Дозвілля дітей змінюється із покоління в покоління. Нещодавно дітлахи збиралися галасливими зграями та ганяли у футбол на майданчику, а зараз все більше з них проводять багато часу у віртуальному світі або за переглядом серіалів, сидячи вдома.
Сучасні діти швидко опановують будь-яку цифрову техніку, але майже не читають книги і мають труднощі у соціалізації. Вимушені переїзди, перебування у постійному стресі, неможливість навчання офлайн теж наклали свій відбиток на дитячий плин життя. Проблема вільного часу дітей зараз особливо актуальна, адже їм часто буває ніде себе подіти, особливо в період канікул та у вихідні дні. За статистичними даними, 70% школярів проводять свій вільний час, граючи у комп’ютерні ігри, а 74% віддають перевагу перегляду фільмів та серіалів.
Що пропонує підлітку сучасне телебачення
Наразі на українському телебаченні присутнє ціле розмаїття телевізійних шоу про кулінарію, спорт та подорожі. І підлітки із задоволенням їх дивляться. Проте якість таких шоу дуже сумнівна. Як правило, вони одноманітні, в кожному присутня ненормативна лексика. Вони нерідко завершуються скандалами, а, якщо і запам’ятовуються, то лише шокуючою поведінкою учасників.
Здається, передача “Орел та решка” могла б стати чудовою альтернативою колись дуже відомої передачі “Навколо світу”. Переглядаючи таку програму, діти могли б знайомитися з різноманітними країнами, що вивчають на уроках географії, занурюватися у світ різноманітних культурних традицій та опановувати способи економії. Але на ділі, поведінка ведучих надто вульгарна, а майже в кожному кадрі демонструються алкогольні напої. Навряд чи, така передача навчить чомусь гарному та корисному.
У телешоу “Хто зверху” беруть участь зірки українського шоу – бізнесу, які мали б бути взірцем для підлітків. Але їхня поведінка зухвала і огидна та навряд чи зможе слугувати взірцем для дітей.
А от освітній контент у телевізійному просторі виявився нікому не потрібним, оскільки всі канали зосереджені на гонитві за рейтингами, які піднімають лише скандали та плітки про життя епатажних зірок.
Всі діти люблять мультики. І здається, що може бути приємніше, ніж спостерігати за пригодами яскравих кумедних персонажів, що вчать добру, ввічливості та дружбі. Та як виявилося, з мультфільмами теж не все просто. Героїня мультику “Маша та ведмідь” жорстоко ставиться до інших, а її зловмисні вчинки завжди сходять їй з рук.
У популярному мультфільмі “Сімпсони” присутня ненормативна лексика, а персонажі демонструють жорстоку поведінку по відношенню до членів родини. Даний мультфільм не призначений для дитячої аудиторії, проте в нього не значиться рейтинг, а час трансляції на телебаченні як раз співпадає з присутністю дітей вдома. А мультики “Боб губка – квадратні штани”, ”Телепузики” та інші не містять в собі ніякої повчальної інформації, а скоріше безглуздий, часто агресивний контент.
Що ж стосується фільмів та серіалів, то який канал не ввімкни, всюди кримінальні драми, бойовики та фільми жахів. Зараз навіть добру комедію не так просто віднайти. А якщо і вдасться, то дивитися її соромно, через безглуздий, сумнівний гумор із сексуальним контекстом та зовсім не сімейний рейтинг. Під впливом такого контенту розгойдається психіка дорослої людини, а що вже говорити про дитину, у якої вона ще знаходиться на стадії формування.
Наслідки після сучасних телепередач
Надмірна агресія на екрані спричинює цілий ряд негативних наслідків для дітей:
- десенсибілізація до насильства
Постійний перегляд сцен насильства викликає у дітей звикання та відчуття, що це норма повсякденного життя;
- підвищення рівня агресивної поведінки
Дослідження показали, що діти, які переглядають бойовики та кримінальні драми стають більш агресивними у спілкуванні з іншими, частіше вступають у конфлікти та застосовують фізичну силу для вирішення своїх потреб;
- тривожність та страхи
Зараз все більше дітей віддають перевагу фільмам жахів. Такі вподобання можуть призвести до постійного відчуття тривожності та втрати сну через нічні кошмари.
Діти, які проводять багато часу перед телевізором, мають труднощі у налагодженні соціальних контактів, так як втрачають здатність до ведення діалогу. Не варто забувати і про фізичні наслідки надмірного перегляду телебачення. Це і очевидний негативний вплив на зір. В свою чергу, малорухомий спосіб життя – це прямий шлях до набуття надмірної ваги та слабкості м’язів. Надмірне захоплення телебаченням негативно впливає і на успішність в навчанні та зменшує концентрацію уваги дітей.
