8 серпня в Україні відзначається День військ зв’язку ЗСУ, в світі – Міжнародний день альпінізму, Міжнародний день альянсів, Міжнародний день офтальмології, Міжнародний день нескінченності та День народження холодильника. Також цей день був насичений подіями, які стосувалися геополітики, науки, спорту, культури та технічного прогресу — від поразки аварів у ранньому Середньовіччі до відкриття нових видів динозаврів у XXI столітті.
День військ зв’язку Збройних Сил України
Це свято було запроваджене в 2000 році відповідним указом президента. Дата обрана з огляду на подію 1920 року, коли в Києві, на базі колишнього Костянтинівського юнкерського училища, почали працювати військово-інженерні курси другого року навчання для підготовки майбутніх спеціалістів зв’язку. Ці курси стали основою для формування фахових кадрів у новій галузі військової справи.
Війська зв’язку належать до спеціальних військ Збройних Сил і виконують завдання щодо забезпечення безперервного управління, комунікації та координації дій у бойових і тилових умовах. Підрозділи зв’язку діють у складі всіх видів військ. В умовах війни з Росією саме від них залежить стійкість командних структур, можливість оперативного реагування на зміну обстановки, безпека передачі даних і взаємодія між бойовими елементами.
Військові зв’язківці не лише обслуговують радіостанції чи супутникові термінали, вони розгортають системи зв’язку в зоні бойових дій, створюють зашифровані канали обміну інформацією, протидіють засобам радіоелектронної боротьби противника, адаптують західне обладнання до українських умов, використовують альтернативні канали зв’язку в разі втрати основних. У багатьох випадках саме їхні дії дають змогу підтримувати керованість підрозділів на передовій.
У новітній історії фахівці цього профілю залишаються однією з найбільш затребуваних категорій у війську. Їхня підготовка включає як технічну, так і тактичну складову, а самі вони регулярно працюють під загрозою виявлення і ударів противника через характер своєї діяльності.
Цікаві факти
В 1990-х роках у більшості частин зв’язок забезпечували радіостанції, зняті з радянських БТР і вантажівок. Часто вони були несправні, а запасних деталей не існувало.
У перші місяці повномасштабного вторгнення зв’язок у деяких бригадах підтримували за допомогою мисливських рацій, мобільних додатків і цивільних Wi-Fi-роутерів із генераторами.
Українські фахівці змогли інтегрувати західні цифрові системи зв’язку з армійськими планшетами та безпілотниками, чого раніше не було у війську.
У зоні бойових дій зв’язківці часто працюють у повній ізоляції, без доступу до базових комунікацій, і самостійно створюють тимчасові вузли зв’язку.
У низці бригад саме зв’язківці відповідають за координацію передачі координат між розвідкою, артилерією й аеророзвідкою, використовуючи власноруч налаштовані мережі.
Під час операції на Київському напрямку у 2022 році один із підрозділів ЗСУ координував удари артилерії, використовуючи цивільні рації для мисливців і сигналізацію з побутових охоронних систем. Це дозволило приховати роботу від ворожих засобів радіоелектронної боротьби.
У кількох бригадах на Донеччині зв’язківці створили автономні пересувні вузли зв’язку на базі пікапів. Машини обладнали генераторами, Starlink, резервними каналами через мобільний інтернет і спеціальною системою шифрування. Усе обладнання розміщувалося в термобоксах із захистом від дронів-камікадзе.
У перші місяці повномасштабного вторгнення деякі підрозділи ЗСУ передавали накази шифром, заснованим на поєднанні псевдонімів з української класичної літератури й позивних футбольних клубів. Це виглядало дивно, але дозволяло швидко реагувати в хаотичних умовах на нових позиціях.
На базі українських військових частин зв’язку вже кілька років працюють розроблені в Україні системи автоматичного розподілу каналів і навантаження, аналогів яким немає в більшості армій країн Східної Європи.
У деяких підрозділах зв’язківці відповідальні за управління безпілотниками, зокрема за шифрування каналів передачі відео та координат. Це стало необхідним після того, як ворог почав перехоплювати сигнал із цивільних дронів.
Міжнародний день альпінізму
В цей день у 1786 році вперше було здійснено сходження на найвищу вершину Альп — гору Монблан. Піднялися туди лікар Мішель-Пакар і гірський провідник Жак Балма. Ця подія вважається початком історії альпінізму як виду активної діяльності.
