В Європі поступово змінюється підхід до фінансування програм підтримки біженців. Якщо на початку повномасштабної війни в Україні більшість держав намагалися швидко створити додаткові інструменти допомоги, то зараз дедалі частіше порушуються питання оптимізації витрат. Однією з таких ініціатив стало обговорення у Фінляндії можливості скасування державних компенсацій муніципалітетам і соціальним центрам за інтеграційні послуги.
Що пропонується у Фінляндії
Міністерство фінансів Фінляндії висунуло пропозицію скасувати виплати муніципалітетам, які отримують державну компенсацію за інтеграційні послуги для біженців та шукачів притулку. У Міністерстві зайнятості та економіки наголосили, що наслідки цього рішення найбільше відчують саме українські біженці. Про ситуацію повідомив фінський телеканал Yle.
Міністерство фінансів представило проєкт бюджету на 2026 рік, у якому закладено повне скасування компенсацій муніципалітетам і організаціям, що надають послуги шукачам притулку та біженцям. За розрахунками урядовців, це дозволить заощадити близько 317 мільйонів євро протягом двох років.
Остаточне рішення має ухвалити парламент, але обговорення цього питання заплановано на осінь під час бюджетних переговорів. Зараз держава відшкодовує витрати місцевим органам влади на інтеграцію, куди входять мовні курси, допомога в пошуку роботи та ознайомчі програми про фінське суспільство.
Представник Асоціації місцевих та регіональних органів влади Фінляндії Мікко Харконен заявив, що навіть нинішні компенсації не покривають усіх витрат муніципалітетів на інтеграційні програми. На його думку, муніципалітети змушені додатково шукати ресурси, щоб забезпечити належний рівень послуг, і без державної підтримки їхня ситуація може стати критичною.
Як це вплине на українців
Ініціатива, запропонована міністеркою фінансів Рііккою Пуррою, викликала жваву реакцію, адже вона напряму стосуватиметься десятків тисяч українців, які стали найбільшою групою біженців у країні.
За словами директорки з питань імміграції Міністерства зайнятості та економіки Соні Хямяляйнен, саме вони найбільше відчують наслідки відмови держави від компенсацій муніципалітетам. Якщо у 2025 році дві третини виділених коштів пішли на забезпечення послуг для громадян України, то вже наступного року, за прогнозами, ця частка може зрости до трьох чвертей. Це означає, що більшість інтеграційних курсів і програм, зокрема мовні заняття, допомога у працевлаштуванні та лекції про фінське суспільство, фактично фінансувалися за рахунок компенсацій, які тепер планують скоротити.
Директорка з питань імміграції Міністерства зайнятості та економіки Фінляндії Соня Хямяляйнен підкреслила, що скорочення виплат найбільше відчують саме українці. Вона пояснила, що у 2025 році дві третини всіх коштів, виділених на інтеграцію, пішли на програми для громадян України, а наступного року ця частка може зрости до трьох чвертей.
Хямяляйнен також зауважила, що обсяги фінансування інтеграційних послуг зросли саме після початку повномасштабної війни: якщо раніше держава витрачала 50–60 мільйонів євро на рік, то тепер сума перевищує 150 мільйонів.
За офіційними даними, зараз у Фінляндії перебуває 71 тисяча українських біженців. У червні Європейський Союз ухвалив рішення продовжити тимчасовий захист для українців до березня 2027 року, що дає підстави очікувати подальшого навантаження на місцеві системи інтеграції. Тому пропозиція фінського Міністерства фінансів викликає занепокоєння: скорочення підтримки в умовах збереження високої кількості біженців може суттєво ускладнити доступ до мовних курсів, працевлаштування та базових соціальних послуг, які для багатьох українців залишаються ключовими у процесі адаптації.
