4 січня в сіті відзначаються Всесвітній день абетки Брайля, Всесвітній день гіпнозу, День Ньютона та День безкоштовного кошика квітів.
4 січня 1943 року журнал Time вдруге присвоїв титул «Людина року» Йосипу Сталіну.
4 січня 1965 року президент США Ліндон Джонсон ініціював наймасштабнішу соціальну ініціативу в історії країни – «Велике суспільство».
4 січня 1978 року генерал Аугусто Піночет провів референдум, щоб підтвердити свою легітимність як лідера країни.
Всесвітній день абетки Брайля
Ця подія присвячена важливості доступу до інформації для людей з порушеннями зору. Цей день припадає на дату народження Луї Брайля, французького винахідника абетки для сліпих, яка відкрила нові можливості для мільйонів людей по всьому світу.
Система Брайля – це унікальний тактильний метод читання й письма, який базується на комбінаціях піднятих крапок, що дозволяють передавати літери, цифри, музичні символи та навіть наукові формули. Луї Брайль створив свою систему у 1824 році, коли йому було лише 15 років. Його винахід став справжньою революцією в освіті й житті сліпих, зробивши знання доступними для кожного, хто навчився читати цю абетку.
Абетка Брайля стала важливою частиною боротьби за права людей з інвалідністю. Вона не лише допомагає читати й писати, але й сприяє інтеграції в суспільство, доступу до освіти та працевлаштування. На сучасному етапі технології, такі як брайлеві дисплеї та електронні книги, продовжують розширювати можливості для людей із вадами зору, зберігаючи принципи, закладені Луї Брайлем.
Цікаві факти
Абетка Брайля спочатку базувалася на військовій системі «нічного письма», розробленій для передачі повідомлень у темряві. Луї адаптував цю систему, зробивши її зручнішою.
У деяких країнах банкноти містять елементи абетки Брайля, щоб люди з порушеннями зору могли легко розпізнавати номінали.
Сьогодні система Брайля використовується в усьому світі для різних мов, і кожна мова має свою унікальну адаптацію.
Є навіть музична нотація Брайля, що дозволяє сліпим музикантам читати партитури.
На честь Луї Брайля було випущено кілька пам’ятних монет і поштових марок.
Всесвітній день абетки Брайля нагадує про важливість рівності, інклюзії та доступності. Він надихає нас шукати шляхи для створення більш справедливого світу, де кожна людина матиме доступ до знань і можливість реалізувати свій потенціал.
Всесвітній день гіпнозу
Ця подія започаткована у 2006 році з метою підвищення обізнаності про гіпноз, його застосування та користь для здоров’я. Цей день спрямований на розвіювання міфів, які часто супроводжують це явище, а також на популяризацію гіпнотерапії як науково обґрунтованого методу покращення психічного й фізичного здоров’я.
Гіпноз, як психологічна практика, має тисячолітню історію, але сучасна наука почала систематично досліджувати його лише в XIX столітті. Зокрема, французький лікар Жан-Мартен Шарко та його учень Зігмунд Фрейд зробили значний внесок у вивчення гіпнозу. Сьогодні гіпноз використовується в медицині та психології для лікування тривожних розладів, фобій, посттравматичних станів, безсоння та навіть у знеболенні.
Всесвітній день гіпнозу нагадує, що це не магія, а дієвий інструмент, який у поєднанні з професійними знаннями може стати потужним засобом покращення життя. Він сприяє формуванню довіри до гіпнозу як до серйозної терапевтичної практики та заохочує людей відкривати нові можливості для збереження свого здоров’я.
Цікаві факти
Стан гіпнозу нагадує глибоку релаксацію, під час якої людина зберігає свідомість і контроль над своїми діями.
Гіпноз успішно застосовується для полегшення болю, зокрема в стоматології та хірургії, як альтернативний метод анестезії.
Гіпнотерапія допомагає у боротьбі зі шкідливими звичками, такими як куріння чи переїдання.
Всупереч поширеному міфу, гіпноз не може змусити людину робити щось, що суперечить її волі чи моральним принципам.
Наукові дослідження довели, що гіпноз впливає на мозок, активуючи специфічні зони, пов’язані з увагою та уявою.
День Ньютона
Щороку 4 січня, у день народження одного з найвидатніших науковців в історії – Ісаака Ньютона, відзначається День Ньютона. Це свято є вшануванням його неймовірного внеску в розвиток науки, зокрема фізики, математики, механіки й астрономії.
