7 лютого відзначаються День народження вогнегасника, День періодичної таблиці та День числа e. Події цього дня в різні роки поєднують наукові відкриття, трагічні сторінки історії та рішення, наслідки яких відчуваються десятиліттями.
День народження вогнегасника
7 лютого відзначається День народження вогнегасника, пов’язаний з отриманням у 1863 році патенту на один з перших ефективних переносних засобів пожежогасіння. Інженер Алан Крей у штаті Вірджинія, США, запатентував переносний пристрій для гасіння пожеж. Саме цей винахід зробив можливим швидке й відносно безпечне усунення невеликих загорянь без залучення спеціальних пожежних команд.
Вогнегасник став відповіддю на потребу швидкого локального реагування на пожежі без залучення складних систем і спеціальної техніки.
Поява вогнегасника суттєво змінила підходи до пожежної безпеки у житлових будинках, на виробництві та в транспорті. Його розвиток ішов паралельно з удосконаленням вогнегасних речовин, що дозволило боротися з пожежами різних класів і значно зменшити людські втрати та матеріальні збитки.
Цікаві факти
Найперші спроби створити засіб для гасіння пожеж з’явилися майже 300 років тому. У 1715 році в Німеччині Захарія Грейл запропонував пристрій у вигляді дерев’яної бочки, наповненої приблизно 20 літрами води, з додаванням пороху та запалу. Під час пожежі запал підпалювали, після чого бочку кидали або закочували безпосередньо в осередок вогню, де вона вибухала й розсіювала воду, пригнічуючи полум’я.
Пізніше з’явилися вогнегасники у вигляді скляних колб з водою або соляним розчином, які кидали безпосередньо у вогонь, і ефективність такого методу сильно залежала від точності кидка.
Один з ранніх металевих вогнегасників працював за принципом хімічної реакції між содою та кислотою, у результаті якої утворювався вуглекислий газ, що виштовхував воду на полум’я.
Порошкові вогнегасники стали масово використовуватися лише у другій половині ХХ століття, коли з’явилися стабільні дрібнодисперсні суміші, здатні швидко перекривати доступ кисню до вогню.
Не всі вогнегасники придатні для гасіння електрообладнання, і неправильний вибір типу може призвести до ураження струмом або посилення пожежі.
Вуглекислотні вогнегасники охолоджують осередок займання до дуже низьких температур, тому при неправильному використанні можуть спричинити холодові опіки.
В Україні обов’язкова наявність вогнегасників у транспорті та на об’єктах масового перебування людей була закріплена на нормативному рівні ще у радянський період і згодом адаптована до сучасних стандартів.
Українські підприємства виробляють вогнегасники різних типів, зокрема порошкові та вуглекислотні, які використовуються не лише всередині країни, а й експортуються.
Термін служби вогнегасника обмежений, і навіть без використання він може втратити ефективність через злежування порошку або втрату тиску.
Під час повномасштабної війни в Україні вогнегасники стали критично важливими у цивільному та військовому середовищі, оскільки дозволяють оперативно гасити займання після обстрілів, ударів дронів і ракет без очікування прибуття пожежних підрозділів.
Українські рятувальники та військові адаптували використання вогнегасників до бойових умов, зокрема застосовували їх для швидкого гасіння загорянь у замкнених просторах бліндажів і укриттів.
Попит на вогнегасники в Україні різко зріс після 2022 року, що призвело до розширення виробництва та імпорту цих засобів пожежогасіння для цивільного захисту.
День періодичної таблиці
Цей день приурочений до публікації у 1869 році першої версії таблиці хімічних елементів Дмитром Менделєєвим. Вона вперше впорядкувала відомі елементи за зростанням атомної маси та показала періодичну повторюваність їхніх властивостей, що дало змогу системно пояснити хімічні закономірності.
Періодична таблиця стала основою для розвитку сучасної хімії, матеріалознавства, фізики та багатьох прикладних наук. Її структура дозволила передбачити існування ще невідкритих елементів та їхні властивості, що згодом неодноразово підтверджувалося експериментально і зробило таблицю універсальним науковим інструментом.
Цікаві факти
У першій версії таблиці Менделєєв залишив порожні клітинки та описав властивості невідомих тоді елементів, зокрема галію, скандію та германію, і всі вони згодом були відкриті з характеристиками, дуже близькими до його прогнозів.
Менделєєв свідомо порушував порядок зростання атомної маси для деяких елементів, якщо їхні хімічні властивості цього вимагали, що пізніше було пояснено відкриттям атомного номера.
Сучасна періодична таблиця містить 118 підтверджених елементів, і всі елементи з атомним номером понад 92 є радіоактивними та в природі практично не трапляються.
