Павло Себастьянович про політичну кампанію Данила Гетманцева та глухий кут податкової політики

Законодавча та публічна активність голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева викликає все гостріше несприйняття серед підприємницької спільноти. Автор податкової концепції останніх років, ідеолог “боротьби з тінню” та затятий прихильник фіскальної централізації — все це формує не лише політичний, а й репутаційний шлейф. Його нові пропозиції, зокрема створення органу контролю за ефективністю витрат держави, сприймаються вже не як управлінська ініціатива, а спроба відновити контроль там, де він був втрачений. На цю ініціативу різко відреагував український підприємець, письменник і громадський діяч Павло Себастьянович, який публічно поставив під сумнів не лише доцільність нової структури, а й саму мотивацію Гетманцева.

Себастьянович звертає увагу на те, що нещодавно Данило Гетманцев раптово озвучив стурбованість демографічною ситуацією, зокрема темою “справедливості для тих, хто залишився”. Підприємець вважає, що ця турбота виглядає штучно на тлі законодавчих ініціатив самого голови фінансового комітету, які, на думку підприємця, ще до повномасштабної війни змусили сотні тисяч українців покинути країну. Він нагадує, що саме після ухвалення ключових законів комітету під головуванням Гетманцева почалося масове згортання підприємницької діяльності. Прикладом цього є 1,3 мільйона ФОПів, які стали в чергу на зняття з реєстрації, про демонтаж базових економічних гарантій, зневагу до статті 42 Конституції України — тієї, що гарантує свободу підприємництва.

Себастьянович задається риторичним питанням: якщо зараз Гетманцев ініціює нову структуру для контролю за державними витратами, то хто перевіряв ефективність його власної діяльності протягом попередніх шести років? Він наголошує, що в публічному просторі не було жодного системного аудиту ефективності ухвалених ним податкових ініціатив, не проводилась незалежна оцінка наслідків боротьби з фіктивним ПДВ, контрабандою, тіньовим обігом пального, алкоголю чи тютюну.

У той час, коли на офіційних сайтах оприлюднені дані про масштаб податкових схем і втрати бюджету, які оцінюються у понад 500 мільярдів гривень на рік, Гетманцев, за словами Себастьяновича, не несе жодної публічної відповідальності за стан справ у цій сфері.

Ключовим питанням постає мета створення нового контролюючого органу. Себастьянович вважає, що ця ініціатива — спроба відновити втрачений вплив. Він припускає, що після того, як Гетманцева відсторонили від податкової та митниці, тепер він шукає спосіб здобути контроль над Кабінетом Міністрів, секретаріатом уряду, розпорядниками державних коштів. Підприємець порівнює це з досвідом “смотрящих” у податкових блоках — особливих комісій, які блокували або розблоковували податкові накладні. І вбачає в новій ініціативі політичне ренесансне прагнення: або відновити втрачене, або закріпити нову роль у системі виконавчої влади.

Крім того, Павло Себастьянович аналізує риторику Гетманцева, зокрема заяву про “військову цензуру” в контексті державних витрат. Він припускає, що під цією формулою може критися спроба встановити персональний контроль над усіма видатками — аж до погодження з головою комітету. І ставить питання: чи йдеться про особисту ініціативу депутата, чи це нова функція, делегована йому з Банкової?

Особливе занепокоєння в Себастьяновича викликає формат майбутнього контролю. Новий орган має складатися на 90% з представників “громадськості”: незалежних експертів, аудиторів, журналістів. Але він запитує: хто саме визначатиме, хто є цією “громадськістю”? Хто оцінюватиме кваліфікацію? І хто фінансуватиме роботу цих людей? Він переконаний, що Україна отримає ще одну паразитуючу структуру — таку саму, як і ті, що “схвалювали попередні ініціативи Гетманцева від імені громадськості”.

“Колись пан Данііл невдало використав вираз “скубати гусей” на адресу платників податків, а зараз використовується якесь нове формулювання “воєнна цензура”. На що він натякає? Міністри тепер мають з ним погоджувати витрати? Цікаво – це особиста ініціатива пана Гетманцева чи нова роль для командного гравця Банкової?

До речі, я б порадив пану Гетманцеву просто закінчити те, що було розпочато у 2022 році – скоротити кількість міністерств з 20 до 14, замінити ПДВ на 2% з обігу. Але ніт, чомусь обрано інший шлях. Розпорядники будуть перевірятися вибірково. А перевіряти їх буде щось незрозуміле. Якісь робочі групи, які на “90% складатимуться із представників громадськості: експертів, незалежних аудиторів, журналістів-розслідувачів”. Але хто визначатиме цих представників? Хто оцінюватиме їхню кваліфікацію? І головне – хто платитиме їм за цю роботу?”, – задається питаннями підприємець.

Також Себастьянович звертає увагу на вибірковість критики з боку Гетманцева. Той активно атакує інші державні органи, наприклад КРАІЛ, який було ліквідовано за неефективність, але при цьому жодного разу публічно не оцінив роботу очолюваного ним комітету. Жодної самооцінки, жодного аналізу втрат бюджету від ухвалених законів. Ніхто не перевіряє, скільки коштів витрачено на утримання самого комітету, які показники ефективності виконано, які — провалено.

Окрему іронію підприємця викликає стилістика поведінки Гетманцева, зокрема, його заклики в Тік-Ток, де лунають гучні фрази:

– “Величезна кількість грошей використані неефективно”;
– “Необхідно посилити контроль за тендерами”;
– “Ефективність має вимірюватися через KPI кожної бюджетної програми”.

Себастьянович називає це “політичною кампанією”. Він нагадує, що раніше Гетманцев закликав повідомляти йому про корупцію на митниці або блокування накладних. Але запитує — чи щось з цього змінилося?

“Ті гроші, які ми зекономили на такого роду програмах, на утриманні державних органів, ми повинні спрямовувати на фінансування соціалки, передусім безперечно оборони і захисту нашої держави”

Що це? Виборів нібито ще немає. Може у владі вже спланували якійсь зміни, і політик Гетманцев відчуває, що від нього хочуть позбутися? Хотілося б, щоб на четвертий рік війни вже припинили переставляти ліжка. Час повністю змінити економічну політику! Монетарну. Фіскальну. Бюджетну. А це не можуть зробити люди, які її 6 років формували! Не той фах!”, – резюмував підприємець.