Свята та пам’ятні дати:
Дні пам’яті та примирення – 8 травня і 9 травня у всьому світі присвячені пам’яті жертв Другої світової війни. В Україні 8 травня відзначається День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років.
Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця – у цей день вшановують принципи Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Дата є річницею народження Жана-Анрі Дюнана (на головному фото), який народився 1828 року. Він був засновником Міжнародного комітету Червоного Хреста і першим лауреатом Нобелівської премії миру.
В 1859 році Дюнан став свідком наслідків битви при Сольферіно – коли дев’ять тисяч людей, хворих і поранених військових залишилися вмирати на полі бою. Вражений побаченим, Дюнан намагається створити перше Товариство допомоги пораненим. Так було засновано Міжнародний комітет Червоного Хреста, а в 1864 прийнята перша Женевська конвенція про поліпшення долі поранених у сухопутній війні.
У 1901 році Анрі Дюнан разом із французом Фредеріком Пассі став першим лауреатом Нобелівської премії миру. Усі виділенім йому гроші він одразу передав на благодійну діяльність у Швейцарії та Норвегії.
Події в цей день:
1541 — іспанський мандрівник та конкістадор Ернандо де Сото відкрив річку Міссісіпі, котру він назвав Річка Святого Духа.
1713 — столицю Московського царства перенесли з Москви до Санкт-Петербурга. Відповідний указ підписав Петро I.
1794 — страчено на гільйотині 51-річного французького хіміка Антуана Лорана Лавуазьє, вся вина котрого перед учасниками французької революції полягала в тому, що він працював у Генеральному відкупі, установі, що збирала податки. Перед стратою він попросив ще трохи часу для закінчення досліду, але йому було відмовлено.
Лавуазьє походив із заможної буржуазної родини Його батько був одним із 400 адвокатів, які перебували у розпорядженні Паризького парламенту. Він хотів, щоб син теж став адвокатом. Однак Лавуазьє більше приваблювали природничі науки, тому одночасно з юриспруденцією він вивчав математику, астрономію, ботаніку, мінералогію, геологію та хімію.
У 20 років він став дипломованим адвокатом. Вже як вченого природничих наук у 25 років його обрали членом-кореспондентом, через чотири роки — академіком, а в 42 роки — директором Академії наук.
У той час все необхідне для досліджень вчені здобували власним коштом. Але Антуан знайшов вихід — вступив в організацію “Компанія відкупів”, члени якої щороку вносили до скарбниці певну суму, а держава поступалася за відому плату збиранням непрямих податків (винного, тютюнового, соляного тощо). Таке фінансування дозволило йому здійснити революційні відкриття у хімії. І не лише – на ці гроші відкривалися школи, дослідні поля для агрономічних експериментів, різноманітні благодійні установи для народу, страхові каси на випадок збіднення та старості.
А ось Велика французька революція мала для вченого трагічні наслідки. Спочатку все було добре Лавуазьє – був членом “Національного Казначейства”, в якому встановив суворий і зразковий порядок. Ці обов’язки він ніс безоплатно.
Потім на вченого надійшов донос. Його заарештували. Лавуазьє звинуватили у “змові з ворогами Франції проти французького народу, що мав на меті викрасти у нації величезні суми, необхідні для війни з деспотами” . 7 травня 1794 р. Лавуазьє став перед революційним судом, як “ворог народу” . Рішення трибуналу містило слова: “Батьківщина не потребує вчених”.
Наступного дня визначному хімікові відсікли голову. За свідченням дружини Лавуазьє, вчені, які мали б виступити на захист Лавуазьє, просто промовчали.
Через два роки Лавуазьє був визнаний несправедливо засудженим та був повністю реабілітований.
Одне з його найзрозуміліших для нас відкриттів ученого – це те, що людина вдихає кисень, а видихає вуглекислий газ. Колись це стало гучною науковою новиною. А кисневу теорію горіння Лавуазьє науковий світ зустрів настільки вороже, що ця праця після публікації в Берліні була піддана публічному спаленню.
