Міграційні процеси завжди були важливим індикатором соціально-економічної ситуації у країні та за її межами, адже вони відображають не лише рівень життя громадян, а й ефективність політики, що регулює роботу ринку праці та легальний статус іноземців. Для України, зважаючи на багаторічну військову та економічну кризу, питання міграції громадян за кордон набуває особливої гостроти, оскільки від’їзд робочої сили може впливати на внутрішній ринок праці, фінансову стабільність та соціальну структуру держави. У Польщі, яка є найбільш популярним напрямком для українських мігрантів і біженців, спостерігається тенденція, яка може мати серйозні наслідки для українців, що там перебувають, та для їхніх рідних в Україні.
Результати дослідження Польського економічного інституту
Міграція українців до Польщі протягом останніх років стала ключовим явищем, яке впливає як на економіку України, так і на польський ринок праці. Багато українців переїхали після початку повномасштабної війни, шукаючи стабільний дохід, легальний статус та можливість забезпечити себе та родину. Польща, завдяки своїй географічній близькості, відкритості ринку праці і соціальним програмам, стала головним напрямком трудової та тимчасової міграції.
За результатами останнього дослідження Польського економічного інституту (PIE), оприлюдненого 16 грудня 2025 року виданням Rzeczpospolita, прогнозується можливий від’їзд до 650 тисяч українців з Польщі у перспективі. Це дослідження ґрунтується на аналізі соціальних, економічних і правових чинників, які визначають рішення українців залишатися або повертатися додому.
Ключовими чинниками для прийняття рішення виявилися законний статус перебування, стабільне працевлаштування та конкурентна оплата праці. Водночас соціальна допомога та рівень інтеграції в польське суспільство відіграють другорядну роль, і не завжди визначають бажання залишитися на тривалий термін.
Дослідники PIE відзначають, що українську спільноту в Польщі не можна спрощено поділити лише на довоєнних мігрантів і біженців, які прибули після 2022 року. Було виділено чотири соціальні групи, що суттєво відрізняються між собою за характеристиками та планами на майбутнє.
Соціальні групи українських мігрантів у Польщі
Дослідження Польського економічного інституту (PIE) показало, що ключовими чинниками для українців є не лише економічні вигоди, а й легальний статус перебування. Стабільна робота та конкурентна заробітна плата визначають бажання залишитися або повернутися додому. Соціальна допомога та рівень інтеграції відіграють другорядну роль, хоча іноді вони впливають на психологічне відчуття приналежності до польського суспільства. Дослідники виділили чотири основні групи українців, що суттєво відрізняються між собою за соціальним статусом, типом роботи та планами на майбутнє:
-
«Гості» (39%) – переважно чоловіки, зайняті на простих або середньокваліфікованих роботах, які приїхали після початку війни. Їхнє перебування часто тимчасове, а повернення в Україну – реальна перспектива.
-
«Мандрівниці» (30%) – здебільшого молоді жінки, зайняті у сфері послуг, медицині, освіті або торгівлі. Вони відкриті до нового досвіду, проте планують тимчасове перебування і розглядають Польщу як платформу для професійного розвитку.
-
«Прибульці» (16%) – люди без постійної роботи або ті, хто перебуває в активному пошуку. Це переважно жінки, які проживають у Польщі до чотирьох років, без чітко визначених планів щодо майбутнього.
-
«Осадники» (15%) – українці, що мешкають у Польщі понад чотири роки, володіють мовою, мають стабільну роботу та інтегрувалися у суспільство. Саме ця група найчастіше розглядає Польщу як країну для постійного проживання.
Легальний статус та ринок праці
Станом на 2025 рік понад 1,5 мільйона українців легально перебувають у Польщі, з них майже 964 тисячі мають статус PESEL UKR, що підтверджує тимчасовий захист, близько 482 тисяч отримали дозвіл на тимчасове проживання, а майже 58 тисяч – на постійне.
Близько 854 тисячі українців сплачують внески до системи соціального страхування ZUS, що складає приблизно 5% усіх застрахованих у Польщі. У польських школах навчається майже 300 тисяч українських дітей, а понад 47 тисяч громадян України здобувають вищу освіту.
Аналітики PIE відзначають, що українці швидко знаходять роботу, рівень зайнятості серед них сягає 75–85%. Однак працевлаштування не гарантує залишення в країні, оскільки вирішальними є соціальні зв’язки, відчуття приналежності та особисте ставлення до Польщі.
Прогнози від PIE щодо від’їзду
За оцінками PIE, близько 300 тисяч «Гостей» і приблизно 285 тисяч «Мандрівниць» можуть залишити Польщу. Водночас майже 40% дорослих українців мають високу або дуже високу ймовірність залишитися на постійній основі, серед них ті, хто планує отримати громадянство або відчуває сильний емоційний зв’язок із країною.
Дослідники підкреслюють, що рішення залишитися чи поїхати є передусім психологічним і емоційним вибором, а економічні фактори впливають менше, ніж відчуття приналежності до країни.
