Прикордонний контроль у Європейському Союзі переходить на новий порядок обліку, в якому головну роль відіграє електронна реєстрація перетину кордону та перевірка біометричних даних. З 10 квітня цей механізм починає діяти в повному обсязі, тому для громадян країн поза ЄС змінюється процедура в’їзду до Шенгенської зони, а разом з нею — сам принцип фіксації короткотермінового перебування, про який варто знати українцям.
Електронний кордон ЄС: як з 10 квітня змінюється порядок в’їзду для іноземців
Відсьогодні система EES повністю працює в 29 європейських країнах, змінюючи порядок прикордонного контролю для громадян держав поза межами ЄС, які приїжджають на короткий термін — до 90 днів у межах будь-якого 180-денного періоду. Із запуском у повному обсязі на зовнішніх кордонах Шенгенської зони відмовляються від звичного штампування паспортів, а в’їзди, виїзди та відмови у в’їзді відтепер фіксуються в електронній системі з використанням біометричних даних, зокрема відбитків пальців і сканування обличчя.
Поступове впровадження цієї системи почалося 12 жовтня 2025 року в 29 країнах Європи. Впродовж шести місяців тривав перехідний етап, під час якого EES діяла лише в частині пунктів пропуску, а паспорти ще могли штампувати у звичному порядку. Тепер система запрацювала повністю, завершивши цей етап і перейшовши до повноцінного цифрового контролю. За час поетапного запуску через неї вже пройшло понад 45 мільйонів перетинів кордону, а також було зафіксовано тисячі відмов у в’їзді.
З 10 квітня в Європейському Союзі повністю запускають систему в’їзду-виїзду EES, через яку контроль на зовнішніх кордонах переходить у цифровий формат, а замість звичних штампів у паспорті прикордонні служби використовуватимуть електронний облік і біометричну перевірку. Як повідомляє Європейська комісія, з цієї дати повністю запускається система в’їзду-виїзду (EES), що передбачає фіксацію перетину кордону в електронному форматі та використання біометричних даних.
Для прикордонного контролю це означає зміну самої процедури: паперові відмітки в документах відходять на другий план, натомість у системі зберігаються дата і місце в’їзду, дата і місце виїзду, а також інформація про відмову у в’їзді, якщо така була.
Як проходитиме перша реєстрація
Під час першого перетину кордону людина має пройти повну реєстрацію, у межах якої сканують паспорт, фіксують зображення обличчя та беруть відбитки пальців. Після внесення цих відомостей вони залишаються в системі, тому в подальших поїздках перевірка має відбуватися швидше, без повторного оформлення всього комплексу даних.
Окремі країни вже підготували технічні рішення, які дають змогу частину інформації подати заздалегідь, ще до прибуття на пункт пропуску. Такий порядок має скоротити час перевірки для тих, хто перетинає кордон не вперше.
У Європейській комісії повідомляють, що за нормальної роботи системи оформлення в’їзду або виїзду триватиме в середньому близько 70 секунд. Цей показник стосується стандартної процедури без технічних збоїв і без надмірного навантаження на прикордонні пункти.
З огляду на наближення літнього сезону, коли потік пасажирів традиційно зростає, у системі передбачили гнучкі механізми, які мають допомогти уникати затримок. Для країн, де можуть виникати труднощі з роботою обладнання або програмного забезпечення, залишили резервні варіанти дій.
Для громадян країн поза ЄС головна зміна полягає в тому, що перший в’їзд до Шенгенської зони вимагатиме повної біометричної реєстрації. Після цього інформація зберігатиметься в системі, а під час наступних поїздок прикордонний контроль проходитиме за вже наявними даними.
У практичному вимірі новий порядок означає перехід до електронного обліку строків перебування, який дає змогу точніше відстежувати, скільки часу людина провела в межах дозволеного періоду, а також швидше виявляти порушення правил в’їзду і виїзду.
Що вже показало впровадження системи
За даними Європейської комісії, за останні п’ять місяців через EES зареєстрували понад 45 мільйонів в’їздів та виїздів. За цей самий період зафіксували більш як 24 тисячі відмов у в’їзді, а понад 600 осіб були визначені як такі, що становлять загрозу безпеці ЄС.
Ці цифри в Брюсселі подають як підтвердження того, що цифровий контроль уже працює як інструмент прикордонного нагляду, який дає змогу швидше виявляти порушення, перевіряти документи та фіксувати випадки, що потребують додаткової уваги служб безпеки.
Перед повним запуском всі держави, залучені до системи, мали підтвердити готовність до її впровадження, оскільки без цього запуск був би неможливим. Водночас у частини країн залишаються технічні труднощі, тому Європейська комісія підтримує з ними постійний робочий контакт і допомагає через обмін практичними рішеннями, які вже показали результат в інших пунктах пропуску.