Ісаак Ньютон народився 4 січня 1643 року (за григоріанським календарем) у Вулсторпі, Англія. Його праці заклали основи сучасної фізики, а «Математичні начала натуральної філософії» (лат. Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica), опубліковані у 1687 році, стали справжнім науковим шедевром. Ньютон сформулював закони механіки, що досі є фундаментальними для фізики, та закон всесвітнього тяжіння, який пояснив рух небесних тіл.
День Ньютона – це не лише нагадування про його наукові досягнення, а й можливість підкреслити значення науки у нашому повсякденному житті. Ньютон був не лише теоретиком, але й практиком: його дослідження світла і кольору, експерименти з призмами та винахід рефлекторного телескопа змінили уявлення про природу.
Цікаві факти
Легенда про яблуко, яке впало на голову Ньютона, хоча й не підтверджена повністю, стала символом його відкриття закону всесвітнього тяжіння. Насправді, Ньютон згадував про яблуко, яке змусило його замислитися про сили, що впливають на рух предметів.
Ньютон також зробив внесок у розвиток математики, створивши основу для диференціального та інтегрального числення, хоча паралельно над цими ідеями працював Лейбніц.
Його інтереси виходили за межі науки: Ньютон займався алхімією та теологією, намагаючись розкрити секрети всесвіту.
Ньютон був керівником Монетного двору Великої Британії та активно боровся з підробкою грошей.
День безкоштовного кошика квітів
День безкоштовного кошика квітів – це незвичайне свято, яке символізує доброту, турботу та бажання зробити світ кращим через простий, але щирий жест. Хоча ця подія не є офіційним міжнародним святом, вона здобула популярність серед людей, які прагнуть подарувати радість та красу оточуючим.
Ідея цього дня з’явилася як частина руху за випадкові акти доброти. Дарування квітів завжди було символом любові, дружби та поваги, а створення спеціального дня, коли це роблять безкоштовно, стало способом заохочувати людей до взаємної підтримки та позитиву.
Мета цього дня – дарувати квіти без жодної причини, просто щоб зробити когось щасливішим. Кошик квітів, піднесений у подарунок, несе в собі тепло, вдячність чи навіть мовчазну підтримку. Вважається, що навіть найменший прояв уваги через квіти може покращити настрій і викликати усмішку.
Цікаві факти
Квіти мають свою мову – флористику. Кожен вид чи навіть колір квітів має своє значення. Наприклад, троянда символізує любов, а соняшник – оптимізм і енергію.
Дарування квітів позитивно впливає не лише на того, хто їх отримує, але й на дарувальника, адже це підвищує рівень гормонів щастя.
У багатьох культурах квіти є універсальним подарунком, який підходить до будь-якої нагоди чи навіть без неї.
Історичні події в цей день
533 – відбулася інтронізація Папи Римського Івана II (Меркурія), першого Папи, який змінив своє ім’я при вступі на престол. Цей крок став символічним і запровадив традицію зміни імені для новообраних понтифіків.
1492 – католицькі королі Ізабела та Фернандо захопили Гранаду, завершивши існування Гранадського емірату. Ця подія поклала кінець майже восьмисотлітній присутності маврів на Піренейському півострові та знаменувала закінчення Реконкісти.
1610 – у Битчанському замку проходив суд над слугами графині Єлизавети Баторій, відомої своєю жорстокістю. Їх звинувачували в тортурах та вбивствах сотень дівчат, які, за чутками, графиня використовувала для збереження молодості.
1649 – Богдан Хмельницький урочисто в’їхав до Києва як гетьман України, що символізувало початок нової епохи в історії козацької держави.
1776 – ерцгерцогиня Марія-Терезія ухвалила рішення про скасування тортур у Австрії, що стало важливим кроком у розвитку гуманізму та реформування правосуддя.
1788 – Джорджія стала четвертим штатом, який приєднався до Сполучених Штатів Америки, зміцнивши новостворену державу.
1835 – у болгарському місті Габрово відкрили першу світську школу, яка започаткувала новий етап в освіті країни.
1839 – француз Луї Дагер вперше зробив фотографію Місяця, що стало важливим досягненням у розвитку астрономічної фотографії.
1870 – розпочалося будівництво Бруклінського мосту, який згодом став символом Нью-Йорка.
1874 – іспанські кортеси змусили президента Костелара піти у відставку, що стало важливою політичною подією в історії країни.
1882 – Джон Девісон Рокфеллер створив трест «Стандард ойл», який об’єднав 40 нафтодобувних компаній і став символом корпоративної потужності.
