Оцінка воєнних збитків банківської системи України: ФГВФО створює юридичний прецедент проти Росії для Гааги

Масштаби руйнувань, яких фінансова система зазнала внаслідок повномасштабної війни, вимірюються астрономічними сумами, що наочно демонструють цілеспрямоване знищення економічного потенціалу країни. Оприлюднені народною депутаткою Ольгою Василевською-Смаглюк дані Фонду гарантування вкладів фізичних осіб шокують, адже сукупні збитки українських фінансових установ від російської агресії наразі оцінюються у понад 82.5 млрд грн.

Ця вражаюча цифра охоплює правові справи 71 банку, які перебувають або раніше перебували під безпосереднім управлінням Фонду, причому вказана сума не є остаточною і гарантовано зростатиме в міру документування нових майнових втрат. Формування цієї доказової бази має вирішальне значення для майбутнього запуску міжнародних репараційних механізмів, оскільки кожна копійка збитків повинна мати бездоганне юридичне підтвердження.

У червні 2026 року відомство зробило стратегічний крок, передавши сформовані пакети документів до Міжнародного реєстру збитків для України, куди увійшли детальні відомості про знищені будівлі, втрачені застави та проблемні кредитні активи, що залишилися на окупованих чи прифронтових територіях.

Разом з міжнародною діяльністю розгортається масштабна юридична битва у національних судових інстанціях, де ліквідатори планомірно доводять пряму провину РФ у банкрутстві конкретних фінустанов. Протягом 2025 року Фонд підготував і спрямував до судів 4 нові потужні позови проти Росії на загальну суму 7.37 млрд грн, намагаючись створити чіткий прецедент матеріальної відповідальності окупанта.

Певна частина цих розглядів уже завершилася абсолютними процесуальними перемогами, і судові рішення на суму 2.44 млрд грн офіційно набрали законної сили. Серед успішних кейсів варто виділити справу Промекономбанку, за якою Господарський суд міста Києва у грудні 2025 року повністю задовольнив вимоги держави, присудивши стягнути з агресора 651 млн грн. Найгучнішим та найважчим процесом року став позов щодо ВТБ Банку, колишньої дочірньої структури російського державного банківського гіганта, де сума початкових претензій сягала 3.11 млрд грн.

Наприкінці червня 2026 року суд поставив крапку у першій інстанції, підтвердивши правомірність вимог щодо збитків ВТБ Банку на суму понад 3.1 млрд грн, що збільшило загальний портфель активних судових справ проти Росії до майже 10 млрд грн станом на кінець минулого року.

Ключова цінність цієї копіткої роботи полягає у фундаментальній зміні правового сприйняття неплатоспроможності фінансових установ, адже юристи документально відокремлюють воєнні чинники від звичайних управлінських помилок менеджменту. У залах засідань Фонд послідовно доводить, що втрата ліквідності відбулася не через ризикову кредитну політику чи банальне виведення капіталу власниками, а виключно через фізичне знищення майна, окупацію цілих регіонів та неможливість стягнення застав.

Створюється безальтернативний логічний ланцюг, де російська агресія призводить до руйнування активів, що тягне за собою збитки простих вкладників, які тепер трансформуються у легітимні фінансові вимоги до загарбника. Зрозуміло, що у сучасних реаліях ці судові рішення не приносять миттєвого надходження живих грошей, оскільки РФ ігнорує будь-які приписи українського правосуддя.

Проте наявність офіційних висновків, підкріплених незалежними експертизами, дає Україні репутаційну та юридичну перевагу, переводячи внутрішні фінансові втрати Промекономбанку, ВТБ Банку та інших установ у площину глобального міжнародного трибуналу.