9 листопада відзначаються День виноградарів, виноробів та садівників України, Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва, Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму, Всесвітній день усиновлення, Всесвітній день лізингу та Всесвітній день винахідника.
Цей день насичений подіями, які вплинули на релігійне, політичне, культурне й наукове життя різних країн світу. В різні епохи цього дня ухвалювалися важливі рішення, народжувалися держави, відбувалися революції, культурні зрушення та наукові відкриття, які залишили помітний слід в історії людства.
День виноградарів, виноробів та садівників України
Це професійне свято присвячене людям, які вирощують виноград, створюють вина, доглядають сади та розвивають садівництво як одну з найдавніших і найважливіших галузей сільського господарства. Його мета — вшанувати працю тих, хто формує аграрну основу країни, розвиває традиції виноробства та зберігає природну родючість українських земель. У цей день зазвичай підбивають підсумки сезону, висловлюють подяку працівникам господарств і фермерам, які зберігають якість і традиції українського виноробства.
Свято було встановлено указом Президента України у 2020 році, щоб підкреслити важливість галузей виноградарства, виноробства та садівництва для національної економіки й культури. Україна має сприятливі природні умови для вирощування винограду — особливо в Одеській, Закарпатській, Миколаївській, Херсонській областях і на Буковині. Виноробство в українських землях має давню історію, а садівництво здавна було частиною побуту кожної громади. Сьогодні цей день символізує єдність праці, землі та традицій, що передаються від покоління до покоління.
Цікаві факти
На території сучасної України виноград вирощували ще скіфи понад дві тисячі років тому, а найдавніші сліди виноробства археологи знаходили біля Кримських гір.
У Херсонській області поблизу міста Берислав росте найстаріша в Україні виноградна лоза, якій понад 130 років, і вона досі дає урожай.
Закарпаття вважають центром українського виноробства, де в підземних лабіринтах Берегового та Середнього зберігаються тисячі літрів вина у бочках, витриманих у сталих природних умовах.
Відоме українське ігристе вино з’явилося у 1950-х роках у Бахмуті, де вперше застосували метод природної шампанізації у пляшках, подібний до французького.
На Одещині у Шабо діє один із найстаріших виноробних регіонів, заснований швейцарськими переселенцями понад двісті років тому, де й сьогодні зберігають стародавні рецепти вин.
У Чернівецькій області зростає унікальний сорт яблук «ренет Симиренка», виведений українським селекціонером Платоном Симиренком у XIX столітті, який нині вирощують у багатьох країнах світу.
В Україні щороку створюють нові сорти винограду, адаптовані до кліматичних змін, зокрема сорти «Одеса рання», «Заграва» та «Аркадія», які вважають гордістю української селекції.
У місті Мелітополь розташовані найбільші в Європі сади черешень, які займають десятки тисяч гектарів і забезпечують значну частину експорту українських ягід.
Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва
Це свято присвячене людям, які зберігають і розвивають українську культуру, традиції, музику, літературу, театр, ремесла та народне мистецтво. Воно об’єднує як професійних працівників закладів культури, так і самодіяльних митців, котрі підтримують культурне життя в містах і селах. Цей день запроваджений для визнання їхнього внеску у формування національної ідентичності, популяризацію української спадщини та збереження автентичності в умовах глобалізації.
Свято з’явилося у 2000 році згідно з президентським указом, а датою обрано 9 листопада, що збігається з Днем української писемності та мови, аби підкреслити єдність культурного та духовного виміру українського суспільства. У цей день вшановують діячів музеїв, бібліотек, театрів, фольклорних колективів, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, музикантів і тих, хто бере участь у збереженні нематеріальної культурної спадщини. У багатьох громадах це нагода відзначити найактивніших учасників культурного життя, віддати шану творчим людям, які підтримують українську культуру навіть у найскладніші часи.
Цікаві факти
В Україні збережено понад 70 тисяч об’єктів культурної спадщини, серед яких тисячі народних хат, дерев’яних церков і стародавніх млинів, багато з яких мають статус пам’яток національного значення.
У селі Крячківка на Полтавщині діє унікальний фольклорний колектив «Древо», що понад пів століття виконує пісні в давньому поліфонічному стилі, який вважають одним із найстаріших у Європі.
Вишиванка з села Борщів на Тернопільщині відома своїми чорними нитками — колір символізує пам’ять про трагічні події, коли місцеві жінки втратили чоловіків у війнах і набігах.
На Закарпатті збереглася традиція будувати дерев’яні церкви без жодного цвяха, і кілька таких храмів внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
У селі Петриківка на Дніпропетровщині досі передають техніку петриківського розпису від покоління до покоління, а цей стиль став візитівкою України у світі.
У Карпатах існує традиція різьблення на бджолиних вуликах, де зображають міфічних істот і сцени з народних казок, поєднуючи мистецтво з бджільництвом.
У 1920-х роках в Україні діяли «хатні театри», де вистави ставили просто у сільських оселях, а ролі виконували місцеві мешканці, що сприяло розвитку аматорського руху.
