Українці, які перебувають у країнах Європейського Союзу в статусі тимчасового захисту, часто не усвідомлюють, що звичні для них дії, як-от знімання аварій на телефон або публікація фото з місця ДТП у соцмережах, в Європі можуть бути підставою для кримінального переслідування. Незалежно від намірів, навіть якщо фото чи відео не призначене для публікації, це вважається порушенням конфіденційності, вторгненням у приватне життя та, а в окремих країнах, — незаконним поширенням персональних даних.
У Польщі чинне законодавство категорично забороняє фотографувати або знімати на відео постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах. Заборона поширюється на будь-які випадки зйомки без згоди — навіть для особистого використання. Якщо хтось знімає подію на телефон без дозволу потерпілих, йому може загрожувати штраф до 4000 злотих. У випадку, коли фото чи відео потрапляє до інтернету — навіть у приватні чати чи соцмережі — відповідальність підвищується: передбачене покарання у вигляді позбавлення волі терміном до трьох років.
Польське законодавство підходить до таких ситуацій не як до «неетичних», а як до правопорушень проти гідності й особистих прав постраждалих. Постраждала особа розглядається як особа в уразливому стані, і будь-яка спроба зафіксувати її без згоди — незалежно від того, чи видно обличчя, чи ні — трактується як посягання на приватність. Навіть якщо потерпілий усно не заперечує — це не є юридичною згодою.
Водночас, згідно з положеннями Кримінального кодексу Польщі, свідки ДТП зобов’язані викликати екстрені служби за номером 112. Надання допомоги або хоча б ініціювання її — це прямий обов’язок. Якщо особа свідомо не викликає допомогу або не намагається сприяти порятунку, це може трактуватися як бездіяльність у загрозливій ситуації, за що також передбачене покарання — аж до трьох років в’язниці.
Подібна практика в Польщі не є унікальною, тому українським біженцям слід враховувати, що в багатьох країнах Європи діє сувора заборона на знімання місця аварій. Порушення подібних норм у ЄС часто карається або штрафами, або реальним позбавленням волі.
У Нідерландах знімати місце ДТП без дозволу поліції суворо заборонено. Цей захід спрямований на захист конфіденційності учасників аварій і недопущення втручання у хід розслідування. За порушення встановлено штраф у розмірі 230 євро (понад 10 тисяч гривень). Факт зйомки фіксується, навіть якщо фото не були поширені. Поліція має право конфіскувати пристрій і скласти протокол.
У Німеччині ситуація ще жорсткіша. За фіксацію місця ДТП на камеру передбачено штраф до 1000 євро (понад 43 тисячі гривень) або позбавлення волі на строк до двох років. Неважливо, чи було опубліковано ці записи. Навіть збереження на телефоні вже вважається порушенням приватного життя та персональних даних. У Німеччині дуже чітко дотримуються стандартів захисту конфіденційної інформації, й поліція в подібних випадках часто відкриває кримінальні справи.
Для українських біженців це означає наступне, що будь-яке втручання в ситуацію на місці ДТП, окрім надання допомоги або виклику служб, має бути виваженим і юридично обґрунтованим. Фото для родичів, селфі з місця події, відео «на пам’ять» або «на випадок» — все це в Європі не припустиме і розцінюється не як порушення етики, а потенційний злочин.
У деяких країнах вже були випадки, коли громадяни України ставали об’єктом провадження саме через порушення норм фіксації ДТП. Через правову необізнаність і звичку до вільнішого ставлення до зйомок у публічному просторі, люди не помічали моменту, коли звичайна дія ставала підставою для кримінального звинувачення.
Правила поведінки у публічному просторі, особливо у кризових ситуаціях, не є однаковими в різних країнах. В Європі пріоритетами залишаються конфіденційність, захист гідності та персональних даних, а також сувора відповідальність за бездіяльність у ситуаціях загрози життю.
Українцям, які тимчасово або тривало перебувають у країнах ЄС, слід добре знати їх законодавство. Одна зайва дія, навіть без злого умислу, може обернутися кримінальним переслідуванням, при цьому незнання закону — не є аргументом у європейському суді.
