Угорщина знову опинилася в центрі європейської турбулентності. Прем’єр-міністр Віктор Орбан, відомий своєю відкритою антиєвропейською риторикою та проросійською позицією, виступив з наміром заблокувати ухвалення нового багаторічного бюджету ЄС. А разом з ним – і ключові інструменти підтримки України. У Будапешті не приховують: йдеться і про зупинку перемовин щодо вступу України в Євросоюз. За словами Орбана, “Україна не готова до членства”. Але насправді – це лише верхівка айсберга.
Що сталося: ультиматум у стилі Орбана
Напередодні ключового обговорення змін до багаторічного бюджету ЄС на 2025–2027 роки прем’єр-міністр Віктор Орбан виступив із прямою погрозою накласти вето. Йдеться про оновлений фінансовий пакет, що охоплює три важливі напрями:
- створення Українського інструменту допомоги (Ukraine Facility) загальним обсягом у 50 мільярдів євро;
- збільшення витрат на спільну оборону та міграційну політику в умовах зростання безпекових ризиків;
- посилення ролі Єврокомісії у стратегічному фінансовому плануванні, що передбачає гнучкіший і централізованіший розподіл коштів.
Ключовий момент – для затвердження цих змін необхідна одноголосна підтримка всіх 27 країн-членів ЄС. Саме це дає Орбану реальний важіль впливу: вето в таких справах стає інструментом шантажу. І це не вперше.
Ще у грудні 2023 року Угорщина блокувала виділення фінансування для України, створивши політичну кризу всередині ЄС. Як з’ясувала Financial Times, тоді компроміс вдалося досягнути лише за рахунок неофіційної домовленості про розблокування частини заморожених єврофондів для самої Угорщини, що були зупинені через порушення принципів верховенства права.
Нині ж Орбан знову вдається до тактики ультиматуму. Але на відміну від ситуації 2023 року, ставки значно вищі: йдеться не лише про гроші, а й про політичну стратегію щодо України та архітектуру європейської солідарності в час війни.
Які кошти шантажем вимагає Орбан
У своїй заяві в румунському місті Беїле-Тушнад Віктор Орбан відкрито пов’язав свою згоду на новий бюджет ЄС із відновленням фінансування для самої Угорщини:
“Схвалення нового семирічного бюджету вимагає одностайності, і доки ми не отримаємо решту (заморожених) коштів, нового бюджету ЄС також не буде”.
Йдеться про понад 20 мільярдів євро, які Європейська комісія заморозила через системні порушення принципів правової держави з боку уряду Орбана. Це кошти з кількох джерел:
Кошти регіонального розвитку ЄС (так звані фонди згуртування) – близько 6,3 млрд євро, призначені для розвитку регіонів;
План відновлення та стійкості ЄС (Recovery and Resilience Facility) – понад 10 млрд євро, які мали підтримати післяковідне відновлення;
а також низка інших програм, доступ до яких було обмежено через проблеми з корупцією, судовою незалежністю та свободою ЗМІ в Угорщині.
Будапешт намагається перетворити механізм одностайності на політичний торг. Уже в грудні 2023 року Орбан демонстрував схожу тактику: заблокувавши виділення допомоги для України, він згодом отримав часткове розмороження єврофондів. Цього разу, однак, вимоги прозвучали у формі жорсткого ультиматуму: або ЄС розблокує фінанси для Угорщини, або не буде ані бюджету, ані довгострокової допомоги Україні.
Україна як заручник угорського шантажу
Останні заяви Віктора Орбана прямо впливають на євроінтеграційні перспективи України. Прем’єр-міністр Угорщини озвучив низку претензій, які, на його думку, виправдовують гальмування процесу зближення Києва з Європейським Союзом. Серед головних аргументів Будапешта – нібито недостатній рівень захисту прав національних меншин в Україні, передусім угорської громади на Закарпатті. Орбан також поставив під сумнів реальний прогрес України у впровадженні необхідних реформ і зазначив, що фінансова допомога Києву з боку ЄС “не може тривати вічно”.
Ці заяви лунають на тлі очікуваного початку офіційних переговорів про вступ України до ЄС. За даними Politico, Угорщина залишається єдиною країною Євросоюзу, яка відкрито виступає проти цього кроку. Решта 26 держав-членів ще у грудні 2024 року підтримали відповідне рішення, визнавши успіхи Києва у виконанні семи критеріїв, необхідних для старту переговорів.
Втім, механізм ухвалення таких рішень вимагає одностайності, і тому навіть одна країна — в даному випадку Угорщина — може фактично заблокувати подальший рух України до ЄС. Якщо позиція Орбана залишиться незмінною, це не лише відкладе переговорний процес на роки, а й поставить під сумнів саму логіку розширення Євросоюзу в умовах війни.
Реакція на дії Будапешта не забарилася. У європейських столицях дедалі гучніше лунають заклики не дозволяти одній державі-члену тримати в заручниках стратегічні рішення всього ЄС. Колишній міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс заявив:
“Блокування євроінтеграції України в момент, коли вона воює за цінності Європи, – це не просто цинізм, це шкода для всієї європейської спільноти”.
