4 квітня 1949 року, 75 років тому, відбулося підписання Північноатлантичного договору. На підставі нього заснований міжнародний союз колективної оборони НАТО (North Atlantic Treaty Organization) у складі 12 країн: США, Бельгія, Велика Британія, Голландія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Норвегія, Португалія та Франція.
У 1952 році до союзу приєдналася Греція, у 1955 році – ФРН, у 1982 – Іспанія. У 1999 році до НАТО першими з колишніх соцкраїн увійшли Угорщина, Польща та Чехія, у 2004 – Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія та Естонія, а навесні 2009 – Албанія та Хорватія.
4 квітня 2023 року Фінляндія стала 31 державою-членом НАТО, її приєднання додало 1300 кілометрів до кордону зіткнення Альянсу з РФ.
На даний час членами НАТО є 32 країни, 5 держав беруть участь в програмах НАТО щодо розширення партнерства.
Першим генеральним секретарем НАТО став британський військовий та політичний діяч, генерал Гастінгс Лайонел Ісмей. Саме йому приписується висловлювання щодо цілей створення НАТО: “Не допускати СРСР до Європи, забезпечувати в ній американську присутність і не дати підняти голову Німеччині”.
Наразі однією із заявлених цілей військово-політичного союзу є забезпечення стримування будь-якої форми агресії щодо територій держав-членів НАТО або захисту від неї.
Усі члени Альянсу вносять кошти до загального бюджету на основі формули розподілу фінансового навантаження, виходячи з обсягу ВВП кожної з країн.
Військові витрати всіх членів НАТО становлять понад 70% відсотків загальносвітового обсягу. Річний офіційний бюджет союзу складає близько 200 млрд євро, він поділяється на цивільній і військовий.
З усіх країн НАТО лише п’ять входять до десятки найсильніших армій світу – це США, Великобританія, Німеччина, Італія та Туреччина. При цьому армія Люксембурга вважається найслабшою в Альянсі, чисельність її військових складає 450 осіб, а щорічний військовий бюджет сягає $370 млн (на кожного військового припадає близько $800 тис. Щорічно). Водночас Ісландія є єдиним членом, який не має власної постійної армії.
Окрім військових завдань, НАТО займається такими загрозами, як піратство, кібератаки та тероризм, а також має власний фонетичний алфавіт відомий як алфавіт ІКАО.
Ізраїль був першою країною поза Європою та Північною Америкою, якій було запропоновано членство в НАТО, але домовленості досягнуті не були.
Лише один раз у своїй історії – після терористичних атак 11 вересня 2001 року в США – Альянс послався на статтю 5 Вашингтонського договору, згідно з якою збройний напад на одну з країн НАТО розглядається як недружній акт проти всіх.
