Міністерство освіти і науки затвердило концептуальні засади реформування історичної освіти в школах

Міністерство освіти і науки затвердило концептуальні засади реформування історичної освіти в школах, що включають запровадження єдиного загальноосвітнього курсу історії. Документ містить концепцію шкільної історичної освіти та визначає мету, завдання і зміст історичної освіти, а також організацію та структуру курсу історії в школах.

Згідно з оновленими підходами до предмета, Міністерство освіти і науки підкреслило необхідність запровадження єдиного загальноосвітнього курсу історії, адже історія України є невід’ємною частиною європейської та світової історії.

Таким чином, замість окремих курсів “Історія України” та “Всесвітня історія” пропонується запровадити єдиний курс “Історія” (іншими можливими назвами є “Історія: Україна і світ” або “Історія України та світу”).

Відповідно до концептуальних засад, вивчення історії має здійснюватися за концентричним принципом, поділеним на шість циклів: ознайомлювальний і фрагментарний у початковій школі, пропедевтичний сюжетний і проблемно-тематичний у базовій школі, профільно-адаптаційний і профільний у старшій школі.

Іншою важливою складовою оновлення вивчення історії в школах є включення громадянознавчої тематики безпосередньо через історичний матеріал.

Пропонується запровадження спеціальних історичних курсів для профільної середньої освіти, таких як історична географія, локальна та регіональна історія, інтелектуальна історія, історія культури, історія етнічних та/або релігійних громад, історія та досвід виживання/протистояння тоталітарним режимам, імперіям під час війн тощо.

Для інших профілів можливі спеціальні курси, пов’язані з історією наукових відкриттів, технічних винаходів, фінансів та економіки, збереження довкілля тощо.

Автори документа вважають, що структурні елементи предметної історичної компетентності (хронологічна, просторова, інформаційна, логічна, аксіологічна) мають формуватися шляхом внутрішньогалузевої та міжгалузевої інтеграції.

Відповідно до статті 12 Закону України “Про освіту”, статті 10 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти, навчання/вивчення історії має бути організоване за такими концентрами:

• Перший цикл початкової освіти — адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання). З історії — інформаційно-ознайомлювальний (1-2 класи), який пропонує найзагальніші відомості про людину, родину, громаду, рідний край, Україну як державу.
• Другий цикл початкової освіти — основний (3-4 роки навчання). З історії — інформаційно-фрагментарний (3-4 класи), який у белетризованому вигляді пропонує найважливіші сюжети історії України, про Україну в Європі та у світі.
• Перший цикл базової середньої освіти — адаптаційний (5-6 роки навчання). З історії — пропедевтичний сюжетний (5-6 класи), який спирається на історичні відомості, здобуті в початкових класах, готує до вивчення систематичного курсу історії та представляє значущі сюжети історії України і світу від найдавніших часів до сьогодення.
• Другий цикл базової середньої освіти — базове предметне навчання (7-9 роки навчання). З історії — проблемно-тематичний (7-9 класи), який представляє основні події історії України і світу відповідно до історично-культурних періодів.
• Перший цикл профільної середньої освіти — профільно-адаптаційний (10 рік навчання) і другий цикл профільної середньої освіти — профільний (11-12 роки навчання). З історії — профільний проблемно-тематичний (10-12 класи), який представляє історію України і світу через основні явища і процеси від найдавніших часів до сьогодення і реалізується через взаємодію єдиного загальноосвітнього та спеціальних (відповідно до профілю) курсів.

Також у концептуальних засадах реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти зазначається, що компетентнісний потенціал і базові знання, визначені в Державному стандарті базової середньої освіти, спираються на змістові лінії, які надають можливість представити минуле в межах будь-якого історичного часу та простору з акцентом на тому, як будувалися відносини людини і природи, людини і суспільства, людини і світу матеріальних речей, людини і влади та світу уявлень та ідей.

Водночас на сучасному етапі й у найближчому майбутньому актуальними змістовими акцентами в початковій освіті, базовій та старшій школі в межах загальноосвітнього курсу історії мають бути такі теми: “Територіальні та демографічні зміни”, “Історія українського націєтворення і державотворення”, “Європейські/світові контексти української історії”, “Ідентичність на різних етапах історичного розвитку”, “Екологічна історія”, “Соціальні катастрофи (війни, епідемії, голоди, геноциди, техногенні аварії)”, “Опір тоталітарним та імперським режимам, протистояння насильству та агресії (зокрема, у контексті російсько-українських відносин)”, “Культурно-інтелектуальна історія”, “Історія повсякденна та мікроісторія”, “Жіноча історія”, “Історія України й українства у світі, роль і культурні надбання української діаспори”.