У приватних коментарях дипломати з країн Центральної Європи називають поведінку Орбана “інструменталізацією України” задля вирішення власних політичних і фінансових проблем. А незалежні експерти наголошують: ультимативна позиція Будапешта демонструє, наскільки вразливою залишається зовнішня політика ЄС, якщо не реформувати принцип консенсусу.
Така поведінка розглядається як використання України як інструменту торгу – нещодавні спроби блокування пакета допомоги, ультиматум щодо бюджету і вимоги провести громадське опитування в Угорщині свідчать про це чітко
Попри це, в Україні зберігають обережний оптимізм. Київ сподівається, що тиск з боку партнерів і прагматизм інших лідерів змусить Будапешт змінити курс, як це вже траплялося раніше.
Можливі наслідки: сценарії для ЄС і України
Ситуація з угорським вето і ультимативними вимогами Віктора Орбана може мати далекосяжні наслідки як для самого Євросоюзу, так і для України. Розглянемо ключові сценарії розвитку подій.
Політична ізоляція Угорщини та втрата союзників.
Угорщина дедалі більше опиняється у зовнішньополітичній ізоляції через свою жорстку позицію. Зміна політичного ландшафту в сусідніх країнах суттєво послабила підтримку Будапешта в регіоні. Польща, що раніше була близьким партнером Угорщини у формуванні антиєвропейського тандему, вийшла з цього союзу після поразки правлячої партії “Право і Справедливість” (PiS). Крім того, нові уряди в Словаччині та Італії, які прийшли до влади з більш проєвропейськими настроями, також знизили рівень підтримки позиції Орбана. В результаті Угорщина ризикує залишитися віч-на-віч із Брюсселем і іншими державами-членами, що істотно обмежує її вплив на подальші рішення ЄС.
Технічні шляхи обходження угорського вето.
Попри те, що для ухвалення бюджету ЄС потрібна одноголосність усіх 27 держав, Євросоюз вже неодноразово демонстрував здатність долати такі політичні кризи. У грудні 2023 року, коли Угорщина вже блокувала бюджет, Брюссель знайшов спосіб обійти вето, ухваливши ключові рішення за процедурою міжурядової угоди, тобто поза класичною бюджетною процедурою. Такий інструмент дозволяє просувати бюджет і фінансування, не чекаючи на згоди всіх учасників. З огляду на нинішню кризу, ЄС може знову звернутися до цієї або подібних процедур, щоб мінімізувати вплив однієї держави на спільний процес.
Потенційна реформа принципу одноголосності.
Якщо випадки вето з боку окремих країн, як у випадку з Угорщиною, стануть більш частими, у Брюсселі посилиться тиск на реформування системи прийняття рішень. Дискусії про скасування або суттєве пом’якшення принципу одноголосності, коли кожна країна має право блокувати рішення, ведуться давно. Критики цього принципу вказують на те, що він паралізує процес ухвалення важливих політичних і фінансових рішень. В умовах геополітичних викликів, включно з війною в Україні, ЄС може прискорити кроки до більш ефективних процедур, наприклад, до системи більшості голосів для ключових питань, що стосуються бюджету та розширення.
Гальмування євроінтеграції України – найсерйозніша загроза.
Для України блокування угорським урядом початку переговорів щодо вступу до ЄС стане надзвичайно небезпечним ударом. Затримка офіційного процесу інтеграції означає не лише відтермінування перспектив членства, а й посилення внутрішнього розчарування серед громадян і політиків України. Це може підірвати віру у європейське майбутнє країни, знизити рівень реформаторської активності і дати можливість Росії посилити свій вплив у регіоні. Крім того, Європейський Союз, який до цього активно підтримував Україну, ризикує втратити свій стратегічний вплив у Східній Європі, ставши заручником внутрішньополітичних протиріч і тактичних ігор окремих країн-членів.
Замість епілогу: боротьба за Європу
МЗС України закликає не дозволити “одному політику зруйнувати довіру 27 держав”. Українські дипломати наполягають: питання прав меншин не може бути використано для блокування геополітичного вибору країни.
Єврокомісія ж, за словами Урсули фон дер Ляєн, не має наміру відмовлятися від підтримки України. Більшість країн-членів погоджуються: поступки Орбану стануть капітуляцією перед автократією.
Віктор Орбан не просто блокує бюджет чи сповільнює вступ України. Він атакує саму ідею європейської єдності. Якщо ЄС не знайде механізму для подолання його шантажу – союз ризикує перетворитися на заручника внутрішньої паралітичної логіки.
Для України ж – це чергове нагадування: шлях до ЄС буде не лише складним, а й обтяженим внутрішніми битвами європейської політики. Але сам факт, що ця боротьба триває – означає, що український курс важить для Брюсселя.
Європа має визначитися: вона союз цінностей чи клуб взаємного шантажу.
І саме Орбан щодня ставить їй це запитання.