Один з елементів таблиці, технецій, став першим елементом, який спочатку був передбачений теоретично, а вже потім штучно синтезований у лабораторії.
Назви багатьох елементів пов’язані з географією, зокрема полоній був названий на честь Польщі, а скандій ‒ Скандинавії.
Українські науковці зробили внесок у розвиток хімії елементів, зокрема в дослідження властивостей рідкісних та радіоактивних елементів у ХХ столітті в наукових центрах Києва, Харкова та Львова.
В Україні уранові руди почали активно досліджувати ще у 1930-х роках, що згодом стало основою для розвитку ядерної науки та енергетики.
Деякі хімічні елементи, відкриті у ХХ столітті, існують лише частки секунди, але все одно офіційно включені до періодичної таблиці, оскільки їхні властивості вдалося зафіксувати експериментально.
Існує кілька альтернативних форм періодичної таблиці, зокрема спіральні та тривимірні, які намагаються наочніше показати періодичність властивостей елементів.
День числа e
Цей день присвячений математичній константі, яка виникає у процесах зростання та зміни. Число e приблизно дорівнює 2,71828 і природним чином з’являється в аналізі безперервних процесів, зокрема у відсотковому зростанні, диференціальних рівняннях та теорії границь.
Константа e є фундаментальною для математичного аналізу, теорії ймовірностей, фізики, економіки та інформатики. Вона лежить в основі натурального логарифма, використовується для опису радіоактивного розпаду, коливальних процесів, поширення сигналів і моделювання складних систем.
Цікаві факти
Число e не було відкрито в один момент, воно поступово з’являлося у працях різних математиків XVII століття під час дослідження складних відсотків і логарифмів.
Позначення e закріпив Леонард Ейлер у XVIII столітті, і саме після цього число стало окремою математичною константою з власною символікою.
Число e є ірраціональним і трансцендентним, тобто його не можна точно записати у вигляді дробу та неможливо отримати як розв’язок будь-якого алгебраїчного рівняння з цілими коефіцієнтами.
Графік функції eˣ має унікальну властивість: у будь-якій точці його значення дорівнює значенню власної похідної.
Число e природним чином виникає у теорії черг, яка використовується для моделювання транспортних потоків, комп’ютерних мереж і телефонного зв’язку.
В економіці число e застосовується для опису безперервного нарахування відсотків і моделювання довгострокових фінансових процесів.
В українських університетах і наукових школах число e традиційно розглядають як базову константу математичного аналізу, а праці українських математиків ХХ століття активно використовували експоненційні функції у прикладних дослідженнях.
Число e з’являється у формулах, що описують випадкові процеси, зокрема у нормальному розподілі, який широко застосовується у статистиці та фізиці.
Наближення числа e можна отримати нескінченними рядами, дробами та границями, і всі ці способи дають різну швидкість збіжності, що робить e зручним об’єктом для навчальних і наукових експериментів.
Історичні події в цей день
457 — Лев I Макелла став візантійським імператором.
1483 — відомий український вчений Юрій Дрогобич у Римі в Ехуаріуса Зільбера видав книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (Iudicium pronosticon Anni M.cccc.lxxxiii), яка є першою відомою друкованою книгою українського автора.
1497 — прихильники Джироламо Савонароли спалили у Флоренції тисячі світських, «гріховних» книг, предметів мистецтва тощо.
1807 — битва під Пройсіш-Ейлау у війні четвертої коаліції.
1831 — польський Сейм затвердив червоно-білий прапор як національний.
1855 — підписаний Сімодський трактат — перша дипломатична угода між Росією та Японією, що встановила кордон двох держав.
1889 — американець Герман Голлеріт (Herman Hollerit; 1860–1929) запатентував першу електричну обчислювальну машину.
1906 — сигнал SOS вперше був запропонований як міжнародний сигнал біди (замість коду CQD, який раніше використовували на суднах).
1942 — на території сучасної Баня-Луки хорватські усташі вбили понад 2300 сербів, переважно жінок, дітей, літніх.
1968 — пісня групи Beatles «Sergeant Pepper’s Lonely Hearts Club Band» отримала премію «Ґреммі» (Grammy).
1991 — тимчасова ІРА обстріляла з мінометів резиденцію прем’єр-міністра Великої Британії Даунінґ-стріт, 10.
1992 — 12 держав-членів Європейських спільнот підписали Маастрихтський договір, основну угоду Європейського Союзу.
1992 — Республіка Бенін визнала незалежність України.
1998 — відкрилися Вісімнадцяті зимові Олімпійські ігри в Нагано (Японія).
