МОН запроваджує адаптацію навчальних програм: тепер кожна школа може змінювати їх відповідно до потреб своїх учнів

Міністерство освіти і науки України (МОН) вирішило зробити чергову новацію – запровадити адаптацію шкільних навчальних програм. Як заявляють в міністерстві, цей крок є частиною масштабної реформи, спрямованої на те, щоб освіта залишалася доступною та якісною для кожного українського учня, незалежно від обставин.

Заступник міністра освіти Андрій Сташків заявив, що тепер кожен навчальний заклад має можливість змінювати навчальні програми відповідно до потреб своїх учнів. Це стосується як кількості годин, виділених на вивчення окремих предметів, так і інтеграції дисциплін у більш комплексні курси. На його думку, така гнучкість є надзвичайно важливою в умовах війни, коли діти не завжди мають можливість повноцінно навчатися за встановленим розкладом, особливо у зонах, що постійно піддаються обстрілам або знаходяться у прифронтових територіях.

В МОН вважають, що навчальні заклади можуть коригувати обсяг годин на вивчення тих предметів, де учні мають освітні втрати через непередбачувані перерви у навчанні. Це може стосуватися не лише основних дисциплін, таких як математика чи українська мова, але й предметів природничо-наукового циклу, що часто потребують більше часу для розуміння складних тем.

Однією з ключових новацій стало впровадження інтегрованих курсів. Це означає, що замість двох окремих предметів, наприклад, хімії та фізики, школи можуть запроваджувати один інтегрований курс, такий як «Природничі дисципліни», який об’єднає основні аспекти обох дисциплін. Це не тільки зменшить навантаження на учнів у плані кількості предметів, але й дозволить їм сприймати науку більш системно, зрозуміти взаємозв’язки між різними галузями знань.

Одним із прикладів такої інтеграції є реформа курсів з історії. За словами Сташківа, МОН розробило концепцію інтеграції курсів “Історія України” та “Всесвітня історія”, що дозволить учням одночасно вивчати події в Україні та у світі у більш контекстуальному та взаємопов’язаному форматі. Це значно спростить навчальний процес, дозволивши учням глибше зрозуміти глобальні історичні процеси, а не вивчати їх окремо від подій в Україні.

Аналогічні підходи можуть застосовуватися і до інших предметів. Наприклад, курси хімії, фізики та біології можуть бути об’єднані в єдиний предмет “Природничі дисципліни”. Це дозволить учням отримувати комплексне уявлення про наукові явища, які часто мають спільні основи у різних науках, і таким чином покращити їхнє загальне розуміння науки.

Інший напрямок реформ стосується інтеграції іноземної мови та інших предметів. Наприклад, одним із запропонованих варіантів є вивчення фізики англійською мовою. Такий підхід дозволяє учням одночасно розвивати свої знання в галузі природничих наук та вдосконалювати володіння іноземною мовою. Однак, як зазначив Сташків, це потребуватиме суттєвого підвищення кваліфікації педагогів, оскільки викладання складних дисциплін іноземною мовою вимагає значних зусиль та підготовки. Вчителі мають бути готові до впровадження нових методик і стандартів викладання, що ставить перед ними додаткові вимоги.

Особливу увагу МОН приділяє українським учням, які опинилися за кордоном через війну. Для них розроблені скорочені навчальні програми, що враховують специфіку їхнього навчання у різних країнах, де діти змушені адаптуватися до нових освітніх систем. Ці програми спрямовані на те, щоб допомогти учням зберегти зв’язок з українською освітньою системою, навіть якщо вони тимчасово перебувають за межами країни. Така адаптація, як вважають в МОН, дозволяє зменшити навантаження на учнів і водночас забезпечити їх необхідними знаннями з основних предметів.