Litgrid завершує фінансування оренди житла: як зміниться підтримка родин українських біженців у Литві

Після початку повномасштабної війни частина європейських державних компаній брала участь в підтримці українців через власні добровільні рішення, які закривали потреби людей, змушених виїхати з України. Однією з таких ініціатив стала оплата житла для родин, пов’язаних з українською енергетичною галуззю, оскільки війна поставила під загрозу безпеку не лише самих фахівців, а й їхніх близьких. У Литві ця допомога тривала кілька років, проте після зміни керівництва в державній енергетичній компанії Litgrid її подальша доля опинилася під переглядом.

Рішення Litgrid

Як повідомляє LRT, литовський оператор системи електропередачі Litgrid вирішив припинити фінансування оренди житла та комунальних платежів для українських сімей, які раніше отримували таку підтримку як родичі співробітників «Укренерго». Програма діяла з 2022 року, після початку повномасштабної війни, і була спрямована на людей, які виїхали з України.

За час дії цієї допомоги компанія щороку витрачала понад 200 тисяч євро на оплату житла та комунальних послуг. Після зміни керівництва Litgrid у лютому новий менеджмент ухвалив рішення завершити компенсацію орендної плати для українських родин.

Новий генеральний директор Litgrid Андрюс Шемешкевічюс пояснив, що така підтримка від початку мала тимчасовий характер і залишалася добровільним рішенням компанії. Він визнав, що ситуація є делікатною, оскільки серед отримувачів допомоги є родини з дітьми та літні люди, однак наголосив на потребі визначати межі для програм, які не були закріплені як постійне зобов’язання.

У позиції чинного керівництва головним аргументом стала обмеженість тимчасових механізмів допомоги. Компанія розглядає оплату житла як підтримку, яка мала конкретний початок і повинна мати завершення після кількох років дії.

Позиція колишнього керівника Litgrid

Колишній очільник Litgrid Рокас Масюліс заявив, що українські родини раніше отримували інші пояснення щодо тривалості підтримки. За його словами, від початку їм повідомляли, що компанія допомагатиме до завершення війни, а після затвердження бюджету на 2026 рік сім’ям дали зрозуміти, що вони зможуть залишатися в житлі протягом цього року.

Масюліс також наголосив на практичній користі співпраці з українськими енергетиками. Українські фахівці консультували литовську сторону щодо захисту інфраструктури та допомагали доставляти обладнання, потрібне для синхронізації литовської енергосистеми з рештою Європи. Окремо він згадав український залізничний вагон, який, за його словами, відіграв важливу роль у цьому процесі.

Чому ситуація викликала суперечку

Рішення Litgrid стало чутливим через поєднання двох обставин: фінансування справді було добровільним, водночас українські родини могли планувати своє життя в Литві з огляду на попередні обіцянки. Для людей, які виїхали через війну, питання житла має не адміністративний, а побутовий і щоденний вимір, оскільки воно визначає стабільність навчання дітей, догляд за літніми родичами та можливість залишатися в безпечному середовищі.

Суперечка посилилася через те, що отримувачі допомоги були пов’язані з українською енергетичною системою, яка під час війни стала однією з головних цілей російських атак. На цьому тлі припинення оплати житла сприймається як складне рішення для людей, чиї родини опинилися за кордоном через безпекові ризики.

Позиція литовського уряду

Міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас заявив, що загальна підтримка України має зберігатися. Водночас він визнав потребу знайти збалансоване рішення, яке дозволить уникнути ситуації, за якої українські родини можуть залишитися без житла після завершення корпоративної програми.

Урядова позиція зводиться до пошуку довгострокового механізму, який врахує і становище людей, і можливості державних структур та компаній. Такий підхід має значення, оскільки короткострокові рішення перших років війни поступово переходять у площину триваліших правил.

За оцінками Департаменту міграції Литви, у 2025 році кількість українських біженців у країні зросла більш ніж на 10 тисяч осіб. Збільшення кількості людей, які потребують захисту або підтримки, змушує литовські інституції переглядати окремі механізми допомоги та уточнювати умови їх отримання.

Один із таких прикладів стосується Вільнюса, де з 1 вересня 2026 року безкоштовний громадський транспорт для українських біженців буде доступний лише за наявності персоналізованої «української карти». Такі зміни показують, що литовська система підтримки переходить від екстрених рішень до впорядкованих процедур.

Що означає це рішення для українців

Для українських сімей, які користувалися допомогою Litgrid, припинення компенсації може означати потребу самостійно оплачувати оренду та комунальні послуги або шукати інші джерела підтримки. Найскладнішою ця зміна може стати для родин із дітьми, людей похилого віку та тих, хто розраховував на продовження допомоги до завершення війни.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи знайдуть Litgrid, литовський уряд та інші залучені сторони інший формат житлової підтримки. Поки що відомо, що окрема програма оплати житла з боку компанії має бути завершена, тоді як загальну підтримку України литовська сторона обіцяє зберегти.