9 березня відзначаються День Співдружності націй, День народження Тараса Шевченка та Міжнародний день ді-джея. Багато подій, які відбувалися цього дня в різні роки, пов’язані з важливими політичними рішеннями, науковими відкриттями, культурними явищами та історичними переломами в різних країнах світу.
День Співдружності націй
Цей день щороку відзначають в другий понеділок березня в країнах, що входять до Співдружності націй. Об’єднання сформувалося у XX столітті на основі колишніх територій Британської імперії і сьогодні включає 54 держави з різних континентів. До нього входять як великі країни на кшталт Індії, Канади й Австралії, так і невеликі острівні держави Карибського басейну та Тихого океану. Учасники організації зберігають політичну незалежність, але підтримують співпрацю в галузях освіти, права, економіки та культурних обмінів.
Дата святкування не прив’язана до конкретної історичної події. Вона була обрана для щорічного символічного нагадування про існування мережі держав, які мають спільну історичну спадщину та підтримують дипломатичні й гуманітарні зв’язки. У багатьох країнах цього дня піднімають прапор Співдружності, проводять освітні програми у школах і транслюють звернення британського монарха, який є символічним главою організації. Попри історичне походження з Британської імперії, до Співдружності входять і держави, що ніколи не були британськими колоніями.
Цікаві факти
До Співдружності націй входять країни з усіх населених континентів, а їхнє загальне населення перевищує 2,5 мільярда людей. Майже 60 відсотків жителів цієї спільноти молодші за 30 років, тому організацію часто розглядають як одну з найбільших мереж молодого населення у світі.
Мозамбік і Руанда приєдналися до Співдружності, хоча ніколи не були британськими колоніями. Мозамбік вступив у 1995 році після завершення громадянської війни, а Руанда стала членом у 2009 році, поступово переходячи з франкомовної до англомовної системи міжнародних зв’язків.
У п’ятнадцяти державах Співдружності британський монарх залишається главою держави. Серед них Канада, Австралія, Нова Зеландія, Ямайка та кілька карибських країн. Ці держави називають королівствами Співдружності, хоча вони мають власні уряди, парламенти і незалежну політику.
Найменшою країною Співдружності є острівна держава Науру в Тихому океані з населенням близько десяти тисяч осіб. Її площа становить лише приблизно 21 квадратний кілометр, що робить країну однією з найменших у світі, але вона має таке саме право голосу в організації, як і великі держави.
Україна не входить до Співдружності націй, але має з нею опосередковані зв’язки через дипломатичну співпрацю з багатьма її членами. Після початку повномасштабної війни проти України низка країн Співдружності, зокрема Канада, Австралія та Велика Британія, стали одними з найактивніших партнерів у військовій і гуманітарній підтримці.
Англійська мова використовується як основна робоча мова Співдружності. Водночас у країнах організації офіційно існують сотні мов, а Індія, Нігерія та Південно-Африканська Республіка належать до найбільш мовно різноманітних держав світу.
Прапор Співдружності має синій фон і золотий символ, який нагадує промені сонця. Дизайн створили у 1970-х роках, і кількість променів не відповідає кількості країн. Вони символізують ідею співпраці між державами, розташованими в різних частинах світу.
Деякі невеликі держави Карибського басейну отримують значну частину доходів завдяки спільним освітнім і правовим програмам Співдружності. Наприклад, судова система кількох таких країн користується послугами Карибського суду правосуддя або британської Таємної ради, що історично пов’язано з їхнім членством у цій міжнародній спільноті.
День народження Тараса Шевченка
Щороку 9 березня в Україні та серед українських громад у різних країнах світу згадують день народження Тараса Григоровича Шевченка — поета, художника та мислителя, який відіграв важливу роль у розвитку української культури XIX століття. Він народився 9 березня 1814 року в селі Моринці в родині кріпаків. Його літературна спадщина значною мірою вплинула на формування української літературної мови та національної свідомості. Найвідомішою книгою стала поетична збірка «Кобзар», що неодноразово перевидавалася і поширювалася навіть у часи заборон.
Шевченко був професійним художником і навчався у Петербурзькій академії мистецтв. Він створював портрети, пейзажі, історичні сцени та офорти, за які отримував нагороди академії. Через участь у Кирило-Мефодіївському братстві його заарештували в 1847 році та заслали солдатом до віддалених фортець Російської імперії із суворою забороною писати й малювати. Значна частина його творів з’явилася саме всупереч цим заборонам, а після смерті поета вони стали важливим символом української культури.
Цікаві факти
Тарас Шевченко народився кріпаком і залишався у цьому статусі до 24 років. Його викупили з кріпацтва у 1838 році завдяки зусиллям українських і російських митців. Гроші на викуп зібрали після продажу портрета поета Василя Жуковського, написаного художником Карлом Брюлловим.
Перший тираж «Кобзаря» вийшов у 1840 році і складався приблизно з тисячі примірників. Книга швидко стала популярною серед української інтелігенції, хоча більшість населення тоді ще не мала можливості її читати через низький рівень грамотності.
