Загострення військової агресії Росії змусило мільйони українців шукати безпечного притулку за кордоном. Серед цих людей – значна кількість чоловіків, які через війну опинилися в європейських країнах. Проте залишається питання: чи зобов’язаний Євросоюз повертати таких осіб в Україну для виконання військового обов’язку? Відповідь на це запитання надала єврокомісарка з внутрішніх справ Ілва Йоганссон.
Чому ЄС не зможе видворяти українців
Відповідно до Директиви ЄС про тимчасовий захист, яка була запроваджена для підтримки українців у зв’язку з повномасштабним російським вторгненням у лютому 2022 року, держави-члени Євросоюзу зобов’язані забезпечити захист та допомогу всім громадянам України, які втекли від війни. Це включає надання їм права на проживання, доступ до ринку праці, медичної допомоги та освіти. Директива також забезпечує захист від примусового повернення, зокрема й для чоловіків мобілізаційного віку. Саме тому, навіть якщо український уряд звертається з проханням повернути своїх громадян, які підлягають мобілізації, ЄС не має правових підстав для примусової депортації цих осіб.
Що сказала Ілва Йоганссон
В інтерв’ю для Радіо Свобода Ілва Йоганссон підкреслила, що Євросоюз не планує застосовувати заходи примусового повернення чоловіків призовного віку до України. Вона зазначила:
“Ми підтримаємо тих, хто хоче повернутися в Україну, і ми обговоримо з українською владою та урядом, як зробити це в найкращий спосіб. Ми нікого не викидатимемо з ЄС”.
Це означає, що ті чоловіки, які вирішать повернутися добровільно, отримають підтримку з боку європейських органів влади, однак примусове повернення не передбачене.
Реакція європейських урядів
Після закликів Президента України Володимира Зеленського до керівництва європейських країн сприяти поверненню чоловіків призовного віку в Україну, більшість держав ЄС висловилися на користь захисту прав українських біженців. На сьогодні Євросоюз прийняв близько п’яти мільйонів українців, надавши їм статус тимчасового захисту, який забезпечує доступ до всіх необхідних ресурсів для життя.
Цей статус дозволяє чоловікам призовного віку залишатися на території ЄС доти, доки діятиме відповідна директива. І хоча більшість з них, ймовірно, переживає внутрішній конфлікт між бажанням повернутися та обов’язком перед родинами, які вони мають захищати, Євросоюз залишається на боці захисту їхніх прав і безпеки.
Неможливість примусового повернення чоловіків з ЄС створює додаткові виклики для української влади, яка намагається залучити більше людей до оборони країни. Військовий обов’язок – це не лише питання права, але й морального вибору, який кожен повинен зробити самостійно. Український уряд має знайти шляхи мотивування громадян повертатися добровільно, пропонуючи гідні умови служби та соціальні гарантії.
Погляд на майбутнє
Європейські інституції вже наголосили, що захист прав українських громадян залишатиметься в пріоритеті доти, доки зберігатимуться загрози їхньому життю та здоров’ю. Зараз важливо розуміти, що повернення в Україну повинно бути виключно добровільним вибором кожного українця. Примусові заходи суперечать як міжнародним правовим нормам, так і принципам ЄС, на яких будується європейська спільнота.
Отже, позиція Європейського Союзу щодо примусового повернення українських чоловіків мобілізаційного віку чітка – таких заходів не буде. Європа надає притулок тим, хто тікає від війни, і робитиме це доти, доки ситуація в Україні не стабілізується. Це не лише питання права, а й гуманітарної відповідальності перед тими, хто втратив свій дім через агресію.
