2015 році на честь людей, чия робота пов’язана з морськими та річковими перевезеннями, портовим господарством, судноплавством, судноремонтом, навігаційним забезпеченням і підготовкою фахівців для водного транспорту.
Працівники галузі забезпечують перевезення вантажів і пасажирів, роботу морських і річкових портів, експлуатацію суден, безпеку судноплавства та функціонування важливої транспортної інфраструктури. Попри воєнні виклики, українські порти, річкові перевезення та фахівці морської галузі продовжують виконувати стратегічно важливі завдання для економіки країни, підтримуючи експорт, логістику та міжнародне торговельне сполучення.
Цікаві факти
Україна має понад 2 700 кілометрів морського узбережжя Чорного й Азовського морів. Саме завдяки цьому ще з античних часів на її території розвивалися морська торгівля, портові міста та судноплавство.
Першим великим морським портом на території сучасної України була давньогрецька Ольвія, заснована у VI столітті до нашої ери. Через неї експортували зерно, рибу, худобу та ремісничі вироби, а також підтримували торговельні зв’язки з багатьма містами Середземномор’я.
У XIX столітті Одеса стала одним із найбільших портів Європи. Через її гавань проходили величезні обсяги експорту зерна, а місто швидко перетворилося на один із головних торговельних центрів Чорноморського регіону.
Річка Дніпро століттями була однією з найважливіших транспортних артерій Східної Європи. Нею проходив знаменитий торговельний шлях «із варягів у греки», який поєднував Балтійське море з Чорним і сприяв розвитку Києва як великого торговельного центру.
У 1897 році в Миколаєві було засновано суднобудівний завод «Наваль», який став одним із найпотужніших підприємств Російської імперії. Тут будували броненосці, крейсери, міноносці та інші великі військові кораблі.
Українські моряки традиційно мають високий попит у світовому торговельному флоті. За оцінками міжнародних морських організацій, Україна протягом багатьох років входить до числа держав, що готують найбільшу кількість офіцерів торговельного флоту для міжнародного судноплавства.
Найбільший річковий порт України розташований у Запоріжжі. Він відіграє важливу роль у перевезенні металопродукції, будівельних матеріалів, зерна та інших вантажів, забезпечуючи сполучення між промисловими районами та чорноморськими портами.
Після початку повномасштабної війни українські портовики та моряки змогли відновити морський експорт через тимчасовий морський коридор у Чорному морі. Це дозволило зберегти постачання української аграрної продукції до десятків країн і стало одним із найважливіших логістичних досягнень воєнного часу.
День звільнення Слов’янська і Краматорська від проросійських терористів
5 липня у Слов’янську та Краматорську згадують події 2014 року, коли українські сили відновили контроль над двома важливими містами півночі Донеччини. Навесні того року вони опинилися під контролем озброєних проросійських угруповань, які захоплювали адміністративні будівлі, створювали блокпости, утримували людей у заручниках і використовували міську інфраструктуру для військових потреб.
Звільнення Слов’янська і Краматорська стало важливим етапом у стримуванні російської агресії на Донбасі. Після відступу бойовиків українські військові зайшли до міст, над адміністративними будівлями знову підняли державні прапори, почалося відновлення роботи влади, лікарень, комунальних служб і допомога жителям, які пережили окупацію, обстріли, викрадення та постійну небезпеку.
Цікаві факти
Слов’янськ став одним з перших міст Донеччини, захоплених у квітні 2014 року групою озброєних бойовиків під керівництвом громадянина Росії Ігоря Гіркіна. Саме звідси почався один з найнебезпечніших етапів війни на Донбасі.
Краматорськ мав особливе значення через промисловість, транспортні вузли та близькість до Слов’янська. Контроль над цими двома містами дозволяв бойовикам утримувати значну частину півночі Донеччини та погрожувати іншим населеним пунктам регіону.
Перед звільненням українські сили поступово брали під контроль населені пункти навколо Слов’янська. Важливим етапом стало звільнення Миколаївки, після чого становище бойовиків у Слов’янську різко погіршилося.
У ніч проти 5 липня 2014 року основні сили бойовиків залишили Слов’янськ і рушили через Краматорськ у напрямку Донецька. Їхній відступ означав крах укріпленого району, який вони намагалися втримати майже три місяці.
5 липня 2014 року українські прапори знову підняли у Слов’янську, Краматорську, Дружківці та Костянтинівці. Для північної Донеччини цей день став переломним, бо одразу кілька важливих міст повернулися під контроль України.
Після звільнення у Слов’янську та Краматорську знаходили покинуті позиції, зброю, боєприпаси, документи й місця незаконного утримання людей. Ці знахідки підтверджували масштаби діяльності проросійських угруповань у захоплених містах.
