Безплатне житло в Німеччині під питанням: кому з українців можуть змінити умови проживання

Українські біженці в Німеччині дедалі частіше стикаються з тим, що соціальна підтримка залежить від рішень місцевої влади, ситуації на ринку житла та дати прибуття до країни. Через дефіцит квартир і перевантаження системи розміщення частина українців може втратити можливість жити в окремому житлі коштом держави, якщо влада перегляне умови підтримки після завершення чинного періоду тимчасового захисту.

Кому загрожує переїзд із соціального житла

Частині українських біженців у Німеччині можуть запропонувати самостійно оплачувати оренду або переїхати до колективних центрів розміщення. Передусім ризики стосуються безробітних українців, які живуть в окремих квартирах за державний кошт і отримують Bürgergeld.

Окрема увага стосується українців, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року, оскільки для них уже передбачають менш широкий пакет соціальних прав. У деяких регіонах новоприбулим біженцям пропонують гуртожитки або інші колективні місця проживання, тоді як раніше багато українців могли розраховувати на окремі квартири чи приватні будинки.

Житлова проблема в Німеччині загострилася через нестачу доступних квартир, що впливає і на місцевих жителів, і на людей, які прибули під тимчасовим захистом. За даними німецького Федерального інституту досліджень будівництва, міських справ і просторового розвитку, країні бракує близько 800 тисяч одиниць житлової нерухомості.

Через такий дефіцит місцева влада в окремих землях уже змінює практику розселення. Нових українських біженців частіше направляють у гуртожитки, табори або колективні центри, оскільки окремих квартир для всіх охочих бракує.

Що може змінитися після березня 2027 року

Після березня 2027 року, за прогнозом адвоката, українці можуть зберегти тимчасовий захист, проте обсяг соціальних гарантій може бути меншим, ніж на початку повномасштабної війни. Це означає, що частині біженців доведеться самостійно шукати житло, оплачувати оренду або погоджуватися на проживання в колективних центрах.

Працюючих українців, які самі сплачують за орендоване житло, такі зміни мають зачепити значно менше. Основний тиск може припасти на тих, хто залежить від соціальних виплат, не має стабільного доходу та користується житлом, яке оплачує держава.

Європейська організація FEANTSA, яка займається питаннями бездомності, раніше звертала увагу на становище українських біженців у ЄС. У доповіді організації зазначалося, що скорочення підтримки може ускладнити доступ українців до житла в Німеччині та збільшити кількість людей, які опиняться без стабільного місця проживання.

Для українських родин така ситуація може стати особливо складною, якщо вони не мають роботи, заощаджень або можливості швидко знайти доступну оренду. На тлі дефіциту квартир навіть ті, хто готовий платити самостійно, можуть зіткнутися з високими цінами, конкуренцією на ринку та вимогами орендодавців до підтвердження доходів.

Що ще може вплинути на соціальну підтримку

Українці, які отримують Bürgergeld, також мають враховувати правила центрів зайнятості. Якщо людина відмовляється від запропонованої роботи без поважної причини, виплати можуть скоротити або призупинити, що додатково ускладнить оплату житла.

Через це для біженців, які залежать від державної допомоги, важливими стають одразу кілька чинників: статус перебування, дата прибуття до Німеччини, наявність роботи, рішення Jobcenter та житлова політика конкретної федеральної землі. Саме від поєднання цих обставин залежатиме, чи зможе людина й надалі жити в окремій квартирі коштом держави.