Громадські організації вимагають від МОН гарантувати бюджетні місця для абітурієнтів з ТОТ

Діти та молодь, які залишають тимчасово окуповані території, стикаються з численними бар’єрами на шляху до української освіти. Формально держава декларує, що кожен вступник з ТОТ має гарантоване право навчатися за кошти бюджету. Однак на практиці це право часто перетворюється на формальність, адже механізми розподілу місць не здатні повною мірою врахувати реальні потреби. Для абітурієнтів  навчання в Україні є єдиною реальною можливістю отримати диплом державного зразка та інтегруватися в український освітній простір. Коли ж бюджетних місць не вистачає, перед ними постає ризик повернення під контроль окупаційної адміністрації.

Звернення громадських і правозахисних організацій

25 серпня низка організацій, серед яких «Донбас СОС», «КРИМСОС», «Альменда», «ГРУПА ВПЛИВУ», «Схід SOS», Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група та благодійні фонди «Право на захист» і «Допомагаємо виїхати», оприлюднили колективне звернення до Міністерства освіти і науки України. Вони вимагають відомство гарантувати виділення достатньої кількості бюджетних місць для абітурієнтів з ТОТ.

Аргумент полягає у тому, що нинішня система квотування, зокрема «квота-2», не забезпечує рівного доступу до навчання, а процедура розподілу залишає цих дітей майже в кінці списку пільгових категорій.

Право на безоплатне навчання за кошти держави закріплене в Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», але фактично вступники з ТОТ стикаються з подвійною пасткою. Спершу вони можуть бути зараховані на контракт з правом переведення на бюджет, однак у черзі на це переведення вони опиняються майже останніми. Тобто їхні шанси отримати місце за держзамовленням мінімальні. Якщо університет і звертається по додаткові місця, рішення ухвалюється не швидко, а в реальних умовах часу на очікування немає.

Ситуацію ускладнює відсутність державних програм цільової підтримки. Ті абітурієнти, хто не потрапив у межі квоти, змушені оплачувати контракт самотужки, проте фінансово це для багатьох неможливо. До того ж навіть ті сім’ї, що мають кошти, часто не можуть ними скористатися, бо на ТОТ заблоковано доступ до українських банківських сервісів. Виходить, що навіть теоретична можливість оплатити навчання не гарантує його реалізацію.

Ризик повернення на ТОТ

Правозахисники підкреслюють, що нестача бюджетних місць може призвести до того, що значна частина молоді змушена буде повернутися назад в окупацію. Це не лише втрата шансів на якісну освіту, а й відмова від можливості інтегруватися в український правовий і культурний простір.

Вступники, які намагаються пройти процедуру онлайн, але фізично залишаються на ТОТ, у разі невдачі опиняються у ще більш небезпечній ситуації, вони втрачають шанс виїхати та водночас залишаються під тиском окупаційної системи.

Організації, які підписали звернення, наголошують, що для дітей і молоді з окупованих територій навчання в Україні є більше, ніж освітньою перспективою. Це спосіб повернутися додому, відновити втрачені зв’язки з українським суспільством і стати частиною майбутньої відбудови країни. Саме ці підлітки й студенти після деокупації зможуть стати агентами змін у своїх громадах, посилюючи єдність держави.

У ситуації, коли держава проголошує курс на масове повернення дітей з окупації, забезпечення їхнього права на освіту стає питанням гуманітарної політики, адже кожне втрачене місце означає не лише зірвану мрію одного абітурієнта, а й ослаблення загальної стратегії реінтеграції окупованих територій у простір української державності.