На Одещині в місті Вилкове, відомому як «українська Венеція», досі живе стародавня традиція рибальських пісень, які виконують під час свят на воді.
Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму
Ця дата встановлена на згадку про «Кришталеву ніч» 1938 року — масові напади на євреїв у нацистській Німеччині, що стали початком систематичного переслідування єврейського населення та передвісником Голокосту. Свято покликане нагадати про небезпеку ненависті, нетерпимості й дискримінації за національною, расовою чи релігійною ознакою. У цей день у різних країнах проводять освітні ініціативи, спрямовані на виховання поваги до людської гідності, рівності та історичної пам’яті про злочини тоталітарних режимів.
В Україні цей день має особливе значення, адже країна зазнала великих втрат під час Другої світової війни, а на її території відбулися трагічні події, пов’язані з Голокостом і переслідуванням різних етнічних груп. Пам’ять про ці злочини підтримується в музеях, меморіалах і навчальних програмах. Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму нагадує, що толерантність і взаємоповага є фундаментом миру та розвитку демократичного суспільства.
Цікаві факти
Назва «Кришталева ніч» походить від уламків розбитих вітрин єврейських магазинів і синагог, що вкривали вулиці німецьких міст у ніч із 9 на 10 листопада 1938 року.
Під час «Кришталевої ночі» у Німеччині було спалено понад 250 синагог, розгромлено понад сім тисяч єврейських крамниць і заарештовано близько 30 тисяч осіб, більшість із яких потрапили до концтаборів.
У Києві під час нацистської окупації 1941 року в урочищі Бабин Яр за два дні було розстріляно понад 33 тисячі євреїв — це одна з наймасштабніших трагедій Голокосту в Європі.
У Львові та Чернівцях до війни проживали потужні єврейські громади, що створили розвинену систему шкіл, театрів і друкарень, які були знищені під час окупації.
У 1945 році на Нюрнберзькому процесі вперше в історії міжнародного права було засуджено злочини проти людяності, що стали юридичним підґрунтям сучасної боротьби з расизмом і ксенофобією.
У 1995 році ООН запровадила програму «Без місця для ненависті», мета якої — протидія дискримінації та запобігання розпалюванню ворожнечі у суспільстві через освіту й культуру.
В Україні діють десятки організацій, які займаються збереженням пам’яті про Голокост і протидією расизму, серед них Український центр вивчення історії Голокосту та Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр».
У багатьох країнах Європи 9 листопада також вважають днем боротьби з мовою ненависті в інтернеті, оскільки сучасні форми дискримінації часто поширюються саме через соціальні мережі.
Всесвітній день усиновлення
Ініціатором створення цього дня у 2014 році став американський громадський діяч Хенк Фортнер, який заснував платформу AdoptTogether для підтримки сімей, що прагнуть усиновити дітей. Мета цього дня — привернути увагу до теми усиновлення, показати, що кожна дитина має право на родину, турботу та любов. У цей день у світі символічно малюють усміхнене обличчя на долоні, щоб висловити солідарність із дітьми, які чекають на сім’ю, і подякувати тим, хто вже подарував дім дитині.
В Україні усиновлення має глибоку соціальну важливість, адже через війну, соціальні проблеми та сирітство без батьківського піклування залишаються тисячі дітей. Держава поступово реформує систему опіки, розвиваючи інститути прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу. У цей день говорять про відповідальність, підтримку та любов, необхідні для того, щоб кожна дитина зростала у безпечному родинному середовищі. Свято не лише нагадує про доброчинність, а й формує нове ставлення до усиновлення як до природного і шляхетного вияву людяності.
Цікаві факти
У США Всесвітній день усиновлення почали відзначати з акцією, під час якої люди в усьому світі викладали у соцмережах фото долоні з усмішкою, що стало міжнародним символом цього руху.
Платформа AdoptTogether з часу створення допомогла зібрати понад 20 мільйонів доларів для фінансування процесів усиновлення у різних країнах.
В Україні найчастіше дітей усиновлюють родини з центральних і західних областей, зокрема з Київщини, Львівщини та Вінниччини.
Наймолодший вік, у якому дозволено усиновлення в Україні, — 21 рік, але різниця у віці між дитиною і усиновлювачем повинна становити не менше 15 років.
За даними Міністерства соціальної політики, в Україні щороку усиновлюють кілька сотень дітей, причому кількість внутрішніх усиновлень стабільно перевищує кількість іноземних.
Існують випадки, коли дорослі люди усиновлюють повнолітніх дітей, аби юридично оформити вже існуючі родинні стосунки або забезпечити спадкові права.
У Києві діє «Будинок дитини ім. М. М. Городецького», заснований ще у 1918 році, який став першим державним закладом для дітей, залишених без батьківського піклування.
У багатьох країнах, зокрема у Франції, Канаді та Нідерландах, процедури усиновлення проводять із залученням спеціальних психологів, які готують і дітей, і майбутніх батьків до адаптації в новій сім’ї.
