Фауджа Сінгх, громадянин Великої Британії індійського походження, який вважається найстарішим марафонцем у світі, загинув у віці 114 років після того, як його збив автомобіль в Індії. Про це повідомляє BBC.
За інформацією поліції, трагедія сталася в селі Беас Пінд, Пенджаб, де Сінгх народився. Переходячи дорогу, він потрапив під колеса невстановленого автомобіля. Місцеві мешканці доправили його до лікарні, де він помер.
“Зараз ведуться пошуки, і обвинувачений буде спійманий найближчим часом”, — заявили поліції.
Від 1992 року Сінгх проживав в Ілфорді, на сході Лондона. Його спортивна кар’єра вражає: він почав бігати у віці 89 років, а між 2000 і 2013 роками пробіг дев’ять повних марафонів, завершивши активні виступи після 102-річчя. Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді охарактеризував його як “виняткового спортсмена з неймовірною рішучістю”.
Сінгх, який ніс олімпійський факел на Іграх у Лондоні у 2012 році, здобув визнання у 2011-му, ставши першим 100-річним марафонцем, який подолав повну дистанцію у Торонто. Проте його рекорд не потрапив до Книги рекордів Гіннеса через відсутність офіційного свідоцтва про народження 1911 року. Водночас у його британському паспорті стоїть дата народження — 1 квітня 1911 року, і він отримував вітальний лист від королеви з нагоди 100-річчя.
Його тренер Хармандер Сінгх пояснив, що на момент народження Фауджі в Індії не видавали свідоцтв про народження. Представники Книги рекордів Гіннеса заявили, що “передали б йому рекорд із задоволенням”, але можуть “приймати лише офіційні документи, видані у рік народження”. У дитинстві в Пенджабі Сінгха дражнили за слабкість, адже він не міг нормально ходити до п’яти років. Сінгх зізнався, що в молодості не знав про існування марафонів.
“Я ніколи не ходив до школи й не займався жодним видом спорту. Я був фермером і більшу частину свого життя провів у полях”, — розповідав він.
Біг став для нього способом впоратися з особистим горем. Після смерті дружини Джан Каур у 1990-х він переїхав до Лондона до сина Сукхджіндера. Під час візиту до Індії став свідком загибелі свого молодшого сина Кулдіпа, що стало для нього сильним ударом. Після цього, охоплений болем, він годинами сидів на місці кремації. Стурбовані селяни порадили родині повернути його до Великої Британії.
У Лондоні він приєднався до групи літніх чоловіків, які регулярно бігали. У 2000 році, за місяць до свого 89-річчя, він дебютував на Лондонському марафоні. Міжнародна популярність прийшла до нього у 2004 році, коли Adidas залучила його до рекламної кампанії Impossible is Nothing разом із такими легендами, як Мухаммед Алі.
У 2005 році він отримав запрошення від прем’єр-міністра Пакистану взяти участь у Лахорському марафоні, а вже наступного року — спеціальне запрошення від королеви Єлизавети II на відвідини Букінгемського палацу. Навіть після 100 років Сінгх продовжував бігати, за що його прозвали “Торнадо в тюрбані”. Більшість гонорарів він передавав на благодійність.
У 2013 році він пробіг свій останній офіційний забіг — 10 км у Гонконзі, подолавши дистанцію за 1 годину 32 хвилини 28 секунд. Своє довголіття та здоров’я Сінгх пояснював простим способом життя та дисциплінованим харчуванням.