За життя Шевченко створив понад тисячу художніх робіт. До нашого часу збереглося приблизно 835 його творів, серед яких портрети, пейзажі, офорти й історичні композиції. Деякі з них вважають важливими пам’ятками мистецтва XIX століття.
У дитинстві Тарас Шевченко працював пастухом і наймитом, але вже тоді намагався малювати. Він копіював ікони та малюнки з книжок, а іноді використовував вугілля або крейду, бо паперу майже не мав. За спогадами сучасників, хлопець малював навіть на стінах хат і парканах.
Шевченко був модником і дуже уважно ставився до зовнішнього вигляду. Після викупу з кріпацтва він носив дорогі костюми, капелюхи й тростину, а сучасники згадували, що поет любив фотографуватися і стежив за новими тенденціями петербурзької моди.
Під час навчання в Петербурзі Шевченко жив дуже бідно і часто голодував. Існують записи, що інколи він продавав власні малюнки за кілька копійок, щоб купити хліб. Деякі ранні роботи він обмінював навіть на їжу.
Шевченко любив чай і міг випити його дуже багато за день. У щоденнику він згадував, що іноді проводив вечори з кількома самоварами чаю, читаючи книги або малюючи.
Поет мав складний характер і часто конфліктував із чиновниками та військовими начальниками. Під час заслання його неодноразово карали за порушення дисципліни, зокрема за те, що він намагався малювати всупереч забороні.
У Казахстані Шевченко певний час працював у географічній експедиції, яка досліджувала Аральське море. Він створив десятки малюнків узбережжя, кораблів і степових пейзажів. Ці роботи сьогодні мають і художню, і історичну цінність, бо показують вигляд регіону в середині XIX століття.
Шевченко дуже любив тварин. У листах і щоденниках згадується, що під час заслання він тримав собаку і навіть приручав степових птахів, яких годував біля фортеці.
Поет мріяв одружитися і кілька разів намагався створити сім’ю, але жодна з його спроб не завершилася шлюбом. У зрілому віці він навіть планував купити невелику хатину біля Дніпра і жити там із дружиною, але ці плани не здійснилися.
Шевченко був одним із перших українських митців, які активно користувалися фотографією. Він замовляв фотопортрети в петербурзьких фотографів і розсилав їх друзям, що було доволі новим явищем для середини XIX століття.
Міжнародний день ді-джея
Це професійне свято людей, які створюють і міксують музику для клубів, радіостанцій, концертів та різних подій. Ді-джеї з’явилися разом з розвитком радіомовлення у XX столітті, коли ведучі почали ставити платівки в ефірі та коментувати музику. З часом ця діяльність перетворилася на окрему професію, пов’язану з мікшуванням треків, створенням нових звучань і формуванням музичної атмосфери на вечірках та фестивалях.
Дата 9 березня закріпилася завдяки міжнародній благодійній ініціативі, у межах якої протягом кількох днів проходили спеціальні музичні події з метою збору коштів для дитячих організацій. Ідею підтримали клуби, радіостанції та музичні спільноти в різних країнах. З розвитком електронної музики та цифрових технологій професія ді-джея значно змінилася: сучасні виконавці працюють не лише з вінілом, а й із цифровими пультами, програмами та власними музичними треками.
Цікаві факти
Термін DJ з’явився у 1930-х роках у США. Його почали використовувати щодо радіоведучих, які ставили платівки в ефірі. Одним із перших людей, до кого застосували цю назву, був американський радіоведучий Мартін Блок, який вів популярну музичну програму.
Перші клубні ді-джеї працювали лише з вініловими платівками. Вони використовували два програвачі та мікшер, щоб плавно переходити від однієї композиції до іншої. Саме така техніка мікшування стала основою сучасної клубної культури.
У 1970-х роках у Нью-Йорку ді-джеї почали експериментувати з повторенням коротких ритмічних фрагментів пісень. Цю техніку назвали breakbeat. Вона стала одним із ключових елементів виникнення хіп-хоп культури.
Одним із найвідоміших винаходів у світі діджеїнгу став програвач Technics SL-1200. Його почали випускати у 1972 році, і він став стандартом для клубів і студій по всьому світу. Ці програвачі цінують за точність обертання платівки та надійність.
Скретчинг — техніка, коли ді-джей рухає платівку вперед і назад під голкою, створюючи характерний звук. Її випадково відкрив у 1970-х роках діджей Grand Wizzard Theodore, коли під час тренування торкнувся платівки рукою.
Сучасні ді-джеї часто створюють власну музику. Багато з них є одночасно продюсерами, які записують треки у студіях, а потім виконують їх під час виступів на фестивалях і концертах.
Найбільші фестивалі електронної музики збирають сотні тисяч людей. Наприклад, фестиваль Tomorrowland у Бельгії вважається одним із наймасштабніших у світі, і квитки на нього розкуповують за кілька хвилин після початку продажу.
В Україні культура діджеїнгу почала активно розвиватися у 1990-х роках після появи перших великих нічних клубів. Українські ді-джеї виступають на міжнародних фестивалях і створюють музику, яка звучить на танцювальних майданчиках у різних країнах.