2009 — лісові пожежі у штаті Вікторія призвели до найгіршого стихійного лиха в історії Австралії, загинули 173 особи.
2010 — відбувся другий тур президентських виборів в Україні, на яких переміг Віктор Янукович.
2016 — Північна Корея запустила в космос Кванмьонсон-4, порушуючи численні договори ООН.
2018 — розгром та знищення передових загонів російських Сил Спеціального Призначення («ПВК Вагнера») під Дайр-ез-Заур американськими військами у Сирії в ніч з 7 на 8 лютого.
2022 — після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вогнегасник став одним із базових засобів цивільної безпеки, який масово почали зберігати у житлових будинках, укриттях і транспорті через постійні пожежі після ракетних та артилерійських ударів.
2022 — у прифронтових містах вогнегасники часто використовувалися мешканцями ще до прибуття рятувальників для гасіння загорянь у квартирах, під’їздах і на дахах, куди потрапляли уламки боєприпасів або запалювальні елементи.
2023 — українські військові та волонтери включили вогнегасники до стандартного оснащення автомобілів і бронетехніки, оскільки займання пального після ураження техніки неодноразово призводило до загибелі екіпажів без можливості швидкого реагування.
2023 — в умовах повторних обстрілів і зруйнованої інфраструктури вогнегасники використовувалися для локалізації пожеж на об’єктах критичної інфраструктури, коли пожежні підрозділи фізично не могли оперативно дістатися місця займання.
2024 — попит на вогнегасники в Україні залишався стабільно високим, що призвело до розширення внутрішнього виробництва та переорієнтації частини підприємств на випуск засобів пожежогасіння для цивільного захисту та фронту.
«Жирний вівторок» у Флоренції
7 лютого 1497 року, у «Жирний вівторок» ‒ день карнавальних свят перед Великим постом ‒ у Флоренції відбулася подія, яка увійшла в історію як один із найяскравіших прикладів масового релігійного фанатизму та нищення культури.
Того часу фактичним правителем міста був домініканський монах Джироламо Савонарола ‒ харизматичний проповідник, який здобув широку підтримку містян завдяки промовам про “падіння моралі”, близький кінець світу та необхідність загального каяття. Він стверджував, що Флоренцію чекає велич і процвітання, якщо вона зречеться розкоші й гріхів, посилаючись на власні видіння та одкровення, нібито отримані від Діви Марії.
Вплив Савонароли зростав настільки швидко, що з часом він став головною політичною фігурою міста й отримав збройну охорону. Для «очищення» Флоренції були створені загони молоді, відомі як «невинні агнці». Вони обходили будинки, вимагали від мешканців віддавати предмети, які вважалися проявами марнославства та гріха. Фактично це була релігійна поліція моралі, що діяла під прикриттям благочестя.
Кульмінацією кампанії став карнавальний день 7 лютого, коли на головній площі Флоренції збудували гігантську піраміду з конфіскованих речей. До неї скидали косметику, парфуми, прикраси, дзеркала, маскарадні костюми, музичні інструменти, ігральні карти, скульптури античних богів, а також книги античних і середньовічних авторів ‒ Овідія, Цицерона, Горація, Вергілія, Петрарки, Бокаччо. Туди ж потрапили картини та малюнки, визнані «непристойними».
За переказами, художник Сандро Боттічеллі, який потрапив під вплив Савонароли й приєднався до його прихильників, власноруч кинув у вогонь кілька своїх полотен на міфологічні сюжети. Якщо це так, світ утратив частину його спадщини, яка могла б зрівнятися з «Народженням Венери». Розміри піраміди, за свідченнями очевидців, сягали близько 20 метрів у висоту і 30 метрів у ширину. Спроба одного купця викупити всі ці цінності за величезну суму була відхилена, а на вершину піраміди встановили фігуру Сатани з рисами цього ж купця.
Піраміду підпалили під співи та вигуки натовпу «Слава!». Будь-які спроби протесту швидко придушувалися прихильниками Савонароли. Подібні «костри марнославства» згодом повторювалися, перетворившись на своєрідний ритуал очищення, який історики пізніше називали пам’ятником людському фанатизму й одночасно щирій, але згубній вірі.
Втім, цей період тривав недовго. Папа Олександр VI відлучив Савонаролу від церкви та пригрозив Флоренції інтердиктом. Світська влада заборонила йому публічні проповіді й ініціювала суд. Савонарола погодився на «Божий суд» і зголосився пройти випробування вогнем, але призначене на 7 квітня 1498 року дійство скасували через сильну зливу.
