JICA замінює USAID: кінець грантів, початок кредитного ярма

ІА “ФАКТ” вже писало про те, що японське агентство JICA розглядає можливість фінансування енергетичних та інфраструктурних проєктів в Україні, які раніше підтримувало USAID. Це дуже своєчасна фінансова альтернатива, адже українська енергетична інфраструктура постійно зазнає атак від російських окупантів, що ставить під загрозу енергетичну безпеку країни.
Агентство США з міжнародного розвитку USAID багато років працювало над покращенням енергетичного сектора в Україні. Вони допомагали інтегрувати український ринок електроенергії в європейську систему, підвищувати енергоефективність та розвивати відновлювані джерела енергії. Також USAID допомагало захищати об’єкти енергетичної інфраструктури та розвивати відновлювану енергетику. На жаль, американська допомога в минулому. Але, на щастя, є життєздатна японська альтернатива.
JICA розглядає фінансування енергетичних і інфраструктурних проєктів в Україні на вигідних умовах
Ймовірно, відтепер фінансувати проєкти, спрямовані на відновлення та модернізацію вітчизняної енергетичної інфраструктури, розвиток зеленої енергетики та зміцнення стійкості енергосистеми зможе JICA, яка має великий досвід фінансування інфраструктурних проєктів в Азії та Африці. Україна подала до японського агентства проєкти для фінансування. Серед них – постачання обладнання для розподіленої генерації та будівництво сонячних електростанцій.
JICA вже надала значну підтримку Україні, зокрема грант у розмірі 2,548 мільярда гривень для програм екстреного відновлення у сферах енергетики, безпеки та інфраструктури. Японське агентство допомагає стратегічно – через пільгові кредити, гранти та технічну допомогу.
Фінансування з боку JICA було спрямовано на відновлення енергетичної інфраструктури, гуманітарне розмінування, розвиток малого бізнесу, підтримку соціальної сфери. Реальні можливості для залучення японських інвестицій мають урядові установи та приватний сектор.
Особливо привабливими є умови фінансування. Адже JICA пропонує Україні пільгові кредити з символічною ставкою 1,45% річних на 30 років, причому перші 10 років – це виключно виплата відсотків, що дозволяє не навантажувати бюджет у короткостроковій перспективі. Це набагато вигідніше за стандартні міжнародні позики. А для критично важливих напрямків JICA надає і грантову підтримку, фактично безповоротну фінансову допомогу.
JICA може залучати до розбудови української економіки японські компанії. Це означає, що у сферах інфраструктури, промисловості та цифровізації можуть облаштуватися японські технології та стандарти. Такі проєкти вже реалізуються, і їхній масштаб буде лише зростати.
Різниця підходів USAID та JICA: Америка вчила керувати, Японія – будувати
Коли говоримо про міжнародну допомогу, то часто уявляємо собі мішки з грошима, які просто падають у бюджет країни. Але насправді за кожним доларом – певна стратегія, інтереси й методи.
USAID – допомога, про втрату якої ми шкодуємо, – свого часу декларувала підтримку державного розвитку через підтримку інституцій, боротьбу з корупцією, свободу слова, правосуддя, демократії, прозорості і реформ. Так, USAID в Україні фінансував Prozorro, eHealth, антикорупційні органи, підтримував незалежні ЗМІ та журналістські розслідування. Зокрема, проєкт “Медійна програма в Україні”, покликаний захищати інфопростір від російської пропаганди, було профінансовано саме за підтримки USAID.
JICA ж працює з урядами і будує фізичні об’єкти – дороги, електростанції та міську інфраструктуру. Їхня філософія проста: “економічне зростання – основа стабільності”. Так, JICA фінансує реконструкцію Бортницької станції аерації у Києві, для вирішення проблеми очищення води для мешканців столиці. Кошторис проєкту склав 1,1 млрд доларів.
USAID працювала з грантами – тобто Україна ці кошти не повертала. Наприклад, проєкти USAID з розвитку цифрової економіки включали безоплатне фінансування стартапів, зайнятих розробкою технологій кібербезпеки. Втім співробітництво через гранти означало довгий процес подачі заявок, звітування, перевірки. Так, підтримка малого бізнесу через Програму конкурентоспроможної економіки України передбачала ретельний відбір заявок, але водночас гарантувала прозорість відбору.
Натомість JICA працює швидше, адже використовує кредити, що укладаються з урядом. Швидко, без зайвої бюрократії, були узгоджені пільгові кредити на відновлення енергетичної інфраструктури на суму понад 500 мільйонів доларів.
JICA кредитує, але на пільгових умовах і з довгим періодом погашення займу. Так, фінансування модернізації інфраструктури передбачає повернення коштів, але на умовах, які вигідніших за ринкові.
Війна виснажує країну. У такій ситуації міжнародна допомога – не просто гроші, а стратегічний ресурс, від якого залежать і фронт, і тил. Дві найбільші глобальні агенції, від яких Україна отримувала найбільшу підтримку, використовують абсолютно різні підходи.
USAID – відголосок політичної стратегії США часів демократії. Там, де з’являлося агентство, йшлося про верховенство права, антикорупцію та демократичні інституції. В Україні USAID сприяло формуванню ефективного управління, що важливо і для розвитку країни, і для її євроінтеграції.
Зі свого боку, JICA аполітична. Вона діє за моделлю японського бізнесу: тихі довгострокові інвестиції в реальну економіку. Після Другої світової ця стратегія допомогла відновитися країні “сонця, що сходить”, і тепер вона експортує свій прогресивний досвід в інші країни.
