Нардепи Камельчук і Потураєв про мобілізацію: між замовчуванням про насильство та заявами щодо дипфейків

Тема мобілізації в Україні залишається однією з найчутливіших і водночас найскладніших для обговорення у публічному просторі. Вона перетворилася на показник довіри між державою та суспільством, де на одному полюсі стоїть потреба у захисті країни, а на іншому — події, де в умовах воєнної необхідності  відбуваються незаконні дії. Все частіше з’являються повідомлення про застосування фізичної сили, приниження та навіть побиття чоловіків представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП). Ці епізоди потрапляють у соцмережі та медіа, а розповіді очевидців викликають одночасно співчуття, обурення і сумнів.

Попри суспільний резонанс, офіційні коментарі часто суперечать один одному. Одні політики визнають проблему і вимагають розслідувань, інші вважають більшість відео і свідчень підробками, створеними за допомогою технологій штучного інтелекту. На цьому тлі виникає розрив між тим, що бачить суспільство в соціальних мережах, і тим, що озвучують державні посадовці, які намагаються утримати баланс між контролем ситуації та її замовчуванням.

Звинувачення у насильстві: позиція Юрія Камельчука

Народний депутат Юрій Камельчук у нещодавньому інтерв’ю YouTube-каналу “Суперпозиція” заявив, що в Україні замовчується 99% випадків побиття людей представниками ТЦК. За його словами, більшість таких інцидентів не потрапляють у публічний простір через відсутність відеофіксації або навмисне видалення записів. Камери, встановлені у центрах комплектування, за твердженням політика, часто вимикаються, а боді-камери, які використовують під час затримань, можуть «очищатися» після інцидентів.

Камельчук підкреслює, що не всі військовозобов’язані стикаються з подібним ставленням. За його оцінками, близько 95% мобілізованих поводяться спокійно й адекватно, однак частина громадян, які намагаються уникнути служби або чинять опір, стають об’єктами жорстких дій. Він визнає, що порушення трапляються не лише серед працівників ТЦК, а й з боку правоохоронців, і що в окремих випадках мають місце викрадення людей злочинцями, які видають себе за військових.

Такі твердження, навіть якщо вони не підкріплені доказами, викликають глибоке занепокоєння, адже вказують на ймовірну системну проблему — недостатній громадський контроль і відсутність належного механізму розслідування насильницьких дій під час мобілізації.

Заперечення та сумніви: позиція Микити Потураєва

Водночас зовсім іншу позицію займає голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. В інтерв’ю Телеграфу він заявив, що майжее всі відео, які поширюються в соцмережах і показують агресивні дії працівників ТЦК, є підробками, створеними за допомогою технологій штучного інтелекту.

За словами Потураєва, нещодавні дослідження, проведені організаціями, які займаються моніторингом інформаційного простору, довели: майже всі ролики, які нібито демонструють побиття чи «викрадення» чоловіків, або зняті не в Україні, або взагалі створені штучно.

Він наголосив, що російські та китайські медіаактори дедалі активніше використовують дипфейки для дискредитації українських державних інституцій.

Потураєв не заперечує, що окремі порушення законодавства можуть траплятися, проте стверджує, що кожен зафіксований випадок розслідується, а винні особи отримують відповідне покарання. На його думку, медійний ефект від таких відео значно перевищує їхню реальну кількість і створює спотворене уявлення про масштаби проблеми.

Різниця між позиціями Камельчука і Потураєва ілюструє, наскільки по-різному представники влади оцінюють ситуацію з мобілізацією. Один говорить про системне насильство, приховане від очей громадськості, інший — про інформаційні фейки, покликані дестабілізувати суспільство. Між цими полярними оцінками залишаються українці, які безпосередньо стикаються з тим, що зараз відбувається.