Невдовзі Савонаролу та двох його сподвижників ув’язнили. Під тортурами він визнав, що його пророцтва й видіння були вигадані. 23 травня 1498 року всіх трьох стратили через повішення, а тіла спалили на тій самій площі, де раніше палали «костри марнославства».
Наслідки цих подій були глибокими: Флоренція втратила велику кількість творів мистецтва, скульптур і унікальних рукописів, багато митців та інтелектуалів залишили місто, рятуючись від атмосфери релігійного тиску, а суспільство знову виявилося розколотим на прихильників і противників, відкинувши свій культурний розвиток на кілька років назад.
Другий тур президентських виборів в Україні
7 лютого 2010 року відбувся другий тур президентських виборів, у якому з перевагою близько трьох відсотків Віктор Янукович (48,95 %) переміг чинну прем’єр-міністерку Юлію Тимошенко (45,47 %). Президент України на той момент Віктор Ющенко у першому турі набрав лише 5,45 % голосів виборців.
Не обійшлося і без «зради», але вже невдовзі після інавгурації Конституційний суд України скасував політичну реформу 2004 року, повернувши країну до президентсько-парламентської форми правління та суттєво розширивши повноваження Януковича.
Проти ключових політичних опонентів, зокрема Юлії Тимошенко, були порушені кримінальні справи. Водночас на політичній арені посилилися нові сили — ВО «Свобода» та «УДАР», які сформували «Комітет опору диктатурі».
Україна різко взяла курс на зближення з Росією: були підписані «Харківські угоди», що продовжили перебування Чорноморського флоту РФ у Криму до 2042 року в обмін на знижку на газ. Уже у 2010 році ухвалили закон про позаблоковий статус України, яким офіційно виключили мету вступу до НАТО з державних пріоритетів. Того ж року Янукович домовився з Бараком Обамою про повне вивезення запасів високозбагаченого урану з України до 2012 року.
В економіці спостерігалася відносна стабілізація: активно будувалися дороги, аеропорти та стадіони в межах підготовки до чемпіонату Європи з футболу, уряд ініціював реформи у податковій, пенсійній та медичній сферах, а також дерегуляцію бізнесу. Курс долара утримувався на рівні 8 гривень.
Провал переговорів з МВФ змусив шукати альтернативні джерела фінансування, результатом чого стала домовленість з Росією у 2013 році про кредит у 15 мільярдів доларів через викуп українських єврооблігацій.
Далі відбулася відмова від підписання Угоди про асоціацію з ЄС у листопаді 2013 року, що спровокувала масові протести — Євромайдан, загибель людей і втечу Януковича до Ростова у лютому 2014 року.
У 2019 році український суд заочно засудив Віктора Януковича до 13 років позбавлення волі за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни.
Правління Януковича зазвичай оцінюється як період «втрачених можливостей» для України.
Перше застосування вогнепальної зброї новоствореною патрульною поліцією в Києві
7 лютого 2016 року новостворена патрульна поліція практично вперше у своїй історії застосувала вогнепальну зброю — у нічному Києві був обстріляний автомобіль, який рухався з небезпечним перевищенням швидкості.
Після того як молоді люди, які перебували в BMW, проігнорували вимоги поліцейських зупинитися, патрульні розпочали переслідування. Коли іномарка виїхала на зустрічну смугу, правоохоронці відкрили вогонь по автомобілю. У результаті погоні був застрелений 17-річний хлопець, а патрульному висунули обвинувачення у перевищенні службових повноважень, замаху на вбивство та умисному вбивстві.
Тоді в столичній прокуратурі заявляли, що вина поліцейського доведена: «переслідування тривало 32 хвилини, з них протягом 12 хвилин патрульними було здійснено 25 пострілів. У момент фатального пострілу автомобіль фактично був зупинений, а поліцейський перебував на відстані 1,4 метра від BMW — …міг стріляти в двигун, у колеса, але він стріляв у салон».
Керівництво Національної поліції та глава МВС особисто були присутні на обранні запобіжного заходу поліцейському. У квітні 2017 року поліцейського поновили на посаді.
Внесення змін до Конституції України
7 лютого 2019 року Верховна Рада України 334 голосами внесла зміни до Конституції, якими закріпила курс на повноправне членство України в Європейському Союзі та НАТО.
Документ підтримали депутати фракцій БПП, «Народний фронт», «Самопоміч», «Батьківщина» і «Радикальна партія», а також більшість позафракційних депутатів і група «Воля народу». Проти виступила фракція «Опозиційний блок».
Проєкт змін до Конституції у вересні 2018 року подав президент Петро Порошенко. Глава держави заявив, що питання вступу України до НАТО має бути винесене на референдум, аби громадяни висловили свою згоду з таким рішенням.
