Малюська переконаний, що якщо людина, звільнена умовно-достроково, вчинить новий злочин, це викличе набагато більший суспільний резонанс, переважно через психологічні чинники.
Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська.
“Якщо ув’язнений, який вийшов умовно-достроково, щоб доєднатися до лав Збройних сил України, потім вчинить злочин, це викликатиме набагато більше обурення і медійного шуму, аніж якщо злочин вчинить звичайний військовозобов’язаний. Не зважаючи на будь-яку статистику, навіть якщо це буде статистика в межах людей, які не відбували покарання. У нас зараз військовослужбовці, які повертаються на ротацію, або їм надається відпустка, – вони теж чинять злочини. До медіа це не доходить. Це теж важлива проблема, яку не потрібно пропускати“, – заявив він.
Він також пояснив, як мобілізують ув’язнених у Росії.
“В Росії механізм не був добровільним. Спочатку їх намагалися переконувати, обіцяти гроші. Потім це перейшло в доволі серйозний примус… Плюс, система забезпечення абсолютна інша. У нас є певні обмеження, але загалом, статус дуже схожий до звичайних військовослужбовців. Участь – добровільна, є соціальне забезпечення. Ми точно не рекомендуватимемо та спілкуватимемося з ЗСУ, щоб не відпускали тих, де ми розуміємо, що є великий ризик вчинення повторного злочину. Тому, це дуже вибірковий підхід, не масовий“, – зауважив міністр.
Командир батальйону УБпАК “Ахіллес” 92 ОШБр ім. кошового отамана Івана Сірка Юрій Федоренко певен, що мобілізація засуджених є насправді непоганою ідеєю.
“На початку повномасштабної війни ми розпочинали свій шлях зі стрілецької роти, це територіальна оборона. У мене другий взвод був на 90% укомплектований людьми, які були позбавлені волі на території України, відбули своє покарання та повернулися до нормального життя“, – розповів Федоренко.
Військовий зазначив, що кожен з ув’язнених міг опинитися за ґратами за різних обставин. І держава має визначити ту категорію ув’язнених, які не несуть загрози іншим військовим.
