Для школярів, які пережили окупацію, депортацію або переміщення, запровадили менторську підтримку

Підтримка дітей, які пережили окупацію, депортацію або вимушене переміщення, входить в шкільне життя як окремий напрям роботи, розрахований на щоденний контакт, уважне спостереження та послідовну допомогу. У закладах загальної середньої освіти вже почали працювати ментори, які мають супроводжувати учнів із травматичним досвідом війни, допомагаючи їм повернути відчуття безпеки, краще адаптуватися до навчального середовища й поступово впорядковувати емоційний стан.

У закладах загальної середньої освіти почали працювати ментори, які підтримують дітей, що пережили окупацію, депортацію або вимушене переміщення. Підготовку для працівників 10 пілотних шкіл Києва, Київської області та Кіровоградщини провели фахівці благодійного фонду “Голоси дітей”. Під час навчання учасники опанували травмоорієнтований підхід і здобули практичні навички, потрібні для роботи з дітьми, які мають травматичний досвід війни.

Після завершення підготовки соціальні педагоги, вчителі та психологи долучилися до менторської роботи в школах. Уже тепер вони допомагають учням адаптуватися до навчального середовища та легше проходити процес повернення до шкільного життя.

Під час підготовки учасників навчали працювати за травмоорієнтованим підходом, який враховує досвід дитини, її емоційні реакції та межі безпечної взаємодії. Значну увагу зосередили на тому, як бути для дитини “безпечним дорослим”, як розпізнавати її емоційні потреби, відновлювати довіру та підтримувати відчуття захищеності.

Окремий блок стосувався принципу “не нашкодь” і дотримання конфіденційності, без яких така робота в школі втрачає зміст і може лише поглибити напруження. Водночас освітянам дали інструменти самопіклування, щоб зменшити ризик професійного вигорання під час постійної взаємодії з дитячими травматичними історіями.

У шкільному середовищі ментори проводять індивідуальні зустрічі з дітьми, спілкуються з батьками та організовують групові заняття для учнів. Така робота допомагає дітям краще справлятися зі стресом, тривожністю та сильними емоціями, які часто супроводжують досвід окупації, депортації або вимушеного переїзду.

Поряд з роботою з учнями запровадили і “батьківські кола”, під час яких дорослі отримують навички першої психологічної допомоги та вчаться підтримувати дітей у складних ситуаціях. Через таку взаємодію школа розширює підтримку за межі класу, залучаючи до неї родину, без якої стабільне відновлення дитини часто лишається неповним.

Після завершення навчання менторка Наталія Нестреляєва, яка працює у ліцеї № 309 Дарницького району Києва, сказала: “Дуже важливу справу робимо. Важку, але необхідну. Сподіваюся, що наш досвід допоможе дітям швидше нормалізувати свій тривожний стан”.

Програму менторської підтримки розрахували до липня 2026 року, і впродовж цього часу команда “Голосів дітей” супроводжує роботу освітян, проводить супервізії та допомагає вдосконалювати підходи до підтримки дітей. Досвід, який напрацьовують у пілотних школах, планують використати для впровадження системи менторства в інших закладах освіти, щоб у школах з’явилися сталі механізми допомоги дітям із травматичним досвідом.