Оаза миру: чи стане тимчасовий захист постійним для українців у Швейцарії?
Швейцарія, з її нейтралітетом і стабільністю, завжди була притулком для тих, хто втікав від жахіть війни. Протягом століть ця країна надавала прихисток біженцям з різних куточків світу, залишаючись оазою миру в центрі Європи. Під час Другої світової війни, а також під час інших конфліктів, Швейцарія приймала тих, хто шукав захисту від насильства та переслідувань.
Сьогодні, коли в Україні триває війна, тисячі українців знайшли притулок у Швейцарії, рятуючись від руйнувань і небезпек. Спочатку швейцарське суспільство прийняло біженців з відкритими обіймами. Однак з плином часу ставлення дещо змінилося, помітнішими стали прояви обережності. Ці зміни викликані різними факторами, такими як економічний тиск, культурні відмінності, виснаження ресурсів. Врешті-решт, для швейцарців стало очевидним, що тимчасовий притулок для українців
У листопаді 2023 українські біженці, здавалося б, могли зітхнути з полегшенням, адже швейцарський уряд подовжив для них спеціальний захист до березня 2025 року. Йдеться про «Статус захисту S» (від німецького слова «Schutz»). Він був запроваджений у Швейцарії як тимчасовий захід для швидкого надання захисту людям, які втікають від масових переслідувань або воєнних конфліктів, як це, власне, і сталося з українськими біженцями. Цей статус дозволяє отримати тимчасовий захист без необхідності проходити стандартну процедуру надання притулку, що може бути тривалим процесом.
Особам зі статусом S дозволяється проживати у Швейцарії, працювати, навчатися і отримувати соціальну допомогу. Вони також мають право на медичне обслуговування та освіту для дітей. Цей статус забезпечує базові права і допомогу, але не надає права на постійне місце проживання або довгострокову стабільність.
Цей статус був уведений для українців у березні 2022 року, що дозволило швейцарському уряду швидко відреагувати на гуманітарну кризу. Однак з часом, як і в багатьох інших країнах, що прийняли українських біженців, виникли дискусії щодо тривалості такого захисту, обсягів допомоги та інтеграції біженців у швейцарське суспільство.
Як повідомляє видання Swissinfo 31 липня Державний секретаріат з питань міграції повідомив, що наразі дійсний статус S мають 66 182 українці.
Однак у дописі також зазначається, що 26 392 дозволи статусу S було анульовано з моменту їх першої видачі в березні 2022 року. Майже половина українців у Швейцарії була позбавлена преференцій спеціального захисту.
За яких умов біженців позбавляють такого права? Уряд може анулювати дозвіл на статус S, якщо його власники переїдуть на проживання до третьої країни і там отримають легальне право на перебування.
Крім того, дозвіл може бути анульований, якщо особа перебуває в Україні понад 15 днів на квартал. Виняток становлять лише ті, хто може довести, що готується до постійного повернення в Україну.
Окрім анулювання дозволу на статус захисту S, швейцарська міграційна служба також має право відмовляти українцям у наданні цього статусу. З початку війни в лютому 2022 року приблизно 2500 шукачам притулку з України було відмовлено в отриманні статусу захисту S. Частка таких відмов поступово зростає.

Речник швейцарської міграційної служби Даніель Бах пояснив, що багато українців, які зараз подають заявки на статус захисту S у Швейцарії, прибувають не безпосередньо з України, а з інших європейських країн. Це основна причина, чому такі заявки відхиляють. Вони не відповідають критеріям для отримання цього статусу.
Швейцарців непокоїть, чому українці з безпечних країн Європи шукають можливості в їх країні. Цьому може бути кілька пояснень. Швейцарія відома своїм високим рівнем життя, стабільною економікою та розвиненою системою соціальної підтримки. Багато українців можуть вважати, що переїзд до Швейцарії забезпечить їм кращі умови для проживання та інтеграції. Швейцарія пропонує більше можливостей для працевлаштування та вищі заробітні плати, що може приваблювати українців, які хочуть забезпечити себе та своїх близьких. Крім того, у деяких країнах ЄС, де спочатку знайшли притулок українські біженці, можуть виникати обмеження у можливостях для роботи або проживання. Це підштовхує людей до пошуку кращих умов у Швейцарії. Дехто може мати родичів або знайомих у Швейцарії, що сприяє їхньому рішенню переїхати саме туди.
Усі ці пояснення зрозумілі українцям, однак швейцарська влада не знаходить їх достатніми для підтримки тих, хто релокує з безпечних і заможних європейських країн, тож відмовляє таким шукачам притулку в наданні статусу S.
Ставлення до українців в Швейцарії є двозначним і дещо непослідовним.
З одного боку, швейцарський уряд визнає, що українці, які прибули до країни через війну, навряд чи повернуться на батьківщину в найближчому майбутньому. У зв’язку з цим було вирішено зосередитися на інтеграції українців у швейцарське суспільство, особливо у сфері працевлаштування.
Уряд навіть оголосив про амбітну мету: інтегрувати 40% українців, які проживають у Швейцарії, у ринок праці до кінця 2024 року. Наразі рівень інтеграції становить 25%. Для досягнення цієї мети було виділено 3000 швейцарських франків на кожного українця, які переважно підуть на мовні курси, що є основою для підвищення їхніх шансів на успішне працевлаштування.
Уряд Швейцарії також розглядає пропозицію парламенту, яка передбачає запровадження онлайн-реєстрації замість традиційного дозволу на роботу. Якщо таку ініціативу ухвалять, це значно зменшить бюрократичний тягар для компаній, які бажають найняти українців.
Водночас невизначеність все ще нависає тінню над українськими біженцями, адже статус S, який діє до березня 2025 року, не передбачає тривале перебування у Швейцарії.
У вересні минулого року уряд Швейцарії оприлюднив свою попередню стратегію, спрямовану на повернення українських біженців після скасування статусу S. За його оцінками, 80% біженців виїдуть добровільно, оскільки члени їхніх сімей чоловічої статі залишаються в Україні. У доповіді рекомендовано надати біженцям від шести до дев’яти місяців для планування свого від’їзду. Для цього передбачено фінансовий стимул від 1000 до 4000 франків на особу. Біженці, які виїдуть раніше, отримають більшу суму.
Швейцарців непокоїть і те, що українські біженці, які тривалий час перебуватимуть у Швейцарії, з невисокою ймовірністю будуть готові повернутися додому добровільно. Після п’яти років безперервного проживання в країні вони можуть отримати швейцарський дозвіл B, дійсний на п’ять років.
Результати дослідження УВКБ ООН та Державного секретаріату з питань міграції Швейцарії, показують, що третина опитаних біженців не бажає повертатися на батьківщину, а 40% ще не прийняли остаточного рішення.

У Швейцарії обговорюють також можливість скасування тимчасового захисту для боєздатних українських чоловіків. Їх у країні майже 12 тисяч. У Державному секретаріаті з питань міграції зазначають, що неможливо точно оцінити, скільки з них насправді підлягають військовій службі, адже є і винятки. Однак голоси про те, що чоловіки не є біженцями і тому не “заслуговують” на спеціальний захист, лунають у швейцарському парламенті все частіше.
Як бачимо, незважаючи на початкову хвилю підтримки, швейцарська влада стає більш обережною у наданні захисту. Це пов’язано з економічними обмеженнями, інтеграційними викликами, тиском на соціальні служби і загостренням війни в Україні.




