У Верховній Раді України зареєстровано новий законопроєкт №15236, який має на меті змінити підхід до процесу мобілізації. Документ під назвою “Проєкт Закону про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації” передбачає повну цифровізацію та мінімізацію фізичних контактів між громадянами та представниками ТЦК та СП.
Автори законодавчої ініціативи пропонують змінити філософію роботи центрів, перетворивши їхніх працівників на консультантів. Для мінімізації корупційних ризиків пропонується перевести взаємодію в електронний кабінет, запровадити онлайн-повістки з фіксацією отримання та забезпечити відкритий доступ до інформації про статус військовозобов’язаного.
Водночас адвокати, які спеціалізуються на питаннях мобілізації, висловлюють сумніви щодо практичності та доцільності цієї ініціативи.
“Але ТЦК та СП — не інституція, а орган військового управління, підзвітний МОУ і він ніколи не уповноважувався на виконання функцій „силового органу“ чи „ручного контакту“. А наслідки за всякого роду „ручні контакти“ вже передбачені кримінальним кодексом України і питання не в „реформі“ і „цифровізації“, а притягненню до відповідальності службових осіб, що зловживають посадовим становищем, завдають тілесних ушкоджень, утримують людей проти їх волі без всяких повноважень, процедури“, — зауважила адвокатка Анжела Василевська.
Вона вважає, що для припинення оповіщення на вулицях достатньо наказу вищого керівництва, а не нового закону, оскільки чинне нормативне врегулювання вже є якісним, але проблема полягає у відсутності реального притягнення порушників до відповідальності. Юристка також критично оцінює ідею переведення взаємодії виключно в електронний формат, наголошуючи, що користування кабінетом не є обов’язковим.
“Щодо вказаної в законопроєкті ідеї вручення повісток в електронній формі з фіксацією отримання, то я не думаю, що є технічна можливість отримати оту „фіксацію“. Якщо автор законопроєкту натякає про можливість направлення повістки в електронний кабінет, то, знову ж, користування кабінетом за допомогою застосунку “Резерв+” є добровільним і обов’язку щодня перевіряти надходження сповіщень в “Резерв+” у громадян нема“, — підкреслила Анжела Василевська.
На її думку, документ має слабку юридичну техніку, суперечить низці наявних нормативних актів і потребує великого бюджету на створення ще одного контролюючого органу та технічну реалізацію. Ефективнішим вирішенням проблеми фахівці вважають змушування посадових осіб чітко виконувати чинні норми.
Подана законодавча ініціатива викликала жваву дискусію в суспільстві та експертному середовищі щодо балансу між цифровізацією та правовим регулюванням. Подальша доля законопроєкту №15236 залежатиме від висновків профільних комітетів Верховної Ради України та результатів голосування у сесійній залі.