Під час окупації місцеві жителі жили під контролем блокпостів, озброєних патрулів і самопроголошених «комендатур». Людей могли затримувати за українську символіку, волонтерство, журналістську роботу або підозру в підтримці української держави.
Після 2014 року Краматорськ фактично став адміністративним центром підконтрольної Україні частини Донецької області. Місто прийняло обласні установи, переселенців, військових, волонтерів і стало одним із головних центрів української присутності на Донеччині.
Слов’янськ і Краматорськ знову опинилися під загрозою після початку повномасштабного вторгнення Росії, але залишилися під контролем України. Для Донеччини вони стали прикладом міст, які пережили окупацію, повернулися до українського життя й продовжили триматися біля фронту.
Історичні події в цей день
1054 — у сузір’ї Тельця стався вибух наднової зірки, який спостерігали астрономи різних країн. Світло було настільки яскравим, що його бачили вдень протягом кількох тижнів, а вночі — майже два роки; залишком цього явища стала Крабоподібна туманність.
1439 — на Флорентійському соборі підписали унію між Православною та Католицькою Церквами. Від Київської митрополії документ підписав митрополит Ісидор, однак спроба церковного об’єднання викликала сильний спротив і не була прийнята більшістю православного світу.
1687 — вийшла друком праця Ісаака Ньютона «Математичні начала натуральної філософії», відома як «Прінсипа». У ній учений виклав закони руху та закон всесвітнього тяжіння, які стали основою класичної механіки.
1809 — розпочалася битва під Ваграмом між армією Наполеона і військами Австрійської імперії. Це була одна з найбільших битв Наполеонівських війн, після якої Австрія змушена була піти на мирні поступки.
1841 — Томас Кук організував свою першу групову поїздку, що згодом стало початком сучасного туристичного бізнесу. Його підхід до організованих подорожей поступово перетворив туризм на окрему сферу послуг.
1865 — у Лондоні заснували благодійну організацію «Армія Спасіння». Вона почала працювати серед бідних верств населення, допомагаючи людям їжею, притулком, духовною підтримкою та соціальною опікою.
1866 — від холери помер Йосип Гладкий, останній кошовий отаман Задунайської Січі. Його постать пов’язана з поверненням частини задунайських козаків під владу Російської імперії та складною долею козацтва після зруйнування Запорозької Січі.
1919 — війська Української Народної Республіки після тривалого бою зайняли Жмеринку. Відступаючи, червоноармійці пошкодили важливу залізничну інфраструктуру, зокрема тунель і десятки паровозів.
1939 — у Миколаєві ввели в експлуатацію міську каналізацію. Для великого промислового міста це було важливим кроком у розвитку комунальної інфраструктури та покращенні санітарних умов.
1941 — у Кракові німецька поліція заарештувала провідника Організації Українських Націоналістів Степана Бандеру. Після арешту його депортували до Берліна, а згодом утримували в нацистському ув’язненні.
1946 — публіці вперше представили купальник-бікіні. Для післявоєнної Європи він став не лише модною новинкою, а й символом змін у ставленні до тіла, пляжної культури та жіночої моди.
1954 — Елвіс Преслі записав пісню «That’s All Right, Mama». Саме цей запис став одним із перших кроків артиста до слави й важливою подією в історії рок-н-ролу.
1965 — у Калуші на Івано-Франківщині почав працювати хіміко-металургійний комбінат. Підприємство стало частиною великого промислового розвитку Прикарпаття в радянський період.
1965 — у Києві розпочали будівництво нового житлового масиву Оболонь. Згодом район став одним із найбільших житлових масивів столиці, зведених на намивних територіях біля Дніпра.
1974 — у Лозанні Українська РСР підписала Всесвітню поштову конвенцію. Попри перебування у складі СРСР, УРСР мала окреме представництво в деяких міжнародних організаціях і документах.
1985 — Сергій Бубка переміг на міжнародних легкоатлетичних змаганнях у Брюсселі, подолавши висоту 5 метрів 80 сантиметрів. Цей результат став черговим підтвердженням його домінування у стрибках із жердиною.
1991 — Верховна Рада УРСР ухвалила заяву про безпідставність територіальних претензій Румунії щодо Північної Буковини та Подунав’я. Документ мав важливе політичне значення напередодні відновлення незалежності України.
1994 — в Інституті підготовки кадрів Служби безпеки України відбувся перший випуск слухачів. Це стало частиною формування власної системи підготовки кадрів для українських спецслужб після здобуття незалежності.
1994 — сильний ураган залишив без електропостачання 809 населених пунктів у семи областях України. Стихія завдала значних збитків житловим будинкам, господарствам, посівам і місцевій інфраструктурі.