Сходження на Монблан стало не лише спортивним досягненням, а й науковим експериментом. Пакар мав намір виміряти атмосферний тиск на великій висоті, перевірити здатність людини переносити розріджене повітря та зібрати метеорологічні дані. Обоє альпіністів йшли без страхувального спорядження, у звичайному взутті, з примітивними інструментами. Вони провели в дорозі майже два дні, ночували на схилі серед каміння, а при спуску зазнали переохолодження.
На честь цього першого підйому у світі закріпилася традиція відзначати 8 серпня День альпініста — неофіційне, але відоме свято серед представників цієї спільноти. В окремих країнах його називають по-різному: у Франції — День Монблана, в Італії — Giorno dell’Alpinismo, в англомовному світі — International Climbing Day. Офіційного міжнародного статусу свято не має, однак підтримується гірськими спільнотами, клубами та професійними організаціями.
Сучасний альпінізм — це не лише сходження на вершини, а й рятувальні операції, тренування в екстремальних умовах, підготовка військових альпіністів, дослідження змін клімату у високогір’ї, медичні експерименти. І хоча частина сходжень зараз виконується з використанням супутникової навігації, гелікоптерної підтримки й карбонових шоломів, класичні маршрути продовжують вимагати витривалості, техніки та досвіду.
Цікаві факти
Першим українцем, який підкорив Еверест, був Сергій Бершов у 1982 році. Він піднявся за маршрутом із північного боку, який вважається складнішим.
В Україні перші альпіністські секції з’явилися ще у 1920-х роках, зокрема в Харкові та Львові. Після Другої світової війни радянські альпіністи активно тренувалися в Криму, на Кавказі, у Тянь-Шані.
Наймолодша українка, яка піднялася на вершину Казбек (5033 м), зробила це у віці 12 років у складі сімейної групи з інструктором.
Альпіністи беруть участь у високогірних експедиціях для рятування відрізаних груп туристів, зокрема в Гімалаях і Паміру, іноді за власний рахунок і без підтримки держави.
Деякі маршрути на Ельбрус, Монблан чи Аконкагуа мають спеціальні позначення рівня складності, засновані на кількості днів безпечного вікна в році. У високий сезон таких днів — не більше 20.
Міжнародний день альянсів
Це нове неофіційне міжнародне відзначення, яке виникло як ініціатива для поширення культури підтримки, взаємоповаги та солідарності між різними соціальними, культурними й професійними спільнотами.
Поняття «allyship» у сучасному вжитку означає активну позицію людини, яка підтримує тих, хто зазнає дискримінації, стигматизації або структурної нерівності, навіть якщо сама ця людина не належить до вразливої групи. Ідеться не про формальні союзи чи міждержавні альянси, а про людське партнерство на рівні громад, колективів, рухів, локальних і глобальних ініціатив.
Цей день з’явився у США у 2020-х роках на тлі ширших дискусій про соціальну справедливість, права людини, різноманіття й інклюзію. Згодом ідею підхопили в інших країнах як спосіб нагадати, що підтримка — це не декларація, а конкретні дії: слухати, надавати платформу, захищати, не замовчувати прояви несправедливості.
Цікаві факти
За даними опитувань у США, понад 60% респондентів вважають, що бути союзником — це не лише підтримка прав меншин, а й готовність виступити проти несправедливості в повсякденному житті.
У корпоративній культурі великі транснаціональні компанії дедалі частіше впроваджують програми allyship як частину політики DEI (diversity, equity, inclusion) — для цього створюють окремі тренінги, менторські програми й внутрішні комітети підтримки.
У 2022 році одна з найбільших цифрових платформ для креаторів запустила ініціативу «Allyship Week», в межах якої лідери думок ділилися досвідом, як підтримують уразливі спільноти у своїй діяльності.
У низці країн allyship розглядається як складова громадянської освіти: в школах і університетах учнів навчають, як проявляти солідарність у мультикультурному середовищі.
Міжнародний день офтальмології
Це професійне свято лікарів, які займаються діагностикою, лікуванням і профілактикою захворювань органу зору. Ініціатива його започаткування з’явилася у 2004 році з метою відзначити внесок офтальмологів у медицину та підвищити обізнаність про важливість збереження зору.
Дата приурочена до дня народження одного з найвідоміших офтальмологів ХІХ століття — швейцарського лікаря Людвіга Гіршфельда (народився 8 серпня 1818 року). Він зробив значний внесок у вивчення анатомії та патології ока, займався мікроскопічними дослідженнями зорового нерва й вивченням будови сітківки. Його праці стали основою для подальшого розвитку нейроофтальмології.
