У рейтингу The Global Liveability Index – “Найбільш придатні для життя міста світу у 2024 році” – Київ посів 165-те місце з 173. Столиця України опинилася серед десяти найгірших міст для життя на планеті, поруч із Каракасом (Венесуела) та Порт-Морсбі (Папуа Нова Гвінея). Крім наслідків війни, однією з головних причин такого низького місця є порушення правил містобудування. Про це повідомила Олена Шуляк, голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, лідер партії “Слуга народу”.
Шуляк пояснила, що рейтинг створюється, щоб міжнародні компанії могли оцінити умови життя для своїх працівників перед початком діяльності в різних країнах. Для багатьох із них умови життя є так само важливими, як і інвестиційна привабливість міста чи регіону.
Щороку оцінюють 173 міста за п’ятьма основними критеріями: стабільність, охорона здоров’я, культура та навколишнє середовище, освіта та інфраструктура. Відень вже третій рік поспіль очолює цей рейтинг, отримавши найвищі бали у всіх категоріях, за винятком “Культури та навколишнього середовища” через відсутність великих спортивних подій.
До першої п’ятірки лідерів увійшли також Копенгаген, Цюрих, Мельбурн та Калгарі, Женева і Сідней.
Безладна забудова, що стала наслідком багаторічних порушень правил містобудування, є однією з причин низького рейтингу Києва. За словами Шуляк, у Києві через дії чиновників кількість недобудованих об’єктів житлової нерухомості обчислюється сотнями. Всі вони були розпочаті з порушенням містобудівної документації.
“Взяти ту ж Венесуелу, з якою Київ ділить найнижчі місця. Ще з кінця 90-х років минулого століття стоїть її найвідоміший недобуд – 45-поверховий офісний центр “Вежа Давида”. Спочатку хмарочос був порожнім, а згодом його заселили бездомні Каракаса. Влада закрила очі на проблему, і наразі у «Вежі Давида» проживає понад 3000 людей. Електрика і водопровід, змонтовані нашвидкуруч, функціонують лише до 22 поверху. Це знайома для Києва історія? На жаль, так”, – зазначила Шуляк.
Вона вважає, що змінити ситуацію на краще в Україні в цілому і в Києві зокрема може лише введення жорсткіших правил у сфері будівництва. Однак, йдеться не про заборону будівництва, а про забезпечення його законності – будувати лише там, де це дозволено.
По-перше, зауважила Шуляк, необхідно розробити та затвердити нові генеральні плани – не лише для Києва, але й для всіх великих міст. Наприклад, Київ досі керується документацією, розробленою ще в 1997 році, що є неприйнятним.
“Часто мери не бажають розробляти актуальну містобудівну документацію, тому що застарілий Генплан дозволяє уточнювати детальні плани територій, домовлені із забудовниками, що вигідно. Тому, зокрема, Київ і досі керується генпланом 1997 року, і це потрібно виправити. Під час виборів мери обіцяють розробити Генеральний план міста, але часто не виконують цю обіцянку”, – додала Голова Комітету містобудування.
Вона також підкреслила, що наступним кроком має бути усунення чиновників від процесу прийняття рішень у сфері видачі містобудівних умов та обмежень. За словами Шуляк, в Україні вже 4 роки функціонує Єдина електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), яка автоматизувала більшість дозвільних процедур, замінюючи чиновників, схильних до хабарництва, системою. Антикорупційний ефект від її роботи вже перевищує 10 млрд гривень.
