Після початку повномасштабної війни Росії проти України країни НАТО, зокрема Литва, Польща та Естонія, почали готувати свої медичні заклади до можливих кризових ситуацій у разі нової російської агресії. Про це повідомляє Politico.
“Питання не в тому, чи Росія нападе, питання в тому, коли. Ми точно знаємо, що Росія атакує цивільну інфраструктуру, тому не може бути ситуацій, коли лікарня не працює через збій електропостачання”, – зазначив Рагнар Вайкнеметс, заступник гендиректора Естонської ради охорони здоров’я.
Він підкреслив, що бойова готовність у регіоні є вже не опцією, а нагальною необхідністю.В Естонії бригади швидкої допомоги оснащують бронежилетами та супутниковими телефонами, а за потреби планується створення незалежної інтернет-мережі. Після російських атак на українську енергетику в естонських лікарнях встановлюють генератори.
Польща визначила безпеку системи охорони здоров’я одним із ключових напрямів. Заступниця держсекретаря МОЗ Польщі Катажина Качперчик наголосила, що медичний сектор повинен бути інтегрований у загальну оборонну стратегію.
“Вторгнення Росії в Україну показало, що сучасні конфлікти більше не щадять медичні служби — ані цивільне населення, якому вони служать. Країни Східної Європи беруть це до уваги”, – йдеться у повідомленні.
У Литві, неподалік кордону з Білоруссю, університетська лікарня Santaros Clinics у Вільнюсі зводить підземні укриття, вертолітні майданчики та автономні системи для забезпечення роботи під час відключень електроенергії й водопостачання. Вільнюська університетська лікарня спільно з армією та Профспілкою стрільців проводить навчання персоналу з евакуації та масового прийому поранених. Також формується команда екстреної медичної допомоги, а молоді лікарі організовують форуми з питань готовності до війни.
Країни Східної Європи облаштовують підвали під операційні та закуповують мобільні медичні підрозділи — тимчасові лікувальні центри, які можна швидко розгорнути у разі надзвичайної ситуації. У воєнний час потреба в інтенсивній терапії може зрости в 3–5 разів порівняно з мирним часом.
“Більшість закладів можуть працювати на 120–150% від звичайного навантаження лише 24–48 годин”, – заявив Бйорн Гульдвог, радник Норвезького директорату охорони здоров’я.