Сучасна офтальмологія охоплює широкий спектр напрямів — від лазерної хірургії й мікроінвазивних втручань до лікування дегенеративних захворювань сітківки, кератоконусу, глаукоми та вікової макулодистрофії. Розвиток галузі тісно пов’язаний із технологіями: нові оптичні системи, штучний інтелект у скринінгу, генна терапія й 3D-візуалізація поступово стають частиною повсякденної практики.
Офтальмологи залучені до діагностики у новонароджених, реабілітації пацієнтів після травм, профілактичних оглядів у школах, моніторингу пацієнтів із цукровим діабетом та нейродегенеративними розладами. У багатьох країнах офтальмологічна допомога є однією з ключових ланок громадського здоров’я, особливо серед людей похилого віку.
Цікаві факти
Вперше мікроскопічну будову сітківки ока описав у XIX столітті німецький анатом Генріх Мюллер. Його ім’ям названо одні з найважливіших клітин сітківки — клітини Мюллера.
У деяких регіонах світу понад 80% випадків сліпоти можна було б попередити за умови вчасної діагностики й доступу до елементарного лікування.
В Україні першу операцію із заміни кришталика провели ще в 1950-х роках, але масове впровадження факоемульсифікації (сучасний метод) почалося лише після 2000 року.
На міжнародному рівні щорічно проводиться понад 20 мільйонів офтальмохірургічних втручань, з них понад половина — операції з видалення катаракти.
Сучасні дослідження в офтальмології використовують технології OCT (оптичної когерентної томографії), що дозволяють побачити шари сітківки з точністю до кількох мікронів без інвазивного втручання.
Міжнародний день нескінченності
Цей день відзначається щороку 8 серпня — у день, коли цифра 8, розташована горизонтально, символізує знак нескінченності. Ідея цього дня належить французькому філософу, журналісту, поету й письменнику-фантасту Жан-П’єру Аді Феньйо, який запропонував відзначати його як момент для роздумів про вічні цінності, безмежність і межі пізнання.
Символ нескінченності — горизонтальна вісімка — з’явився ще у XVII столітті в працях англійського математика Джона Валліса. З часом він вийшов за межі науки й почав використовуватись у філософії, релігії, культурі, символіці вічного життя, часу, космосу, людського потенціалу. Вибір дати 8.08 обумовлений не календарною подією, а суто візуальним збігом чисел, що повторюють саму форму символу ∞.
Міжнародний день нескінченності не має офіційного статусу, але підтримується різними інтелектуальними спільнотами, митцями, дослідниками, педагогами. Цей день використовують для обговорення тем, які виходять за рамки буденного — філософських міркувань, питань часу, простору, нескінченності у математиці, людської свідомості, мистецтва й духовного пошуку.
Цікаві факти
У теорії множин нескінченність має різні рівні: нескінченна кількість цілих чисел і нескінченна кількість дійсних чисел — не одне й те саме. Георг Кантор довів, що існує нескінченно більше реальних чисел, ніж цілих.
У математиці є поняття «нескінченно малих» і «нескінченно великих» величин — вони використовуються в аналізі, теорії границь, фізиці й навіть філософії.
У буддизмі символ нескінченного вузла уособлює взаємозалежність усього в світі, без початку й кінця, без початкової причини.
У середньовічних алхіміків нескінченність пов’язували з Ouroboros — змієм, що кусає себе за хвіст. Він символізував циклічність і нескінченність перетворень.
Фізики, працюючи з рівняннями чорних дір, стикаються з так званими «сингулярностями» — точками нескінченної густини, де закони звичної фізики перестають працювати.
День народження холодильника
Саме цього дня 1899 року американець Альберт Маршалл отримав патент на «холодильний апарат», який вважається одним із перших прототипів сучасного побутового холодильника. Попри те що ідеї зберігання їжі за допомогою холоду існували здавна — ще в Давньому Римі використовували ями з льодом, а в Європі XVI–XVIII століть будували льодові погреби. Лише наприкінці XIX століття почали з’являтися перші механічні системи охолодження.
Патент Маршалла став кроком до промислового виробництва побутових холодильників, хоча ще кілька десятиліть такі пристрої залишались розкішшю й працювали на токсичних речовинах, зокрема на аміаку, діоксиді сірки або метилхлориді.
Лише у 1920–1930-х роках холодильники почали набувати поширення у США та Європі, коли компанії вдосконалили компресори, систему терморегуляції й запровадили більш безпечні холодоагенти. Масове виробництво стало можливим завдяки технічному прогресу, здешевленню матеріалів і появі електрифікованих домогосподарств.
