Некомпетентність влади, мова, корупція та несправедливість: українці назвали головні причини роз’єднаності

44% громадян України переконані, що зараз в суспільстві спостерігається єдність, при цьому, на думку третини українців – 36% – зараз у суспільстві “однаково поєднуються елементи єдності та роз’єднаності”. Ще 15% переконані, що доцільніше зараз говорити про роз’єднаність. України Такими виявилися результати соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

Під час дослідження питання, соціологи також намагалися уточнити у респондентів, що, на їх думку, є факторами роз’єднаності у суспільстві. Переважна більшість опитаних не назвали конкретної причини, проте перерахували фактори, які на це впливають.

Найбільша кількість опитаних вважає, що це пов’язано з:

• фактами корупції  (16%) – “дуже багато людей наживаються на цій війні” та  “скрізь процвітає корупція”;
• питанням мови (14%), при цьому респонденти не пояснили, що саме мають на увазі;
• недостатньою компетенцією у владі та недовірою до її дій і офіційної інформації від влади (13%);
• відсутністю справедливості у різниці тягаря війни, який доводиться нести всім регіонам (11%) – “не всі регіони відчувають загрозу війни” та “немає взаєморозуміння між тими, хто на фронті і хто – у тилу”;
• нестачею взаєморозуміння та взаємодопомоги (9%) – “кожен сам за себе”;
• присутністю колаборантів та проросійськи налаштованих людей (9%).

Водночас соціологи констатують збільшення настрою роз’єднаності в напрямку із заходу на схід. Так, якщо серед мешканців західних регіонів 50% бачать саме єдність, то цей показник далі знижується до 36% на сході. При цьому із 8% до 25% зростає частка тих, хто бачить роз’єднаність.

Разом з тим російськомовні українці дещо більше відчувають роз’єднаність. На думку 33% з них, зараз можна більше говорити про роз’єднаність. Ще 33% стверджують скоріше про єдність, а ще 33% однаково говорять про єдність та роз’єднаність. При цьому серед російськомовних українців, які говорять про певні елементи роз’єднаності, лише 28% пояснюють це мовним питанням.

Опитування провели в період 16-22 травня 2024 року через телефонні інтерв’ю методом випадкової вибірки мобільних телефонних номерів серед 1067 респондентів, які проживають у всіх регіонах України на підконтрольній території. Проте до цієї вибірки не включені жителі тимчасово непідконтрольних українських територій, та громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.