Російська Федеральна служба безпеки (ФСБ) розглядає Китай як загрозу для національної безпеки — попри офіційну риторику Кремля про стратегічне партнерство. Про це свідчать внутрішні документи ФСБ, які отримало у розпорядження видання The New York Times. У них йдеться про активну діяльність китайської розвідки на території Росії, спроби отримати секретні військові технології, вербування агентів та посилення впливу Пекіна в регіонах, які Москва вважає своєю сферою впливу.
Документи, датовані кінцем 2023 – початком 2024 року, журналісти надали західним розвідникам, які підтвердили їхню справжність. Згідно з матеріалами, розвідувальне управління ФСБ фіксує все більше ознак того, що Китай активно працює проти Росії на декількох напрямках. Одночасно Кремль не дозволяє називати Китай «ворогом» у звітах, посилаючись на політичну лінію «дружби», яку просуває особисто Володимир Путін.
Один з головних векторів інтересу китайських спецслужб — війна Росії проти України. Згідно з аналітикою ФСБ, Пекін намагається дізнатися, яку стратегію Росія застосовує на фронті, як проявляє себе озброєння РФ, а також оцінити ефективність західної зброї, зокрема з країн ЄС та США. Китай особливо зацікавлений у системах зв’язку та безпілотниках.
Як зазначає The New York Times, причиною такого інтересу може бути відсутність у Китаю досвіду ведення великих воєн після війни у В’єтнамі. Тож Пекін намагається вивчати тактику та техніку інших держав у реальних бойових умовах.
Окремо ФСБ звертає увагу на спроби Китаю здобути російські технології в галузі стратегічної авіації. Зокрема, йдеться про можливість переманювання на свою сторону російських інженерів, які мають доступ до чутливих розробок.
Китай також реалізує власну стратегію в Центральній Азії — регіоні, який Росія традиційно вважає частиною своєї зони впливу. У документах ФСБ йдеться про те, що Пекін уже впроваджує свою політику в таких країнах, як Узбекистан. Чи має Китай намір витіснити Росію з регіону, невідомо, однак факт активізації підтверджено.
У розвідці також вважають, що Китай не обмежується лише економічною чи політичною експансією. ФСБ підозрює китайські організації у тому, що вони активно шукають історичне коріння Китаю на Далекому Сході Росії та формують громадську думку щодо можливості висування територіальних претензій.
Щодо Арктики, китайські аналітики бачать регіон як перспективну зону для розвитку гірничодобувної інфраструктури. У ФСБ вважають, що Китай очікує моменту, коли Росія — через санкції та економічні труднощі — буде змушена звернутися до Пекіна по інвестиції в арктичні проєкти.
Згідно з документами, китайські спецслужби працюють з російськими чиновниками, бізнесменами, науковцями, інженерами, журналістами та експертами, наближеними до влади. Ці групи інтересу використовуються для просування стратегічних цілей Пекіна всередині РФ.
Китай перевіряє своїх агентів після повернення з Росії, а також ретельно спостерігає за російськими студентами, які навчаються у КНР. У відповідь ФСБ здійснює контррозвідувальні дії, проте, як зазначено в документах, їхні можливості обмежені політичними міркуваннями.
Незважаючи на ці загрози, російська розвідка не може відкрито фіксувати Пекін як ворожу силу. Згідно з політикою Кремля, Китай вважається «дружньою країною». Тож для того, щоб згадати про загрозливі дії Китаю в офіційних документах, співробітники ФСБ мають отримати дозвіл вищого керівництва.
Як підсумовує The New York Times, ситуація свідчить про глибокі суперечності в російсько-китайських відносинах: іззовні — дипломатична риторика партнерства, а насправді — зростаюче занепокоєння всередині спецслужб щодо дій Китаю проти самої Росії.
