Державна служба статистики планує до кінця 2025 року оцінити чисельність населення України. Така оцінка не замінить перепис, проте стане найкращим можливим варіантом у нинішніх умовах, заявив голова Держстату Арсен Макарчук.
“Ми опинилися в ситуації, коли не знаємо, скільки у країні живе людей. І маємо шукати інші підходи для розрахунку чисельності населення. Маємо провести цю оцінку де-факто з нуля, коли немає єдиного надійного джерела, яке може нам забезпечити дані для оцінки”, – зазначив Арсен Макарчук.
Він нагадав, що до 2022 року Держстат визначав чисельність населення, спираючись на перепис 2001 року та додаючи дані про природний і міграційний рух: скільки людей народилося, скільки померло, скільки виїхало чи приїхало. За його словами, після початку повномасштабної війни класична методологія непридатна, оскільки з 2022 року утворилася інформаційна прогалина, яку неможливо заповнити.
“Особливо це стосується виїзду за кордон, бо певний час документи перевірялися, але дані в базу не вносились. Це, на жаль, об’єктивний факт”, – додав очільник служби.
Водночас він підкреслив, що існують інші дані, які у комплексі можна використати для такої оцінки:
“Всі ці дані самі по собі ні про що не говорять, але якщо ми побудуємо модель, яка допоможе нам звести їх всі в одній точці, взаємно перевірити й вийти на певну цифру, ми зможемо зробити обґрунтоване припущення щодо кількості населення України. Воно не замінить собою перепис, але це буде найкраще з того, що наразі можливо. Мені здається, що в нас є всі можливості для того, щоб це зробити навіть в умовах війни”.
Макарчук пояснив, що для цього можна використати дані державних реєстрів, які значно вдосконалилися під час війни, хоча вони не показують реального місця проживання людини. Крім того, можна застосувати дані мобільних операторів, хоча вони також не є ідеальними: люди часто користуються кількома операторами, і не завжди можна точно визначити місце проживання абонента. Макарчук додав, що можна задіяти й дані банків, дотримуючись банківської таємниці, адже фінансові установи фіксують операції клієнтів у POS-мережі та їхні звернення у відділення.
“Плюс існують, наприклад, статистичні дані щодо кількості спожитих продуктів харчування в певній місцевості, за якими можна робити певні припущення щодо кількості населення, яке там проживає”, – навів приклад глава Держстату.
Він наголосив, що запит на оцінку чисельності населення є одним із наймасовіших — його надсилають органи влади, місцеве самоврядування, бізнес і громадяни.
“В нас є три головних показники, які цікавлять всіх: ВВП, інфляція і чисельність населення та його статево-віковий склад”, – констатував Макарчук.
