Міністерство культури та інформаційної політики (перейменоване 13 вересня 2024 року на Міністерство культури та стратегічних комунікацій України) виявилося неспроможним повністю забезпечити формування та реалізацію державної політики у своїй сфері. Згідно з аудитом Рахункової палати, понад 500 млн грн, виділених на управління культурою та інформаційною політикою, були витрачені безсистемно та неефективно.
За результатами аналізу, відомство використало 521,8 млн грн на керівництво та управління у зазначеній сфері, але не досягло мети відповідної бюджетної програми. Зокрема, було розроблено лише 31% нормативно-правових актів, які мали б відповідати пріоритетам урядових планів на 2023 рік. Не завершено й ключові документи, як-от Стратегія розвитку культури та план заходів щодо її реалізації, а також відсутні певні нормативні акти для розвитку інформаційної безпеки.
Аудит також виявив, що між 2020 та 2022 роками Міністерство не забезпечило системного планування, моніторингу та звітування щодо виконання своїх завдань. У звіті зазначено, що документи про реалізацію планів не були затверджені міністром, що свідчить про слабкість управління. За оцінками, структурні підрозділи виконали лише 40% заходів із впровадження державної політики в культурній сфері.
Крім того, відсутність належного планування видатків призвела до невикористання 1,3 млрд грн, а кадровий дефіцит у ключових підрозділах становив лише 25-60% від необхідного штату. Низька компетенція фахівців з реформування також стала причиною виконання лише 31% заходів із формування політики, що призвело до неефективного використання 58,4 млн грн на виплату надбавок.
Аудит виявив розбіжності в обліку державного майна на суму 9,8 млрд грн між звітністю Міністерства та даними Фонду держмайна, що вказує на недоліки в управлінні активами.
Рахункова палата рекомендувала Міністерству:
- розробити чіткі показники оцінки якості надання культурних послуг;
- підготувати нормативно-правові акти для забезпечення виконання покладених функцій;
- уточнити мету бюджетної програми для досягнення реалістичних та чітких результатів;
- здійснити оцінку ефективності управління об’єктами держвласності;
- подати до Фонду держмайна дані про вартість майна, що відповідають бухгалтерському обліку.