1936 – науковці Володимир Зворикін та Джордж Мортон вперше продемонстрували електронну трубку, здатну вловлювати ультрафіолетові й інфрачервоні промені. Це стало проривом у розвитку телебачення.
1944 – відбулося перше бойове застосування гелікоптерів під час супроводу британського конвою в Атлантиці.
1956 – у ФРН були створені перші регулярні військові підрозділи бундесверу, заклавши основу сучасних Збройних сил Німеччини.
1963 – під час В’єтнамської війни В’єтконг здобув важливу перемогу над Південним В’єтнамом та США поблизу селища Апбак.
1967 – під час операції «Боло» американські пілоти F-4 знищили половину МіГ-21 військово-повітряних сил Північного В’єтнаму.
1992 – Еквадор, Ефіопія, Лаос, Панама та Греція офіційно визнали незалежність України.
1999 – потужний сніговий буревій охопив Середній Захід США, завдавши значних збитків і спричинивши загибель 68 людей.
2004 – космічний корабель Stardust успішно пролетів повз комету 81P/Вільда, зібравши зразки для досліджень.
2018 – фізики Корнельського університету Пол Мак’юен та Ітай Коен повідомили про створення «м’язів» для роботів, здатних змінювати форму, розміром з клітину.
2024 – українська ППО знищила 72 ракети під час масованої нічної атаки Росії. Основним напрямком удару був Київ, де РФ випустила близько 100 ракет.
Йосип Сталін: двічі «Людина року» за версією Time
4 січня 1943 року американський журнал Time, який з 1927 року визначає найвпливовіших людей світу у номінації «Людина року», вдруге присвоїв цей титул Йосипу Сталіну. Вперше радянський лідер здобув це звання у 1939 році, після підписання пакту Молотова-Ріббентропа.
У 1943 році вибір Time був зумовлений подіями 1942 року, який видання назвало «роком крові та стійкості». На сторінках журналу зазначалося:
«Тільки Йосипу Сталіну відомо, наскільки близькою до поразки був СРСР у 1942 році, і тільки він знає, як вдалося провести країну над краєм прірви. Але всьому світу зрозуміло, що могло б статися, якби німецькі легіони прорвалися через сталевий Сталінград і знищили наступальний потенціал Росії. У такому випадку Гітлер став би не лише «Людиною року», але й абсолютним господарем Європи, готуючись до завоювання інших континентів».
Сталінградська битва, яка стала вирішальним моментом Другої світової війни, зупинила наступ німецьких військ і зруйнувала стратегічні плани Адольфа Гітлера. Цей успіх Червоної армії під керівництвом Сталіна не лише позбавив Німеччину можливості продовжувати агресію, але й продемонстрував світові, що нацистська військова машина не є непереможною.
Варто зазначити, що принципи Time підкреслюють, що звання «Людина року» не є визнанням заслуг чи моральної правоти. Це радше відображення впливу на світ і здатності змінювати його, незалежно від того, на краще чи гірше. Як пояснив редактор журналу:
«Це не відзнака чи знак популярності. Це тверезий аналіз тих, хто формує наш світ і визначає його напрямок».
Раніше, у 1938 році, «Людиною року» був названий Адольф Гітлер. Проте його фотографія не з’явилася на обкладинці: замість неї редакція розмістила середньовічну гравюру, що символізує тортури інквізиції. Цей вибір, як і у випадку зі Сталіним, відображав не схвалення, а визнання вагомості їхньої ролі в історії.
Йосип Сталін, ім’я якого у перекладі означає «сталь», став символом жорсткої волі та стійкості. Як і Гітлер, він викликав суперечливі оцінки: для одних — герой, який зупинив фашизм, для інших — диктатор, відповідальний за репресії та мільйони жертв.
Номінації Time є не лише історичними свідченнями, але й дзеркалом епохи. Вплив Сталіна в роки війни, його здатність мобілізувати країну у найважчі часи — це питання, яке досі викликає гарячі дискусії. Проте його роль у вирішальних моментах світової історії заперечити неможливо — саме це і зробило його «Людиною року».
«Велике суспільство» Ліндона Джонсона: амбітний проєкт соціальних реформ
4 січня 1965 року президент США Ліндон Джонсон виголосив промову, яка стала початком однієї з наймасштабніших соціальних ініціатив в історії країни. У своїй програмі «Велике суспільство» Джонсон поставив амбітну мету — створити державу, в якій не буде бідності й дискримінації, суспільство, засноване на рівності, освіті, доступі до медицини й економічних можливостях для всіх. Президент наголосив, що «тип суспільства, яке не виникає спонтанно завдяки збагаченню еліт, потрібно будувати свідомо через активну участь кожного».
