Українські громадяни, які були змушені залишити свою країну через військові дії та загрозу безпеці, продовжують потребувати комплексної підтримки від держав, які надають тимчасовий прихисток. Латвійська Республіка, реагуючи на збереження високих ризиків ескалації збройного конфлікту в Україні та продовження активних бойових дій по всій її території, запланувала на 2026 рік виділення значного фінансового ресурсу для забезпечення соціальної, економічної та освітньої підтримки українських біженців. Відповідно до підготовленого Міністерством внутрішніх справ плану заходів підтримки, система допомоги має бути комплексною і охоплювати різні аспекти життя біженців, включаючи документальне оформлення, забезпечення житлом та базовими потребами, соціальну інтеграцію та захист прав неповнолітніх, що прибули без супроводу батьків.
Рішення уряду Латвійської Республіки щодо біженців
Уряд Латвійської Республіки запланував значне фінансування для підтримки громадян України, які перебувають у країні в статусі тимчасового захисту, на 2026 рік. Загальна сума виділених коштів становить 39,7 млн євро євро, що відображено у підготовленому Міністерством внутрішніх справ Латвії плані заходів підтримки. Про це повідомляє Delfi.
Цей документ визначає систему взаємодії державних органів, місцевого самоврядування, недержавних організацій та комерційних структур, яка має забезпечити безперервність допомоги українським біженцям і гарантувати доступ до базових соціальних, освітніх та економічних послуг.
План підтримки українських біженців формується відповідно до закону Латвійської Республіки про надання допомоги населенню України, а також на основі нормативних актів, ухвалених на його підставі. Водночас реалізація цього плану координується із директивою Ради Європейського Союзу та рішенням Ради Європейського Союзу, яке продовжило період тимчасового захисту для громадян України до четвертого березня 2026 року.
У Міністерстві внутрішніх справ Латвії зазначають, що бойові дії на території України тривають, а атаки на цивільне населення та інфраструктуру відбуваються по всій країні, що створює високий ризик ескалації збройного конфлікту та робить безпечне повернення більшості отримувачів тимчасового захисту у 2025 році неможливим.
Станом на перше листопада 2025 року в реєстрі фізичних осіб Латвії перебували тридцять одна тисяча двісті вісімдесят один громадянин України з дійсним статусом тимчасового захисту. Потік біженців упродовж 2025 року залишався помірним, щомісяця реєструвалося в середньому від п’ятисот до шістсот осіб. За рахунок коштів державного бюджету Латвії у 2025 році було розміщено три тисячі двісті сорок жителів України, що підтверджує здатність країни забезпечувати належні умови для розселення та надання першочергової підтримки.
Основні напрями підтримки
План заходів на 2026 рік визначає десять ключових напрямів, які мають бути реалізовані різними державними та недержавними структурами. Перший напрям передбачає видачу документів, що підтверджують перебування та можливість зайнятості, що дозволяє українським біженцям офіційно інтегруватися у соціально-економічне середовище Латвійської Республіки. Другий напрям забезпечує надання інформації щодо прав, обов’язків та доступних послуг, що сприяє кращій орієнтації громадян України у країні перебування.
Третій напрям включає первинну підтримку для задоволення базових потреб, а четвертий — соціальну допомогу, що дозволяє покривати витрати на житло, харчування та медичне обслуговування. П’ятий напрям передбачає фінансову підтримку для осіб, які не можуть самостійно забезпечити своє існування, що створює додатковий захист від соціальної нестабільності. Шостий напрям гарантує доступ до освіти та охорони здоров’я, забезпечуючи інтеграцію дітей та дорослих у відповідні системи Латвії.
Сьомий напрям спрямований на заходи, що сприяють зайнятості українців у країні, включаючи допомогу у пошуку роботи та професійну підготовку. Восьмий напрям передбачає навчання державної мови, що є важливим елементом інтеграційного процесу та підвищення самостійності біженців. Дев’ятий напрям охоплює заходи з культурної орієнтації та адаптації, що дозволяють українським громадянам ознайомитися з місцевими традиціями, нормами поведінки та соціальними правилами. Десятий напрям акцентує увагу на забезпеченні прав та інтересів неповнолітніх, які прибули без супроводу батьків, включаючи створення умов для освіти, соціальної підтримки та психологічної допомоги.
Необхідність нового плану та забезпечення безперервності підтримки
Оскільки чинний план заходів на 2025 рік діє до тридцять першого грудня 2025 року, у підготовленому документі підкреслюється необхідність ухвалення нового плану для забезпечення безперервності системи підтримки. Володимир Фесенко зазначав би, що для ефективного функціонування такої системи важливо узгоджувати дії державних органів, органів самоврядування та недержавних структур, щоб уникнути перерв у наданні базових соціальних та економічних послуг.
Досвід інших європейських країн, зокрема Німеччини, показує, що умови надання допомоги можуть змінюватися залежно від дати прибуття біженців. Наприклад, українці, які приїхали до Німеччини після першого квітня 2025 року, більше не отримують допомогу під назвою “бюргергельд”, що надавалася особам, які шукають роботу або не мали достатніх доходів для самозабезпечення. Такий досвід підкреслює необхідність чіткої та послідовної політики підтримки біженців, що забезпечує рівний доступ до соціальних та економічних ресурсів.
