Соціальна

Кому війна, а кому прибуток

Практично кожного дня в українському медійному просторі з`являються нові повідомлення про корупційні скандали та фінансові махінації, фігурантами яких є народні обранці та чиновники. Навіть зараз, під час війни, ті, у чиїх руках є влада та можливості, не соромляться обкрадати свій народ. Заміські маєтки, рахунки у європейських банках, розкішні автомобілі та годинники, котрі вартують стільки ж, скільки вартує квартира десь у Хмельницькому – і це все, на відносно скромні гроші, котрі приносить державна служба. Здавалося б, зараз, коли уся країна збирає на дрони та автівки для фронту, коли діти миють машини та донатять на ЗСУ, а літні люди відмовляються від базових продуктів, аби внести свою лепту у майбутню перемогу, посадовці могли б, якщо не купатись у розкоші, то хоча б приховувати це. Проте, здається, їм байдуже.

Обговорити та розібрати усі подібні кейси – неможливо, адже їх настільки багато, що усе й не перечитаєш. Сьогодні ми обрали для вас три, аби продемонструвати те, що відбувається на різних рівнях влади.

Кейс 1. Торгівля Україною.

Міський голова Тульчина, що на Вінниччині, користуючись службовим положенням, розбагатів на 3 млн гривень. За повідомленням СБУ посадовець передав сотні гектарів землі в орендне користування за “спрощеною схемою” та ставкою, котра була значно нижчою за ринкову. Спрощення передачі в оренду полягало в порушені українського законодавства, а саме – відсутності земельного аукціону та без відповідних засідань міської ради. Експертиза, котру ініціювала та провела Служба безпеки України, виявила збитки для місцевого бюджету у сумі, близькій до 3 млн гривень. Меру уже повідомили про підозру за статтею “Зловживання владою та службовим становищем”. Йому загрожує ув`язнення строком до 6 років.

Кейс 2. Бюро економічної Небезпеки.

Бюро економічної безпеки України – відносно новий правоохоронний орган, котрий створений для розслідування фінансових злочинів. БЕБ повинен був стати ефективною зміною для застарілої та корумпованої податкової поліції. Що в дійсності? В дійсності – детектив Андрій Яковлев придбав житловий будинок біля столиці, вартість якого сягає 4,5 млн гривень, та земельну ділянку вартістю близько пів мільйона гривень. Повідомляється, що 2 млн гривень детектив отримав у якості кредиту за програмою “ЄОселя”, 680 тисяч – від родички Марини Яковлевої, а ще чверть мільйона подарував батько, Микола Яковлев.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Колективна тупість як головна сила зла: що очікує суспільство, нездатне думати

Ще одна детективка БЕБу, Олександра Щеглова за подаровані та позичені кошти придбала автомобіль Toyota Rav4 2023 року вартістю у 1,5 млн гривень. Повідомляється, що з нагоди свята Щеглова отримала у подарунок 580 тисяч гривень, 330 грн позичила в однієї з гостей, та близько 600 тисяч – отримала у кредит.

Ще один детектив, котрий отримав кошти у подарунок – Олександр Томілов. З нагоди власного весілля посадовець побагатшав на 800 тисяч гривень, 658 з яких були подаровані батьками – Павлом та Світланою Немчиновими. Ще 188 тисяч гривень детективу подарувала сім`я Антюків. Зазначимо – Павло Немчинов працює на посаді  заступника Начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури.

За схожим сценарієм збагачення відбулось і у старшого детектива БЕБ  Вадима Капличного – 450 тисяч гривень весільного подарунка та право безоплатного користування квартирою у Києві і автомобілем Mercedes-Benz ML 350 від батька.

Кейс 3. І знову я.

Є в Українській політиці люди, котрих мало хто сприймає серйозно, одним з таких є колишній член “Слуги народу” Микола Тищенко. Ми вже звикли до його неоднозначних та кумедних висловлювань, але нещодавно він нагадав про себе знову, на цей раз – корупційним скандалом. Журналіст Віталій Глагола повідомив, що брат помічниці Тищенка виграв тендер на закупівлю камер для Національної поліції, на суму у розмірі 6.778 млн гривень, що на 2.5 млн вище ринкової ціни. Характерним є те, що Богдан Загинай, так звуть фігуранта, був єдиним учасником тендеру. Після надання цій історії розголосу тендер було скасовано з формулюванням “скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг”.

Ці нескінченні історії є яскравим прикладом того, наскільки корумпованою є українська влада на усіх щаблях і наскільки безкарно все це для неї проходить. У час, коли кожна гривня може принести користь, коли наша країна стоїть з протягнутою на Захід рукою її грабують та ділять ті, хто повинен захищати. Наведені приклади є краплею у морі української корупції, яка, мов спрут, запустила свої щупальця туди, куди тільки змогла дістатись. Ця хвороба може лікуватись виключно суворими законами та їх виконанням, постійним моніторингом та суспільним тиском. Народ повинен пам`ятати, що влада, це люди котрі повинні захищати та відстоювати його інтереси, а не набивати свої кишені. Особливо це стосується таких органів як БЕБ – “Ви мали боротися зі злом, а не приєднуватись до нього”.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Українці в соцмережах: як змінюється цифрова аудиторія та її поведінка під впливом війни

Попри усі обіцянки влади та плани боротьби з корупцією картина виглядає аж надто не втішною, адже наша держава є фактично залежною від зовнішніх капіталів. Під час виділення фінансової допомоги країни-партнери висувають Україні ряд умов та зобов`язань з освоєння цих коштів. Однією з основних, та найбільш важливих умов є боротьба з корупцією, котру ми, поки що, провалюємо. В українському медіапросторі постійно ведуться дискусії щодо затримання та скорочення розмірів допомоги від наших партнерів, проте – не завжди згадується те, що терміни та розміри інвестицій залежать також, і від України. До прикладу – уряд дружньої держави виділяє кошти на певні сфери в Україні, відбувається перший транш, а в той самий час вибухає новий корупційний скандал. Чи буде надалі ця країна допомагати нам? Чи буде виділяти кошти з власного бюджету, аби тут їх “попиляли” умовні Тищенки та Весняні? Звісно ні. Україні необхідні жорсткі та термінові кроки щодо придушення корупції, адже вона, спільно з РФ є головною небезпекою для національної безпеки. Окремою темою для розмови є корупційні схеми у сфері безпеки, і, на жаль, їх так багато, що вмістити їх усіх в один матеріал неможливо, саме тому ми анонсуємо цілий цикл статей, котрі будуть висвітлювати цю проблематику.

Павло Грохольський.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку