Війна в Україні призвела до безпрецедентної хвилі вимушеної міграції, і Європейський Союз став головним простором, де мільйони українців отримали прихисток. Починаючи з 2022 року, діє механізм тимчасового захисту, який дозволив українцям легально перебувати в державах ЄС, мати доступ до соціальних послуг, медицини, освіти та ринку праці без необхідності подавати індивідуальні заяви на статус біженця. Проте, як і будь-яка надзвичайна система, він не може існувати безкінечно, адже потребує не лише фінансових і правових ресурсів, але й створює навантаження на національні інституції. У зв’язку з цим Рада Європейського Союзу ухвалила нові рекомендації для держав-членів, які окреслюють поетапний план припинення дії тимчасового захисту українців.
Суть ухвалених рекомендацій
В рекомендаціях йдеться не про одномоментне закриття, а про поступовий і контрольований перехід до інших форм легального перебування, поєднаний із програмами добровільного повернення та підтримкою реінтеграції в Україні, коли ситуація дозволить безпечне життя на батьківщині. Документ, погоджений на рівні ЄС, пропонує державам-членам виробити єдину рамку дій, яка дозволить координувати політику щодо українців у найближчі роки. Зокрема, йдеться про кілька ключових напрямів.
По-перше, країни мають забезпечити можливість переходу українців із тимчасового захисту на інші правові підстави для перебування. Це можуть бути національні дозволи на проживання, пов’язані з навчанням, працевлаштуванням або сімейними обставинами. Такий перехід має здійснюватися в межах національного та європейського законодавства, щоб люди не залишалися в правовому вакуумі.
По-друге, передбачено створення програм добровільного повернення, які повинні бути узгоджені з українською владою. Особливий акцент робиться на тому, щоб повернення було свідомим вибором, а не примусовим кроком. Учасники таких програм зберігатимуть доступ до соціальних послуг, включно з житлом, медициною та освітою, що дозволить уникнути різкого обмеження їхніх прав під час перехідного періоду.
По-третє, рекомендації закликають держави-члени підтримувати реінтеграцію українців, зокрема через ознайомчі візити до України. Це означає, що люди зможуть поїхати на певний час додому, щоб оцінити умови, відвідати родичів, налагодити контакти та поступово адаптуватися до ідеї повернення.
По-четверте, важливою складовою документа є інформування. ЄС радить створювати інформаційні системи та проводити роз’яснювальні кампанії, щоб українці були в курсі правових наслідків зміни свого статусу та розуміли доступні їм опції. Для цього пропонується заснування спеціальних Центрів єдності (Unity Hubs), які можуть фінансуватися з європейських програм і стати точками контакту. У цих центрах можна буде отримати консультації з питань документів, працевлаштування чи соціальної адаптації.
Тимчасовий захист і його межі
Наразі тимчасовий захист для українців продовжено до 4 березня 2027 року. За офіційними даними, ним користуються понад чотири мільйони людей. Цей механізм був створений як винятковий, щоб розвантажити національні системи притулку, які не могли б одночасно опрацювати таку кількість індивідуальних заяв. Українці, які отримали тимчасовий захист, мають право жити, працювати та навчатися в країнах ЄС, що стало ключовим фактором їхньої соціальної стабільності у період війни.
Разом із тим, уже зараз у Брюсселі наголошують, що система не може залишатися єдиним способом регулювання міграції українців у Європі. Як зауважив міністр імміграції та інтеграції Данії Кааре Дюбевад Бек, підтримка України з боку Європи залишається незмінною, однак необхідно готуватися до часу, коли українці матимуть змогу повернутися додому й долучитися до відбудови країни.
Обов’язковість і практичне значення
Рекомендації, ухвалені Радою ЄС, не мають обов’язкового характеру. Це означає, що кожна держава може самостійно вирішувати, як саме впроваджувати ці положення, однак спільна рамка дозволяє координувати зусилля і зменшити ризики хаотичного підходу. Координація у сфері міграційної політики є особливо важливою, адже українці нерідко переміщуються з однієї країни ЄС до іншої, і різні національні рішення без загального бачення можуть створювати нові труднощі для людей.
Фактично документ задає напрям для держав-членів, які мають балансувати між необхідністю інтеграції українців у свої суспільства та підготовкою до майбутнього, коли мільйони людей захочуть або змушені будуть повернутися до України.
Прийняті Європейським Союзом рекомендації можна розглядати як сигнал для українців: тимчасовий захист має обмежений характер, і вже сьогодні слід замислюватися про альтернативні шляхи легалізації свого перебування або про перспективу повернення додому. Для самих держав ЄС це спосіб упорядкувати міграційні процеси, уникнути різкого навантаження на соціальні системи та забезпечити передбачуваність політики.
Попереду ще кілька років, протягом яких діятиме нинішній режим захисту, але вже зараз європейські інституції пропонують українцям готуватися до нового етапу, що передбачатиме більшу самостійність у виборі правового статусу та поступове повернення у власну країну, коли там з’являться умови для безпеки й розвитку.