Вчені б’ють на сполох, адже насильство та агресію може викликати сьогодні буквально будь-яка передача, що транслюється по телебаченню. За даними досліджень, на екрані кожного дня демонструється від 3 до 5 актів насилля, а під час трансляції мультфільмів і того більше – 20-25.
За даними дослідження американських вчених під керівництвом професора Колумбійського університету Джеффрі Джонсона, серед тих підлітків, хто дивився телевізор понад 3 години на добу – 43% проявляли агресію у поведінці, а 20% – могли, навіть, скоїти злочин самі. Професор Джонсон дійшов висновку, що дивитися дітям телевізор можна не більше 1 години на добу.
Існує сумна статистика, що до насилля в сім’ї схильні саме ті, хто у віці 8 – 12 років переглядав фільми з агресивним контентом.
Підлітковий вік – дуже непростий період. Діти схильні проявляти бунтарський характер, неприйняття встановленого оточуючими порядку. Вони намагаються заявити про себе, прагнуть до самостійності.
“Дуже часто те, що діти бачать по телевізору, стає для них певним прикладом. Наслідування якоїсь зірковості, якоїсь субкультури. Ми бачимо, що коли виходить певний фільм, підлітки одразу починають наслідувати поведінку головних героїв”, – пояснює психологиня Юлія Святенко.
Саме така ситуація спостерігалася з набуттям популярності серіалу “Слово пацана”, що романтизує звичайнісінький бандитизм та пропагує дитячу жорстокість. Прямим наслідком такого негативного впливу стало формування бандитських груп, що збиралися у занедбаних будинках та гаражах, вживали алкогольні напої, палили та демонстрували агресивну поведінку по відношенню до оточуючих.
Як правило, в такі компанії потрапляють не тільки діти з неблагонадійних сімей, що намагаються втекти від постійних домашніх сварок та насилля. Є в них і діти, що зазнають надмірної опіки, які прагнуть знайти самостійність. І тих, і тих об’єднує одне – це відсутність цікавих занять у житті. Вдома батьки не приділяють їм достатньої уваги, або навпаки, жорстко контролюють, замість того, щоб вивчити внутрішній світ своїх дітей, розкрити їх таланти та спробувати віднайти для них цікаві захоплення. На вулиці ж підлітки завжди знайдуть схвалення своїм вчинкам з боку псевдодрузів.
З кожним роком спостерігається сумна тенденція – ціни на гуртки та секції для підлітків все зростають та віддаляють можливість дітей їх відвідувати. Значне зубожіння населення через руйнівні наслідки війни не дає батькам можливості забезпечити своїм дітям повноцінне дитинство. От і лишаються діти наодинці з химерним світом телебачення, де вампіри, перевертні, привиди, ніндзя стають нормою, а кримінальні авторитети взірцем для наслідування.
Та чи все так безнадійно? Звісно що ні. Просто треба почати з самих себе. Стати взірцем для наслідування для своїх дітей. Якщо ми самі не будемо марнувати кожен вечір за переглядом безглуздих шоу, а наповнимо своє дозвілля цікавими заняттями із залученням всієї родини, то, ймовірно, що і діти почнуть дотримуватися таких же звичок. Важливо проявляти інтерес до дитячих уподобань, проводити більше часу разом, обговорюючи те, що вони дивляться, аналізуючи погане та корисне. Це допоможе дітям краще зрозуміти різницю між реальним та вигаданим світом, а також сформувати навички критичного мислення.
Також у нагоді стане застосування батьківського контролю та фільтрів з метою обмеження доступу до неприйнятного для дітей контенту на телевізорі чи інших пристроях.
У США давно започаткована практика трансляції дорослого контенту на спеціальних каналах, доступ до яких оплачується додатково. На просторах же нашого телебачення доступно абсолютно все і будь-кому безкоштовно. Нам теж давно треба було розмежовувати контент та контролювати доступ до нього.
Варто не забувати, що основна мета телебачення – це забезпечення потреб кожного глядача. Однак виходить, що у гонитві за рейтингами, канали транслюють тільки те, що вигідно їм. Чомусь інтереси підростаючого покоління взагалі залишилися поза увагою.
Слід направити всі зусилля на те, щоб витягнути дітей із жорстокого штучного світу, створеного неякісним контентом та сприяти їх повноцінному і здоровому розвитку. У іншому випадку ми будемо бачити все більше деградованих, агресивних дітей, які живуть у віртуальному світі.