Всесвітній день лізингу
Це професійне свято фахівців, які працюють у сфері фінансового лізингу — інструменту, що дозволяє бізнесу користуватися технікою, транспортом чи обладнанням без негайного викупу. Ідея створення цього дня належить литовській компанії AviaAM Leasing, яка спеціалізується на авіаційному лізингу. Спочатку свято відзначали представники авіаційної галузі, але з часом воно поширилося на всі сектори економіки, де лізинг став важливою частиною інвестиційних процесів.
Цей день покликаний підкреслити роль лізингу в розвитку підприємництва, модернізації виробництва та підвищенні доступності сучасних технологій. Лізинг активно використовується у транспорті, сільському господарстві, енергетиці, будівництві та навіть медицині. В Україні ця галузь почала розвиватися наприкінці 1990-х років, а сьогодні лізингові компанії допомагають малому та середньому бізнесу оновлювати технічну базу без великих початкових витрат. Свято об’єднує спеціалістів фінансової сфери, юристів, економістів і аналітиків, які формують світовий ринок лізингових послуг. Воно також сприяє підвищенню обізнаності про те, як лізинг підтримує економічне зростання, створення робочих місць і технологічний прогрес.
Цікаві факти
Перші форми лізингу існували ще у Стародавньому Вавилоні близько 2000 року до н.е., коли землевласники здавали худобу або ремісничі інструменти в оренду з правом викупу.
Слово «лізинг» походить від англійського lease, що означає «оренда», і вперше у сучасному фінансовому значенні було використане у Великій Британії в середині XX століття.
У 1952 році в США створили першу спеціалізовану лізингову компанію — United States Leasing Corporation, яка започаткувала сучасний ринок лізингових послуг.
В авіаційній галузі понад половина всіх пасажирських літаків світу експлуатується на умовах лізингу, що дозволяє авіакомпаніям постійно оновлювати флот без значних витрат.
Україна входить до числа країн Східної Європи з найвищими темпами розвитку лізингового ринку — особливо у сфері сільськогосподарської техніки та вантажного транспорту.
На українському ринку активно працюють як державні, так і приватні лізингові компанії, зокрема «Укрексімлізинг», «ОТП Лізинг» та «УЛФ-Фінанс», що фінансують тисячі підприємств по всій країні.
У багатьох країнах лізинг є ключовим інструментом «зеленої економіки» — через нього фінансують оновлення електротранспорту, енергоефективних технологій і відновлюваних джерел енергії.
Литва, де започаткували Всесвітній день лізингу, сьогодні є одним із європейських центрів авіаційного фінансування та управління літаками для міжнародних перевізників.
Всесвітній день винахідника
Це свято відзначається в день народження відомої німецької винахідниці Геді Ламарр, яка створила технологію, що стала основою сучасного Wi-Fi, Bluetooth і GPS. Цей день покликаний віддати шану людям, чиї ідеї та технічні рішення змінюють життя людства. Свято нагадує про роль творчого мислення, наукового пошуку й інженерного прогресу у розвитку цивілізації. Винахідники у різних сферах — від медицини до енергетики — стоять за кожною технологією, яка сьогодні спрощує повсякдення, допомагає лікувати, будувати, досліджувати та комунікувати.
Ідея святкування з’явилася в Німеччині у 2005 році, а згодом ініціатива поширилася по всьому світу. Цей день відзначають не лише науковці, а й усі, хто створює нові рішення — інженери, підприємці, студенти, дослідники. Мета свята — надихнути молодь на розвиток інновацій і показати, що винахідництво починається з цікавості та прагнення вдосконалити навколишній світ.
Цікаві факти
Геді Ламарр, окрім акторської кар’єри, розробила у 1941 році технологію «стрибків частоти», яку спочатку створювали для захисту радіосигналів під час війни, а пізніше її принципи лягли в основу бездротових комунікацій.
У Києві 1874 року було створено перше в Російській імперії Товариство винахідників, яке підтримувало науковців і патентувало нові пристрої.
Українець Ігор Сікорський став одним із найвідоміших винахідників у світовій авіації — він створив перший успішний у світі багатомоторний літак і вертоліт.
Леонардо да Вінчі, якого часто називають «універсальним винахідником», залишив понад 6 тисяч креслень механізмів, багато з яких були реалізовані лише через сотні років після його смерті.
У 1876 році шотландець Александр Белл запатентував телефон, але в той самий день заявку подав і італієць Антоніо Меуччі, якого згодом офіційно визнали справжнім першовідкривачем ідеї телефонного зв’язку.
В Україні працює понад 50 технопарків і стартап-хабів, де молоді винахідники створюють нові рішення в галузях штучного інтелекту, біотехнологій та енергозбереження.
Серед сучасних українських розробок, які здобули міжнародне визнання, — безпілотні літальні апарати, системи очищення води та екоенергетичні рішення, що використовуються у різних країнах світу.
Найбільше патентів у світі належить компанії IBM — понад 100 тисяч, а серед фізичних осіб рекорд належить японцю Сіґеру Накаматсу, який зареєстрував понад 3000 винаходів, серед них — дискета та водолазна маска.
Історичні події в цей день