Історичні події в цей день
1009 — у Кведлінбурзьких анналах з’явилося перше відоме письмове згадування Литви. Запис пов’язаний із загибеллю християнського місіонера Бруно Кверфуртського, який намагався проповідувати християнство серед балтійських племен. Саме цей документ вважають найдавнішим історичним свідченням існування Литви як регіону.
1230 — болгарський цар Іван Асен II здобув переконливу перемогу над військами епірського деспота Феодора Комніна в битві при Клокотниці. Після цієї перемоги Болгарське царство значно розширило свої території на Балканах і стало однією з найвпливовіших держав регіону.
1309 — папа римський Климент V вирішив перенести свою резиденцію до міста Авіньйон, що тоді входило до складу Священної Римської імперії. Причиною стали політична нестабільність і небезпека в Римі. Відтоді почався період, відомий як Авіньйонський полон пап, який тривав майже сім десятиліть.
1497 — у місті Болонья Миколай Коперник провів свої перші задокументовані астрономічні спостереження. Працюючи разом із астрономом Доменіко Марією Новарою, він спостерігав за рухом зірок і планет, що згодом стало одним із кроків до створення геліоцентричної теорії.
1500 — португальська морська експедиція під командуванням Педру Кабрала вирушила в плавання з Лісабона на тринадцяти кораблях. Під час подорожі флотилія випадково досягла берегів Південної Америки, що привело до відкриття території сучасної Бразилії для Португалії.
1796 — у Парижі Наполеон Бонапарт одружився з Жозефіною Богарне, вдовою французького аристократа. Шлюб став важливою подією в особистому житті майбутнього імператора Франції, хоча подружжя не мало спільних дітей і врешті розлучилося у 1809 році.
1822 — американець Чарльз Ґрехем отримав патент на штучні зуби. Його розробка стала одним із кроків у розвитку протезування, яке поступово перейшло від примітивних конструкцій із кістки чи металу до більш складних стоматологічних виробів.
1831 — король Франції Луї-Філіпп заснував Французький іноземний легіон. Новий військовий підрозділ створили для служби за межами країни, і до нього могли вступати іноземці. З часом легіон здобув репутацію одного з найвідоміших елітних військових формувань світу.
1918 — у Мінську було проголошено створення Білоруської Народної Республіки. Ця держава виникла в умовах розпаду Російської імперії та складної політичної ситуації після Першої світової війни, але проіснувала недовго через подальші військово-політичні події в регіоні.
1930 — у Харківському оперному театрі розпочався судовий процес у справі так званої Спілки визволення України. Радянська влада звинуватила десятки українських науковців, діячів культури й громадських діячів у створенні підпільної антирадянської організації, що стало частиною масштабних репресій проти української інтелігенції.
1932 — на території Манчжурії, окупованої японською армією, було створено державу Маньчжоу-Го. Формально вона проголошувалася незалежною, але фактично перебувала під повним контролем Японської імперії.
1933 — Конгрес США ухвалив Надзвичайний банківський акт, спрямований на стабілізацію фінансової системи країни під час Великої депресії. Закон дозволив уряду перевірити стан банків, відновити роботу платоспроможних установ і поступово повернути довіру населення до банківської системи.
1934 — у Києві було засновано дитяче видавництво «Веселка». Воно стало одним із головних центрів видання української літератури для дітей і підлітків, публікуючи твори українських та світових авторів.
1940 — грецька армія змогла зупинити наступ італійських військ, які атакували з території Албанії під час греко-італійської війни. Ці бої стали частиною ширшого протистояння на Балканах у період Другої світової війни.
1945 — американська авіація розпочала масоване бомбардування Токіо запалювальними бомбами. Пожежі, що виникли внаслідок нальоту, спричинили масштабні руйнування і стали однією з найтрагічніших повітряних атак Другої світової війни.
1957 — президент США Дуайт Ейзенхауер оприлюднив програмну заяву щодо надання економічної та військової допомоги державам Близького Сходу у випадку загрози з боку комуністичних сил. Ця ініціатива стала частиною стратегії стримування впливу СРСР у регіоні.
1959 — у Нью-Йорку на міжнародному торговельному ярмарку вперше представили ляльку Барбі, створену компанією Mattel. Іграшка швидко стала популярною, і вже протягом першого року було продано приблизно 350 тисяч екземплярів.
1987 — ірландський гурт U2 випустив альбом The Joshua Tree. Платівка принесла колективу світову славу, а її пісні стали класикою рок-музики. CD-версія альбому стала першою у світі, яка перевищила позначку в один мільйон проданих копій.
2001 — у Києві неподалік будівлі Адміністрації Президента відбулося зіткнення між учасниками протестної акції «Україна без Кучми» та підрозділами міліції спеціального призначення. Після цих подій протестний рух поступово втратив масовість.
2018 — у південнокорейському місті Пхьончхан відбулося відкриття XII зимових Паралімпійських ігор. У змаганнях взяли участь спортсмени з десятків країн світу, а українська збірна показала один із найкращих результатів у своїй історії.
