У НАТО обговорюють можливість збиття російських ракет над Україною: позиції Литви та Польщі

На фоні триваючих атак Росії на Україну, під час яких дрони і ракети входять у повітряний простір країн НАТО, питання протиповітряної оборони стає все більш актуальним для членів Альянсу. Днями президент Литви Гітанас Науседа та президент Польщі Анджей Дуда, які зустрілися на урочистостях з приводу 455-ї річниці Люблінської унії,  повідомили про активні дискусії серед союзників щодо можливості збиття російських ракет над українською територією. Попри те, що українська влада підтримує цю ініціативу, в НАТО існують різні думки з цього приводу – від глибокої стурбованості “потенційно небезпечними і безвідповідальними діями росіян” до  ініціативи збивати цілі за допомогою натівського озброєння.

На спільній прес-конференції у Варшаві лідери Литви та Польщі зазначили, що кілька країн ініціювали такі обговорення, прагнучи, щоб рішення про можливість збиття ракет було ухвалено на рівні НАТО.

“Країни НАТО розпочали дискусію на цю тему. Сьогодні ми не можемо сказати, що дискусія завершена або що ми маємо конкретні результати”, – зазначив Науседа, якого цитує Newsweek.ro.

Дуда також повідомив, що ще в лютому під час зустрічі глав держав у Парижі він запропонував збивати російські ракети та безпілотники над територією України. Цю ініціативу українська влада сприйняла схвально. Однак, як зазначив польський президент, у НАТО існують різні погляди на це питання.

“Російські повітряні цілі, які пролітають над Україною, потрібно збивати з території сусідніх країн НАТО. Інші варіанти дій не обговорюються”, – підкреслив Дуда.

2 вересня НАТО підтвердило право своїх держав-членів захищати свій повітряний простір від нападу, але попередило про можливі наслідки для Альянсу, якщо країни почнуть збивати російські ракети біля кордону з Україною. Речник НАТО зазначив, що Альянс несе відповідальність за запобігання ескалації війни з Росією.

Нещодавно міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський дав розлоге інтерв’ю провідному британському виданню Financial Times, де висловив думку про те, що Польща має обов’язок збивати російські ракети над територією України. Сікорський наполягав на праві збивати ракети після того, як 26 серпня російський дрон увійшов у польський повітряний простір. FT нагадало, що з початку вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року вже мали місце випадки, коли ракети падали на територію Польщі, а нещодавно російські дрони увійшли в повітряний простір Румунії.

Сікорський оцінив, що ризик жертв у Польщі зростає, чим ближче до мети знаходиться перехоплена ракета, тому краще її збивати на більшій висоті над Україною. Він підтвердив, що Київ позитивно ставляться до цієї пропозиції. Пізніше, однак, уряд Польщі уточнив, що це є особистою думкою міністра.

А що думають про “літаючі об’єкти” поляки? Нещодавно проведене опитування SW Research для польського видання Rzeczpospolita виявило, що більшість польських респондентів підтримують ідею збивання об’єктів, що пролітають над Польщею під час атак Росії на Україну. 58,5% респондентів висловилися на користь такої практики, тоді як 22,1% висловилися проти. Ще 19,4% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.

FT нагадало, що цього літа Польща підписала з Україною двосторонню угоду про безпеку, відповідно до якої обидві країни зобов’язалися дослідити “можливість потенційного перехоплення в повітряному просторі України ракетних і безпілотних об’єктів, що випущені в напрямку території Польщі, відповідно до необхідних процедур, узгоджених залученими державами та організаціями”.

Натомість генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, каденція якого завершується вже 1 жовтня, відкинув цю пропозицію, заявивши, що подібні дії можуть призвести до того, що Альянс “стане частиною конфлікту”.

Як пише Financial Times, деякі західні чиновники стверджують, що така політика розмиє “червоні лінії” стосовно західної інтервенції і може спровокувати відповідь з боку Росії. Своєю чергою Київ наполягає на тому, щоб західні союзники активніше залучались у війну, включаючи забезпечення протиповітряної оборони над західною Україною з батарей, розташованих на території НАТО.

Як зазначає Defence Express, що спеціалізується на військовій тематиці, загалом країни-члени НАТО технічно можуть знищувати російські цілі, які залітають в їхній повітряний простір, водночас поки що, на жаль, Альянс не дає “зелене світло” на такі дії.

Заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане заявив британському виданню: “Ми повинні зробити все можливе, щоб допомогти Україні, і зробити все можливе, щоб уникнути ескалації. І саме в цьому питанні лінія НАТО була послідовною з самого початку війни. Звісно, ми поважаємо суверенне право кожного союзника забезпечувати свою національну безпеку. Але в рамках НАТО ми завжди консультуємося перед тим, як займатися чимось, що може мати наслідки для нас усіх – і наші польські союзники завжди були бездоганні в консультаціях всередині Альянсу”.

Стримано Мірча Джоане відреагував і на порушення російським безпілотником повітряного простору Румунії 8 вересня. У соцмережі Х він написав: “НАТО засуджує нічне порушення Росією повітряного простору Румунії. Хоча у нас немає інформації про навмисний напад Росії на членів Альянсу, ці дії є безвідповідальними та потенційно небезпечними”.

Спеціалізоване румунське видання Defense Romania прокомунікувало з польськими функціонерами, які пояснили румунським журналістам,  чому винищувачі F-16 ВПС Польщі не збивають російські ракети та дрони, і для чого ці літаки піднімають у повітря по тривозі. Згідно з польським законодавством пілот винищувача має право відкривати вогонь на ураження лише після того, як встановить візуальний контакт з повітряною ціллю, яку він і так бачить на радарі. Польські посадовці визнають, що ці правила обмежують їхні можливості адекватно реагувати на російські провокації. Москва постійно використовує ракети та дрони для перевірки реакції НАТО і тестування систем протиповітряної оборони Польщі. Таким чином, навіть якщо польські винищувачі піднімаються у повітря по тривозі, їх можливості реагувати на загрози можуть бути обмежені через необхідність дотримання законодавчих норм.

Попри відсутність офіційного рішення про “невтручання”, Литва та Польща готові використовувати базу литовсько-польсько-української бригади, розташовану в Польщі, для навчання української армії. Науседа зазначив: “Ми готові використовувати наші спільні майданчики. У нас є база литовсько-польсько-української бригади в Польщі. Ми готові навчати українську армію на базі цієї бригади”. Президент Польщі Дуда зазначив: “Наші сусіди з України впроваджують процедури НАТО зокрема через службу в литовсько-польсько-українській бригаді. Вони удосконалюються, є обмін досвідом”.

Президент Литви також додав, що “перемога України у війні проти Росії є найкращою гарантією стабільності в Європі”.

Отже, попри наявні суперечності та юридичні обмеження, Литва та Польща продовжують активно підтримувати Україну і розглядають різні способи посилення безпеки в регіоні.