Цікава доля дружини вченого – після смерті чоловіка Марія-Анна вийшла заміж за американського фізика, винахідника та авантюриста графа Румфорда, зберігши при цьому своє прізвище від першого шлюбу. Щоправда шлюб тривав недовго, подружжя постійно сварилося і Румфорд якось заявив, що “Лавуазьє дуже пощастило з гільйотиною”.
1847 — шотландський винахідник Роберт Томсон отримав патент на гумову камеру для коліс.
1884 — народився президент США Гаррі Трумен.
1886 — доктор Джон Пембертон з Атланти вперше продав свій лікувальний еліксир, який сьогодні у всьому світі продають під назвою “Coca-Cola”.
1900 — Андрей (Шептицький) був призначений митрополитом Львівським.
1903 — перший справжній дирижабль “Лебоді” здійснив пілотний політ на відстань 37 км.
1919 — Центральною Руською Народною Радою укладено Ужгородський меморандум — рішення про приєднання Закарпаття до Чехословаччини.
1921 — у Стамбулі стартували перші тарганові перегони. Автор ідеї – наш земляк Олександр (Абрам) Осипович Дранков. Він народився на півдні нинішньої України. Точне місце народження Дранкова невідоме – за однією з версій – це Одеса, за іншою – Севастополь.
До революції він займався всім – від танцзалу, фото до кіно. Дранков став одним із піонерів “німого кіно” та одним з перших кінопродюсерів. Саме він у 1908-му першом сфотографував тоді ще живого Льва Толстого, а також зняв перший серіал “Сонька Золота ручка”. Він же став першим у світі використовувати кадри зі своїх фільмів на рекламних плакатах, а перед кожним сеансом показував уривки фільмів у рекламних цілях.
Саме Дранков започаткував традицію “крутити” кіножурнал, анонсуючи фільми. А пізніше цю традицію перейняли у всі європейські та американські кінотеатри.
У 1920-х роках Олександр Дранков утік із залишками “білої” армії до Константинополя. І ось, сидячи в дешевому готелі, побачив, як по столу біг підтюпцем тарган. “Бач ти, рисак”, – подумав Йосипович. А коли другий тарган виліз з-під блюдечка і почав наздоганяти першого, у Олександра з’явилась ідея монетизувати перегони тарганів.
8 травня 1921 року в кав’ярні грека Синоплі з’явилася вивіска: “Перегони тренованих тарганів. Народна російська розвага”… Кажуть, що така забава була дуже популярна ще в Стародавньому Єгипті і в Стародавній Греції.
Таргани, злякані електричним світлом, бігли, запряжені в візки. На номери, тобто на тарганів, робили ставки, як на коней. СВеликий стіл з доріжками для комах (тарганячий іподром) отримав назву кафародром.
З часом захоплення таргановими перегонами в Константинополі зійшло нанівець. Дранков емігрував до Америки. Намагався зайнятися зйомками фільмів, але зазнав невдачі. Після цього він відкрив кафе та маленьку фотофірму у Каліфорнії.
1926 — дата першого авіаперельоту над Північним полюсом.
1942 — вермахт розпочав наступ у Криму (Друга світова війна).
1945 — у передмісті Берліна Карлсгорсті представники німецького командування на чолі з фельдмаршалом Кейтелем вдруге підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини. Акт набрав чинності о 23:01
1951 — опубліковано перший вірш Івана Драча.
1954 — заснування Федерації футболу Азії.
1962 — у Лондоні перестали ходити останні тролейбуси.
1962 — народився Олесь Ульяненко, український письменник, лауреат малої Шевченківської премії 1997 року.
1984 — помер Борис Антоненко-Давидович, український письменник, перекладач, дослідник проблем розвитку й культури української мови, жертва сталінського терору.
1994 — Азербайджан приєднався до договору про припинення вогню в Карабаху.
