Між співчуттям і втомою: як змінилося сприйняття українських біженців у польському суспільстві
Повномасштабна війна в Україні давно перестала бути для європейських суспільств лише зовнішньополітичною подією, адже її наслідки безпосередньо вплинули на внутрішнє життя країн, які прийняли мільйони людей, змушених залишити свої домівки. Польща, яка з перших місяців війни стала головним пунктом прихистку для українців, впродовж тривалого часу демонструвала майже одностайну солідарність, яка виражалася і в політичних рішеннях, і в громадських настроях. Проте соціальна реальність, сформована затяжним конфліктом, економічними викликами та змінами міжнародного контексту, поступово вносить корективи в ставлення поляків до присутності великої кількості біженців з України.
Результати нового дослідження громадської думки
Опитування, проведене Центром дослідження громадської думки CBOS, зафіксувало помітну трансформацію настроїв у польському суспільстві щодо прийому українських біженців із зон бойових дій. Згідно з оприлюдненими даними, 48% респондентів висловилися за подальшу підтримку й прийняття українців, тоді як 46% зайняли протилежну позицію, а ще 6% не змогли однозначно визначитися зі своєю відповіддю. Про це повідомило видання Businessinsider.
Дослідники наголошують, що такий розподіл думок є безпрецедентним за весь період спостережень, який розпочався після анексії Криму понад десять років тому. Особливо показовим виявився баланс між радикальними позиціями, адже частка респондентів з чітко негативним ставленням до прийому біженців становить 19%, тоді як переконану підтримку демонструють лише 13% опитаних.
Контраст з попередніми роками
Для кращого розуміння масштабу змін дослідники звертають увагу на ситуацію початку 2022 року, коли понад 90% поляків підтримували прийняття українських біженців, і цей показник утримувався на надзвичайно високому рівні щонайменше до середини 2023 року.
Порівняння цих даних з результатами останнього опитування дозволяє говорити про глибоку еволюцію громадських настроїв, яка відбувалася поступово, але врешті набула виразних рис суспільного розколу.
Аналіз відповідей показав, що негативне ставлення до прийому українських біженців частіше трапляється серед мешканців невеликих міст і сільської місцевості, де 59% респондентів виступають проти, тоді як у великих містах цей показник становить 27%. Подібна тенденція простежується й у зв’язку з рівнем освіти, оскільки серед осіб із початковою або нижчою середньою освітою опозиція сягає 62%, тоді як серед людей з вищою освітою вона обмежується 26 відсотками.
Фактор матеріального становища також відіграє помітну роль, адже серед респондентів із нижчими доходами на душу населення 57% висловлюються проти прийняття біженців, тоді як у групі з найвищими доходами цей показник знижується до 18%. Окремо дослідники відзначають вплив релігійності, оскільки серед людей, які відвідують церкву кілька разів на тиждень, частка опозиції становить 57%, тоді як серед нерелігійних респондентів вона обмежується 38%.
Політичні вподобання і підтримка біженців
Розподіл відповідей виявив чіткий зв’язок між ставленням до українських біженців і політичними симпатіями. Найвищий рівень підтримки зафіксовано серед виборців лівих партій, зокрема «Разем», де за прийняття українців висловилися 88 відсотків прихильників, а також «Лівиці», яку підтримують 78% респондентів. Значна перевага прихильників прийому біженців простежується і серед симпатиків Громадянської коаліції, де цей показник становить 70%.
Водночас серед виборців правих політичних сил домінує протилежна позиція. У середовищі прихильників Конфедерації Польської Корони 69% виступають проти прийняття українців, серед виборців партії «Право і справедливість» таких 61%, а серед симпатиків Конфедерації — 54%.
Погляди поляків на можливе завершення війни
Окремий блок дослідження був присвячений ставленню поляків до перспектив завершення російсько-української війни. Більше половини опитаних, а саме 54%, заявили про готовність підтримати припинення бойових дій навіть у разі, якщо це означатиме для України втрату частини території або обмеження суверенітету. Дослідники зазначають, що ще трохи більше року тому в польському суспільстві переважали настрої безкомпромісної підтримки продовження боротьби, однак із часом їхня частка поступово зменшувалася.
Автори опитування пов’язують цю зміну з ширшим міжнародним контекстом, зокрема з результатами виборів у Сполучених Штатах, після яких було оголошено про скорочення підтримки оборонних зусиль України та активізацію спроб домогтися припинення конфлікту.
Вікові відмінності та очікування щодо майбутнього
Продовження збройного спротиву України підтримують 33% респондентів, однак і в цьому питанні простежуються вікові відмінності. Наймолодші опитані частіше схиляються до ідеї завершення війни навіть ціною територіальних втрат – в групі до 24 років таку позицію поділяють 64%, тоді як серед людей віком від 55 до 64 років цей показник знижується до 49%.
Що стосується прогнозів щодо підсумків війни, то 63% поляків вважають найбільш імовірним сценарієм відмову України від частини своєї території. Менші групи респондентів припускають повну окупацію України Росією, повернення російських військ до позицій після 2022 року або навіть вихід з територій, окупованих ще у 2014 році, однак ці варіанти підтримує незначна частка опитаних.
Таким чином, результати дослідження CBOS окреслюють складну й багатовимірну картину змін у польському суспільстві, де співчуття до українських біженців дедалі частіше переплітається з втомою, економічними побоюваннями та переосмисленням перспектив війни, яка продовжує формувати нову соціальну реальність в Європі.