USAID була частиною американської геополітики: фінансуючи Україну, заокеанська держава прагнула контролювати її реформи. Тому ці гроші спрямовувалися не на будівництво доріг чи заводів, а на створення умов, у яких ці інфраструктурні об’єкти не перетворяться на корупційні схеми.
USAID працювала через гранти. Вона не давала гроші на інфраструктуру напряму, але фінансувала антикорупційні проєкти, цифрові реформи, модернізацію державного управління.
JICA працює через кредити. Це економічна допомога. Японці вкладають у дороги, енергетику, водоочисні станції – у те, що має конкретний матеріальний результат. Вони не втручаються в політику, але хочуть, щоб інвестиції були ефективними.
“JICA не дає грошей на демократію. Вона дає гроші на дороги”
Ось влучний опис японського підходу до міжнародної допомоги. На відміну від USAID, який інвестував в громадські організації, правозахисні ініціативи та боротьбу з корупцією, JICA працює лише з урядом і фінансує лише інфраструктуру та економіку.
JICA – державне агентство, яке, виконуючи стратегічні завдання японської зовнішньої політики, діє за жорсткими правилами “Офіційної допомоги розвитку”: Японці фінансують лише те, що можна фізично побачити: будівлі, мости, електростанції. Антикорупційні некомерційні організації, розслідувальні медіа чи активісти – не їхній формат.
JICA не втручається у внутрішню політику. На відміну від USAID, який контролював використання грошей і вимагав реформ, JICA просто дає ресурс і очікує на результат.
Агенція працює лише з урядом. Гроші отримують державні органи, а не незалежні організації. Хоча напряму JICA некомерційним організаціям не допомагає, агенція фінансує гуманітарні ініціативи через UNICEF, UNDP, які вже самі працюють із некомерційними організаціями. Інший приклад – екологічні проєкти можуть отримати фінансування, якщо реалізуються у співпраці з урядом. Для держслужбовців та студентів JICA фінансує навчальні проєкти.
Те, що JICA не підтримує НУО – не недолік, а скоріше особливість підходу. Японці роблять те, що вміють найкраще – будують. Тим, хто потребує фінансування антикорупційних розслідувань, розвитку медіа чи демократичних ініціатив, варто подивитися у бік західних фондів.
Серед таких – Європейський фонд демократії, що інвестує в розвиток громадянського суспільства, підтримує правозахисні організації, які працюють із реформами, Фонд Сороса, що надає гранти на розслідувальну журналістику, правозахист та соціальні проєкти. Крім того, програми децентралізації, судової реформи, боротьби з корупцією фінансуються посольствами європейських країн. Ці фонди дають безповоротні гранти, але вимагають результату – аналітичних звітів, публікацій, а також змін у законодавстві.
JICA виходить на заміну USAID: шанс для відбудови чи нова боргова пастка?
Через свої інфраструктурні та промислові компанії в Україну вже зайшов Китай. Японія не може допустити посилення китайського домінування в Східній Європі, і тому розширює свою присутність через JICA, сприймаючи Україну як точку входу на європейські ринки. Якщо після війни сюди підуть великі інвестиції, то Японія хоче бути серед головних гравців, які контролюють стратегічні проєкти відбудови.
JICA фінансує проєкти, які нададуть Токіо доступ до управління критичною інфраструктурою. 1,1 мільярда доларів на модернізацію Бортницької станції аерації в Києві – вдалий приклад такого проєкту.
Японія заходить в Україну не просто як донор, а як ключовий стратегічний партнер. Рік тому Мінекономіки України та JICA підписали меморандум про взаєморозуміння. Володимир Кузьо, заступник міністра економіки, наголосив, що головна мета – залучення японського бізнесу, який готовий інвестувати, не чекаючи завершення війни.
Влада вже сформувала перелік пріоритетних напрямків співпраці: автомобілебудування, енергетика, транспорт, відновлення зруйнованої інфраструктури. Вже ведуться переговори про японські інвестиції у відновлення української логістики та портів.
У грудні минулого року Україна офіційно представила JICA перелік пріоритетних проєктів для фінансування у 2025 році. Головними напрямами названо енергетику – встановлення сонячних електростанцій для критичної інфраструктури, відновлення розподільчих мереж, промисловість – створення спільних підприємств, розвиток виробництва автозапчастин, а також транспорт і логістику – відбудову зруйнованих мостів, портів, залізничної інфраструктури. Наш уряд веде перемовини щодо додаткового фінансування від JICA на відновлення розподільчих мереж, будівництво міні-ГЕС та розвиток відновлюваних джерел енергії.
Вже підписано угоду, що дозволяє японським компаніям заходити на український ринок із довгостроковими інвестиціями.
В Україні є великий запит на японське обладнання для розмінування територій. Уряд пропонує локалізацію виробництва спецтехніки в Україні, що може стати унікальним шансом для розширення технологічного співробітництва.
Певний інтерес для японських концернів можуть представляти виробничі кластери для випуску автозапчастин і комплектуючих, запропонований перемовниками з української сторони. Це може дати потужний імпульс економіці, оскільки частина великих світових виробників згортають виробництво в Китаї та шукають нові майданчики в Європі.
…Японія розглядає Україну як ключовий плацдарм для виходу на європейські ринки. JICA не просто фінансує відновлення енергетики, логістики та інфраструктури, а й отримує вплив на стратегічні проєкти.
На відміну від USAID, яке надавало гранти, JICA пропонує переважно пільгові кредити, що означає накопичення боргу. Японія прагне не допустити посилення Китаю в регіоні, тому активізує співпрацю.
Українська влада веде перемовини про фінансування портів, доріг, сонячних електростанцій і виробничих кластерів. Але головне питання – чи будуть ці кошти використані ефективно, чи просто розчиняться у корупційних схемах?
Тетяна Вікторова