Дмитро Лубінець звернувся до батьків і вчителів з проханням не публікувати у відкритому доступі фотографії дітей
Початок навчального року в Україні традиційно супроводжується масовим заповненням соціальних мереж світлинами школярів. Батьки й вчителі діляться моментами з урочистих лінійок, першого дзвоника чи класних зустрічей, прагнучи зафіксувати й показати оточенню новий етап у житті дитини. Проте ця звична практика викликає дедалі більше дискусій як усередині країни, так і за її межами. Йдеться про баланс між відкритістю у цифровому просторі та захистом прав неповнолітніх на приватність і безпеку.
Попередження Уповноваженого з прав людини
1 вересня 2025 року Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до батьків та педагогів із закликом не публікувати у відкритому доступі світлини дітей. Він наголосив, що будь-яке зображення дитини є її персональними даними, а необачне поширення може призвести до непередбачуваних наслідків. На думку омбудсмана, найвідповідальнішим рішенням дорослих буде повна відмова від розміщення подібних фото у соціальних мережах.
«Дитина має право на приватність, і саме дорослі несуть відповідальність за її дотримання», – підкреслив Лубінець.
Він нагадав, що Конституція України у статті 32 гарантує кожному громадянинові право на захист приватного життя. Це правило поширюється й на дітей, які особливо вразливі у цифровому середовищі.
Правові рамки та обов’язок дорослих
У законодавстві України чітко закріплено, що використання чи поширення персональних даних можливе лише з урахуванням інтересів особи, якої ці дані стосуються. У випадку з дітьми відповідальність несуть батьки або законні представники. Якщо ж на фото, зробленому в школі чи на святі, зафіксовані інші учні, дорослі зобов’язані отримати згоду їхніх батьків. Як альтернативу Уповноважений пропонує використовувати ретушування, аби приховати обличчя дітей, які не давали дозволу на поширення зображення.
Таким чином, проблема виходить далеко за межі побутової звички чи бажання поділитися святковим настроєм. Йдеться про пряме дотримання правових норм, які захищають приватність дитини.
Міжнародний контекст дискусії
Питання публікації дитячих фотографій у соцмережах уже багато років активно обговорюється в різних країнах. У Європейському Союзі діють жорсткі норми щодо захисту персональних даних, зокрема знаменитий регламент GDPR. Тамтешні експерти неодноразово попереджали: світлини, які дорослі викладають без злого умислу, можуть стати джерелом інформації для зловмисників. У деяких країнах батьки навіть не мають права розміщувати фото своїх дітей у мережі без їхньої згоди, якщо ті вже досягли певного віку.
Україна дедалі активніше інтегрує європейські підходи до захисту даних, тож заклики Лубінця перегукуються з ширшим міжнародним контекстом.
Виклики цифрової доби
Технології зробили дітей значно більш відкритими для зовнішнього світу. Кожна фотографія, опублікована в мережі, може бути збережена, скопійована, поширена або використана без відома батьків чи самої дитини. Ризики варіюються від банального небажаного коментаря до серйозних загроз, пов’язаних із використанням персональних даних у шахрайських схемах чи навіть у злочинних цілях.
Саме тому дискусія про шкільні фото у соціальних мережах виходить за межі приватної сфери й набуває суспільної ваги. Йдеться не лише про етику поведінки в інтернеті, але й про реальну безпеку дітей у часи, коли цифровий слід формується з перших років життя.
Заклик Дмитра Лубінця під час старту навчального року став черговим нагадуванням про те, що в умовах інформаційного суспільства відповідальність дорослих має бути максимально зваженою. Прагнучи поділитися радістю чи гордістю за своїх дітей, батьки та вчителі повинні пам’ятати: кожне фото – це частина особистої історії дитини, яка має право на приватність і захист. І саме від дорослих залежить, чи буде це право дотримане.