Основою програми Джонсона стало викорінення бідності, ліквідація расового поділу та подолання соціального парадоксу, коли бідність існує серед загального достатку. Ці ідеї стали поштовхом для реальних дій, які призвели до змін у різних сферах.
Однією з ключових реформ стала підтримка освіти. Програма «Хед Старт» забезпечувала доступ до раннього навчання для дітей із малозабезпечених родин. У сфері охорони здоров’я було створено «Медікейд» для людей із низьким рівнем доходу та «Медікер» для літніх громадян, що дозволило мільйонам американців отримати доступ до базових медичних послуг. Програма «Образцові міста» була спрямована на розвиток інфраструктури та покращення умов життя в містах.
Ці заходи супроводжувалися економічними реформами. Зниження податків стимулювало зростання внутрішнього валового продукту на 10% та збільшення особистих доходів на 15%. При цьому надходження до бюджету значно зросли: з 94 мільярдів доларів у 1961 році до 150 мільярдів у 1967 році. Такі результати підтвердили, що комплексний підхід до вирішення соціальних проблем може приносити не лише гуманітарну, але й економічну вигоду.
Однак Джонсону не вдалося повністю реалізувати свою ідею. Політичні конфлікти та внутрішньопартійні розбіжності стали на заваді її завершенню. Попри це, багато інституцій і програм, створених у рамках «Великого суспільства», існують і сьогодні, забезпечуючи підтримку різним верствам населення.
«Велике суспільство» Ліндона Джонсона стало символом боротьби за справедливість і рівність. Ця національна ідея демонструє, як рішучі дії уряду можуть суттєво покращити життя мільйонів людей. Уроки цієї ініціативи актуальні й для інших країн, які шукають шляхи вирішення власних соціальних викликів. Якби в сучасному світі адаптувати цей проєкт, він міг би охопити подолання інших форм розділення, наприклад, мовних чи культурних бар’єрів, та стати основою для побудови справедливого суспільства.
Референдум довіри 1978 року: розквіт і падіння епохи Піночета
4 січня 1978 року, через п’ять років після приходу до влади в Чилі внаслідок військового перевороту, генерал Аугусто Піночет провів референдум, щоб підтвердити свою легітимність як лідера країни. Це відбулося на тлі міжнародного осуду його режиму, зокрема звинувачень Організації Об’єднаних Націй у порушенні прав людини. Результат референдуму — 75% голосів на підтримку Піночета.
Питання, винесене на референдум, було сформульоване в дусі патріотизму й наголошувало на «захисті гідності Чилі» та суверенітету держави. Голосувальний бюлетень також сприяв цьому впливу: у розділі «Так» було зображено чилійський прапор, тоді як «Ні» символізував чорний прямокутник. Ці деталі стали яскравим прикладом того, як пропаганда може впливати на громадську думку, особливо коли йдеться про національну гордість.
Піночет, будучи майстром використання референдумів як інструменту політичної легітимності, у 1980 році організував другий плебісцит, на якому було схвалено нову конституцію. За неї проголосували 67%, проти — 30%. Однак третій референдум 1988 року, що стосувався продовження президентських повноважень Піночета, став для нього фатальним. Більшість учасників (56%) висловилися проти. Втративши підтримку, Піночет пішов із посади президента, хоча ще довго залишався впливовою політичною фігурою, займаючи посади головнокомандувача сухопутними військами та пожиттєвого сенатора.
Політична спадщина Піночета була суперечливою. Його режим асоціюється з серйозними порушеннями прав людини: катуваннями, викраденнями, вбивствами та іншими злочинами. Після завершення його політичної кар’єри почалося розслідування численних звинувачень, включно з ухиленням від сплати податків, торгівлею наркотиками та зброєю.
Піночет помер 10 грудня 2006 року. Наступного дня в Сантьяго відбулися масові демонстрації: противники диктатора святкували його смерть, а прихильники проводили жалобні заходи. Це підкреслило глибокий розкол у чилійському суспільстві, що зберігся й після його відходу.
Гуверівський інститут війни, революції та миру назвав політику Піночета визначною в економічному сенсі. Вони відзначили, що саме Чилі під керівництвом генерала стало першою країною, яка зробила радикальний перехід від соціалізму до ринкової економіки. Цей прорив передував реформам у Китаї, Великій Британії та США.
Незважаючи на економічні досягнення, спадщина Піночета залишається болючим питанням для Чилі, символізуючи як жорстокість авторитарного правління, так і початок ринкових реформ, які вплинули на подальший розвиток країни.
