Європейський суд з прав людини відхилив скаргу колишнього голови ОАСК Павла Вовка на Україну

Європейський суд з прав людини відмовив у розгляді скарги колишнього голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка проти України щодо нібито прихованих мотивів Національного антикорупційного бюро у кримінальному розслідуванні проти нього. Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ.

Вовк оскаржував оприлюднення НАБУ матеріалів кримінального провадження, що велося проти нього у 2019–2020 роках, а також стверджував, що розслідування здійснюється з прихованими мотивами. ЄСПЛ визнав скаргу неприйнятною, зазначивши, що колишній суддя не скористався усіма внутрішніми можливостями для захисту своїх прав в Україні та не надав доказів того, що НАБУ діяло з прихованими намірами.

Суд підкреслив, що НАБУ публічно розкривало матеріали кримінальних справ, отримавши на це необхідні дозволи відповідно до норм кримінального процесу.

Справу Вовка пов’язують із обшуками, проведеними НАБУ у липні 2020 року в Окружному адміністративному суді Києва. Тоді повідомлялося про вручення підозр Вовку, його заступнику Євгенію Аблову та ще п’ятьом суддям у зв’язку із створенням у суді “злочинної організації з метою захоплення державної влади”. Суд спростував вручення підозр своєму очільнику.

НАБУ розсекретило частину матеріалів провадження, що стосувалися Вовка, голови Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка та інших суддів ОАСК, включаючи записи телефонних розмов. У липні 2020 року суддям ОАСК були надіслані повістки до бюро, однак у суді повідомили, що не можуть їх передати через відпустки суддів.

У березні 2021 року НАБУ завершило досудове розслідування щодо участі суддів ОАСК у злочинній організації та зловживанні впливом. У квітні того ж року Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід судді Богдану Саніну у вигляді застави.

У червні 2022 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура та НАБУ передали до суду кримінальне провадження щодо зловживань у ОАСК. Серед обвинувачених були Павло Вовк, два його заступники, чотири судді ОАСК та ще четверо осіб. Їм інкримінують змову з метою захоплення державної влади, перешкоджання роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів, участь у злочинній організації та зловживання впливом.