Смерть немовляти 16-річних батьків: наслідки підліткового батьківства та байдужості відповідальних посадовців
Жахлива статистика смертності серед дітей під час війни змушує суспільство дедалі частіше здригатися від новин, які приходять не з лінії фронту, а з глибокого тилу. Українські діти гинуть через ворожі обстріли та ракетні удари, але частина смертельних випадків стається внаслідок недбалості батьків, які залишають безпорадних немовлят без жодного нагляду. Побутовий інфантилізм, невміння оцінити реальні ризики для здоров’я малюка та відсутність базових навичок догляду перетворюються на трагедії. Окремою системною проблемою залишається функціонування кризових родин, де обов’язок догляду і виховання дитини покладається на неповнолітніх батьків, які самі потребують психологічного супроводу та контролю з боку дорослих.
Загибель немовляти за відсутності дорослих
Жахлива подія, яка викликала хвилю обурення серед мешканців Одеси та привернула увагу керівництва країни, трапилася в одній із міських квартир, де мешкала пара шістнадцятирічних підлітків. Юні батьки прийняли рішення ненадовго піти з помешкання у власних справах, замкнувши десятимісячного хлопчика у кімнаті абсолютно наодинці.
Після повернення неповнолітні виявили, що їхній син перебуває у непритомному стані та взагалі не подає видимих ознак життя. На місце події негайно викликали бригаду швидкої медичної допомоги, яка прибула за вказаною адресою для проведення екстрених реанімаційних заходів. Лікарі тривалий час намагалися повернути дитину до тями, застосовуючи наявне медичне обладнання, але серце малюка зупинилося, що змусило бригаду констатувати смерть немовляти. Попередні результати розслідування свідчать про те, що причиною раптової загибелі дитини стала аспірація їжею, викликана тривалим перебуванням без нагляду під час або після годування.
Інформацію про трагедію оприлюднив народний депутат України Павло Сушко, який наголосив на катастрофічних обставинах, які передували кричущому випадку. Наразі тіло малюка направлено на проведення судово-медичної експертизи для остаточного встановлення патологоанатомічних факторів смерті, а правоохоронні органи проводять невідкладні слідчі дії щодо оцінки дій батьків.
Хронологія ігнорування небезпеки соціальними службами
Матеріали перевірки відкрили суспільству шокуючі факти про тривалу кризу в цій підлітковій родині, яка виникла задовго до фатального дня. Мати загиблого хлопчика мала серйозні проблеми з психоемоційним станом, що раніше призвело до спроби вчинення самогубства та виклику працівників поліції.
Співробітники правоохоронних органів зафіксували цей інцидент та офіційно поінформували Службу у справах дітей про необхідність негайного втручання. Профільне міністерство виписало рекомендацію для Центру соціальних служб щодо взяття родини на спеціальний облік через перебування у складних життєвих обставинах та надання кризової підтримки.
Подальші дії посадових осіб обмежилися виключно виконанням формальних паперових процедур, які не передбачали реальної допомоги молодій матері. Соціальні працівники провели з підлітками лише коротку профілактичну бесіду, надали їм роздрукований перелік існуючих державних послуг та одразу прийняли від шістнадцятирічних громадян письмову заяву про відмову від подальшого супроводу. Отриманий підпис на бланку задовольнив чиновників, які фактично самоусунулися від контролю за безпекою проживання десятимісячної дитини у квартирі з психічно нестабільною неповнолітньою особою.
Павло Сушко та правозахисники вимагають проведення детального службового розслідування стосовно кожного працівника одеських муніципальних служб, який брав участь у закритті цієї справи. Кримінальне провадження має визначити міру кримінальної відповідальності не лише для підлітків, які проявили злочинну безвідповідальність, а й для державних службовців, чий бюрократичний підхід та небажання виконувати прямі обов’язки дозволили статися непоправному.
- “Правоохоронні органи мають перевірити:
- чому сім’я, де батькам було по 16 років, не перебувала під належним соціальним супроводом;
- чи здійснювався після виписки з пологового будинку медичний патронаж дитини;
- кому і коли була передана інформація про народження дитини у двох неповнолітніх батьків;
- хто мав оцінити ризики для цієї сім’ї та організувати її соціальний супровід;
- чи були використані всі передбачені законом механізми, які могли запобігти цій трагедії.
Якщо батькам по 16 років, це вже саме по собі потребує особливої уваги. Коли до цього додаються сигнали про ризики, система має не чекати трагедії, а діяти на випередження.
Саме це і має встановити розслідування”, – наголосив Сушко.




