Станом на березень 2025 року менше половини державних даних в Україні відповідають вимогам закону про відкритість — загальний показник прозорості становить лише 44,21%, згідно з аналізом OpenDatabot.
Цей показник відображає, наскільки державні органи виконують вимоги закону про відкритість інформації — зокрема, принципи відкритості за замовчуванням, оперативності, точності, доступності, повторного використання та порівнюваності даних. І хоча за рік є незначне зростання — торік рівень був ще нижчим, — до показників довоєнного періоду Україні ще далеко.
Перед початком повномасштабного вторгнення рівень відкритості сягав 57,6%. Тобто війна відкинула країну назад щонайменше на шість років у плані прозорості та доступності публічної інформації. У перші дні вторгнення РФ державні органи закрили більшість реєстрів, щоби уникнути витоку чутливих даних до ворога. І хоча частину інформаційних систем уже відновлено, чимало реєстрів досі залишаються закритими або доступними частково.
Позитивна динаміка рейтингу зумовлена тим, що низка органів влади поступово повертається до практики публікації відкритих даних. Наприклад:
– Національне агентство з питань державної служби знову публікує перелік вакансій на державну службу;
– Міністерство юстиції покращило дані у наборах АСВП та Єдиного реєстру боржників (хоча сам ЄРБ не публікується у форматі відкритих даних);
– Міністерство освіти і науки відкрило доступ до Реєстру суб’єктів освітньої діяльності;
– НАЗК відновило публікацію декларацій у форматі API.
Однак водночас є й негативні тенденції. Наприклад, Державна судова адміністрація припинила публікацію судової статистики на порталі відкритих даних, хоча вона частково доступна на сайті самої установи.
Найгірша ситуація — у Державної податкової служби, яка після початку великої війни припинила публікувати майже всі свої відкриті набори даних. Залишилася лише агрегована інформація про обсяги відшкодування ПДВ — і навіть вона подається без деталізації. У результаті Податкова має найнижчий показник серед усіх центральних органів виконавчої влади — лише 0,2%.
Також до категорії найменш відкритих державних установ належать:
– Пенсійний фонд України,
– Моторне (транспортне) страхове бюро,
– Міністерство соціальної політики,
– Міністерство економіки.
Ці органи не виконують базові вимоги законодавства щодо прозорості, а частина з них узагалі не оновлює жодних наборів даних.
Натомість найвищий рівень дотримання принципів відкритості продемонстрували:
– Верховна Рада України;
– Міністерство внутрішніх справ;
– Державна судова адміністрація (незважаючи на згадані обмеження щодо статистики).
Хоча поступ до відновлення відкритості даних в Україні є, загальний рівень прозорості залишається критично низьким. Менше половини даних відповідають міжнародним стандартам. І якщо в умовах воєнного стану певне обмеження доступу до публічної інформації може бути виправданим, то зволікання з поверненням до відкритості — вже ні. Без відновлення прозорості не буде ні ефективного контролю над владою, ні повноцінної демократії, ні довіри до держави.