Цікаві факти
Перший у світі електричний холодильник для побутових потреб був випущений у 1913 році компанією Fred W. Wolf із Чикаго. Він мав окремий компресор, який встановлювався в підвалі.
Однією з перших моделей холодильників, яка серійно випускалася, була Frigidaire 1927 року. Холодильник мав об’єм лише 70 літрів і споживав стільки ж електроенергії, скільки сучасна пральна машина.
У СРСР перші холодильники з’явилися в 1930-х роках, але поширення отримали лише після Другої світової війни. Зокрема, знаменита модель «Снігурочка» почала вироблятися в 1950-х.
Холодильники змінювали не лише побут, а й торгівлю: розвиток супермаркетів, заморожених продуктів і доставки їжі напряму залежить від можливості зберігати продукти в умовах контрольованої температури.
У сучасних моделях використовуються інверторні компресори, багатокамерні системи охолодження, антибактеріальне покриття та системи самодіагностики — технології, які ще 50 років тому вважалися фантастикою.
Історичні події в цей день
1 рік
Аварське військо було розбите під обложеним Константинополем. Ця поразка призвела до ослаблення впливу аварів на слов’янські племена: частина слов’ян вийшла з-під аварської зверхності, заклавши основи майбутньої держави Само. Водночас булгари отримали можливість почати експансію на Балкани.
1786 рік
Французький лікар і натураліст Мішель Паккар здійснив перше задокументоване сходження на найвищу вершину Альп — Монблан. Ця подія поклала початок історії альпінізму як систематичної діяльності.
1815 рік
Після поразки під Ватерлоо Наполеон Бонапарт був вдруге позбавлений влади й відправлений у заслання на острів Святої Єлени, де провів останні роки життя.
1899 рік
Американський винахідник Альберт Маршалл отримав патент на холодильний апарат. Це стало початком історії сучасного побутового холодильника — одного з ключових винаходів ХХ століття у сфері зберігання продуктів.
1943 рік
Беніто Муссоліні, який нещодавно був усунутий з посади голови уряду Італії, був ув’язнений на острові Маддалена поблизу Сардинії. Це стало частиною політичної кризи Італії під час Другої світової війни.
1949 рік
У Страсбурзі відбулася перша сесія Ради Європи — міждержавної організації, покликаної захищати права людини, демократію та верховенство права в Європі.
1966 рік
У Китайській Народній Республіці оголошено про початок так званої «культурної революції» — політичної кампанії, ініційованої Мао Цзедуном, яка спричинила масові репресії, гоніння на інтелігенцію та масштабні соціальні потрясіння.
1967 рік
У столиці Таїланду Бангкоку створено Асоціацію держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), яка згодом стала однією з найвпливовіших регіональних організацій у світі.
1969 рік
Львівська команда «Карпати», яка на той час виступала у першій лізі, здобула Кубок СРСР з футболу — єдиний випадок в історії, коли трофей здобула команда не з вищого дивізіону.
1974 рік
Президент США Річард Ніксон оголосив про свою відставку у зв’язку з Уотергейтським скандалом. Це був перший і поки що єдиний випадок добровільного дострокового припинення повноважень президента США.
1985 рік
Розпочалося офіційне виведення радянських військ з Афганістану після дев’ятирічної інтервенції. Це стало наслідком зміни зовнішньої політики СРСР і визнання безперспективності військової присутності.
1998 рік
Американець Майкл Кірні встановив рекорд, отримавши ступінь магістра біохімії у віці 14 років і 8 місяців. Це зробило його наймолодшим у світі магістром наук.
2000 рік
Група вчених з Великобританії, США та Італії офіційно оголосила про початок досліджень у сфері клонування людини. Проєкт викликав широку дискусію в науковому і суспільному середовищі щодо етичності подібних експериментів.
2008 рік
Під приводом «захисту російських громадян» в Південній Осетії Росія розпочала військову агресію проти суверенної Грузії. Це стало першим прикладом збройного втручання Російської Федерації у справи сусідньої держави в XXI столітті.
2017 рік
Аргентинські вчені Хосе Карбальдо, Дієго Пол і колеги з музею палеонтології Егідіо-Феругліо офіційно описали нового динозавра — Patagotitan mayorum. За оцінками, його довжина становила 37–40 метрів, а вага — до 77 тонн. Це один з найбільших відомих наземних хребетних в історії.
