Мільйони громадян України, які виїхали до Європи через повномасштабну війну, стали важливою частиною економік приймаючих країн. Вони не лише отримують соціальну допомогу, передбачену статусом тимчасового захисту, а й активно працюють, заповнюючи дефіцит робочої сили, сплачуючи податки та інтегруючись у суспільство. Це створило нову модель взаємодії: з одного боку, країни ЄС несуть значні витрати на соціальну підтримку, з іншого — отримують суттєву користь від працевлаштування українців. За останній рік у більшості держав умови надання виплат змінилися — акцент зроблено на поєднання фінансової допомоги з вимогами інтеграції.
Українці, які отримали право на легальне перебування, зазвичай мають доступ до соціальної допомоги від держави, яка їх прийняла. Однак обсяги такої підтримки й умови її надання різняться залежно від країни та визначаються насамперед фінансовими можливостями бюджету. Починаючи з 2022 року, розміри виплат неодноразово змінювалися, а в окремих країнах їх узагалі скасовували. Право на соціальну допомогу часто передбачає виконання низки зобов’язань: проживання за зареєстрованою адресою, відвідування мовних курсів, активний пошук роботи чи офіційне працевлаштування.
Німеччина: найбільший прихисток і нові обмеження
У Німеччині проживає найбільша кількість українських біженців — близько 1,25 мільйона осіб, що становить понад чверть усіх українців у ЄС. Виплати для самотніх дорослих без дітей становлять 563 євро на місяць — це така сама сума, яку отримують безробітні німці. Сімейна пара отримує по 504 євро на особу, а на дитину виплачують до 390 євро. Додатково тим, хто перебуває в пошуку роботи, можуть нараховувати від 150 до 225 євро щомісяця.
Однак отримання цих коштів має чіткі умови. Біженці повинні бути зареєстровані за місцем проживання, відвідувати мовні курси, повідомляти Центр працевлаштування про наміри залишити країну навіть на короткий час і приймати запропоновані варіанти роботи. У випадку невиконання правил держава може зменшити виплати або взагалі припинити їх.
З 2025 року Німеччина запровадила новий порядок: українці, які прибули після 1 квітня, отримуватимуть нижчу допомогу — 441 євро. Це вже не стандартні виплати безробітним, а спеціальний пакет для шукачів притулку (Asylbewerberleistungen). Таке рішення пояснюють великим навантаженням на бюджет.
Чехія: допомога з поступовим зменшенням і контроль за доходами
У Чехії зареєстровано понад 377 тисяч українців. Гуманітарна допомога на початку становила 5000 крон на місяць. Зараз у перші 150 днів дорослі отримують 4860 крон, діти та люди з інвалідністю — 7290 крон. Після цього періоду виплати зменшуються: 3130 крон для дорослих, 3490–4188 крон для дітей залежно від віку, 7290 крон для дітей з інвалідністю.
З 2024 року допомогу почали коригувати з урахуванням доходів. Якщо біженець працевлаштований і має офіційний заробіток, суми зменшуються або взагалі не виплачуються. Для підтвердження потрібно надавати банківські виписки. Крім того, українці, які втратили роботу, мають право на допомогу по безробіттю. Протягом перших двох місяців виплати становлять 65% від попередньої зарплати, наступні два — 50%, далі — 45%. Загальна тривалість залежить від віку і може сягати 11 місяців.
Чехія відкрито заявляє: внесок українців у державний бюджет у вигляді податків уже вдвічі перевищує витрати на соціальну підтримку. Це показує, що присутність біженців приносить економічну користь і частково компенсує фінансове навантаження на державу.
Польща: від одноразових виплат до системи «гроші в обмін на інтеграцію»
Польща посідає друге місце за кількістю українців, які отримали тимчасове перебування — близько 992 тисяч. На початку війни країна запровадила одноразову допомогу в розмірі 300 злотих для новоприбулих та щомісячні виплати на дітей по 500 злотих. З 2024 року ця сума збільшилася до 800 злотих, проте обов’язковою умовою стало відвідування польської школи або садка дитиною.
Держава також надає різні соціальні пакети: 1000 злотих при народженні дитини (за умови низького доходу родини), 12 тисяч злотих на другу і наступних дітей віком до трьох років, програму «400+» на утримання дітей у яслах, щомісячну допомогу малозабезпеченим сім’ям, а також «Добрий старт» — 300 злотих на шкільне приладдя.
Крім державної допомоги, діють міжнародні програми. Наприклад, фонд Diakonie Katastrophenhilfe виплачує 600–700 злотих українцям у скруті: самотнім батькам, вагітним, людям із хворобами чи особливими потребами. Програма діє у кількох містах і розрахована на тих, хто не отримує іншої допомоги.
Польща особливо відзначає економічний ефект від присутності українців. З 540 тисяч працездатних, які мають номер PESEL, близько 420 тисяч уже працюють і сплачують податки. Це означає, що надходження до бюджету перевищують витрати на соціальні програми.
Отже, європейські країни поступово змінюють ставлення до соціальних виплат українським біженцям. Якщо у 2022–2023 роках домінувала безумовна допомога, то тепер дедалі більше уваги приділяють інтеграції: вимогам щодо навчання мови, відвідування школи дітьми, активного пошуку роботи. Це зменшує навантаження на бюджети і водночас допомагає інтегрувати українців у нові суспільства. Для багатьох держав українські біженці стали не лише викликом, а й ресурсом, який допомагає розвивати економіку і компенсувати кадрові проблеми.
