Війна принесла Україні не лише гуманітарні й економічні втрати, а й завдала серйозної шкоди довкіллю. Під час обстрілів руйнуються екосистеми, забруднюються повітря, вода та ґрунти, а екологічні проблеми, які накопичувалися роками, стають ще гострішими. Чи готове наше суспільство до розв’язання екологічних проблем? Як засоби масової інформації можуть сприяти формуванню екологічної свідомості? І чому екологія сьогодні — це не лише про природу, а й про наше спільне майбутнє? На ці та інші важливі питання інформаційному агентству “ФАКТ” відповів Артем Павличенко, професор кафедри екології та технологій захисту навколишнього середовища НТУ “Дніпровська політехніка”.
Артеме Володимировичу, як війна вплинула на екологічний стан нашої країни?
Це надзвичайно складне питання. Чому? Тому що здійснюється комплексний вплив на більшість об’єктів навколишнього середовища. І тут ми можемо говорити одразу про кілька видів впливу. Перший – це вплив безпосередній, коли під час обстрілів виникають пожежі, руйнуються будинки, пошкоджуються місця розміщення відходів. Другий тип впливу – забруднення, що виникає під час горіння різних продуктів, нафтопродуктів та іншої сировини. У результаті виділяються забруднюючі речовини, які потрапляють у навколишнє середовище. Все це має безпосередній вплив як на територію, де відбувається дія, так і на значно ширші зони, оскільки забруднення шириться повітряними масами на великі відстані.
Оцінити цей вплив та спрогнозувати його наслідки для населення, яке перебуває в зоні безпосереднього контакту та воєнних дій, дуже складно. Одна з найбільших проблем полягає в масштабах використаних снарядів і зброї. Ця війна перевищує всі попередні за обсягами, тому її наслідки є катастрофічними і становлять загрозу для майбутніх поколінь. По-перше, втрачаються унікальні види живих істот, які мешкали на певних територіях. По-друге, руйнуються унікальні екосистеми, які дуже складно буде відновити. Крім того, змінюється навколишнє середовище, особливо на територіях, де тривають активні воєнні дії.
Якщо на таких територіях розміщені промислові підприємства чи інфраструктурні об’єкти, виникає безконтрольне виділення речовин, які там накопичувалися. Це можуть бути, наприклад, відстійники зі стічними водами, які можуть розтікатися та потрапляти у джерела питного водопостачання. Усе це надзвичайно серйозні виклики, з якими зараз стикається наша держава, і які потребують швидкого реагування.
З огляду на масштаби екологічних збитків, завданих війною, наскільки важливо сьогодні розвивати екологічну свідомість суспільства, щоб кожен громадянин усвідомлював свою роль у збереженні довкілля та подоланні цих викликів?
Екологічна свідомість – це відповідальність кожного з нас за безпечне для майбутніх поколінь навколишнє середовище. Кожен з нас має розуміти, що він впливає на довкілля, коли, наприклад, залишає сміття там, де його важко прибрати й утилізувати, коли знищує рослини тощо… Екологічна свідомість має формуватися з дитинства. Це колективна свідомість, яка орієнтує нас на дбайливе та відповідальне ставлення до умов нашого проживання, на розуміння того, що ці умови та комфортність – саме для нас. Не забуваймо, що кожен з нас є частиною довкілля. І наша діяльність або бездіяльність є значними для сталого та збалансованого існування наших нащадків. Екологічна свідомість формується протягом багатьох поколінь і є важливою складовою національної ідентичності. Значну роль у її розвитку відіграють засоби масової інформації. Тому важливо, щоб журналісти спиралися на фахову та достовірну інформацію, яка допомагатиме суспільству усвідомити важливість екологічних проблем, а також роль кожного у їх вирішенні.
Які екологічні теми, за Вашими спостереженнями, зараз найактивніше висвітлюються у ЗМІ?
ЗМІ оперативно реагують на виклики, що виникають в реальному часі, і це заслуговує на підтримку і довіру. Водночас якість інформації залежить від компетентності фахівців, які залучаються, скажімо, до інтервʼю та комплексного інформаційного супроводу кризової ситуації. Вкрай важливо, щоб журналісти вміли залучати дійсно фахових експертів, здатних надавати обґрунтовані коментарі та пояснення з урахуванням усіх можливих сценаріїв розвитку подій. Експерти, яких залучають до висвітлення екологічних питань, повинні мати відповідний рівень знань та чітке розуміння поточного стану ситуації, включно з найгіршими сценаріями її розвитку. Згадаємо, наприклад, що ніхто не вірив в можливість руйнування Каховської ГЕС тощо.
Хочу наголосити, що ЗМІ здатні як заспокоїти громадську думку, так і привернути значну увагу до проблем. І це ще більше акцентує важливість високого рівня професійної підготовки журналістів. Так, наприклад, залучення до обговорення некомпетентного “фахівця” може призвести до дестабілізації ситуації та негативно вплинути на поведінку людей у небезпечних обставинах.
Саме тому, журналістам необхідно тримати руку на пульсі поточних екологічних проблем і реагувати на них оперативно. Інформування населення про поточні екологічні та техногенні загрози в умовах війни може врятувати чиєсь життя! І це в черговий раз підтверджує ключову роль ЗМІ у забезпеченні соціальної та екологічної відповідальності.
Назвіть, будь ласка, топ 5 тем, про які зараз варто писати журналістам?
Відповісти однозначно на це питання складно, адже ми живемо в умовах війни й стикаємося з багатьма загрозами. Але варто сказати, що людина не може прожити без чистої води та повітря, ми також залежимо від продуктів харчування, і це підкреслює нашу чутливість до багатьох чинників, які впливають на стан довкілля та ресурси. Саме тому серед ключових тем, на які варто звертати увагу, можна виділити такі: якість води у джерелах питного водопостачання, особливо в контексті наслідків руйнування Каховської ГЕС; стан повітря, що погіршується через вибухи та пожежі на промислових підприємствах і нафтобазах; радіаційний фон у зв’язку із захопленням Запорізької АЕС; а також поточні ризики, зокрема замінування сільськогосподарських земель і пожежі в заповідниках.
Які екологічні проблеми, на Ваш погляд, не охоплені журналістською увагою?
Особливістю роботи журналістів є те, що вони оперативно реагують на проблему, яка виникла, але з часом втрачають інтерес до неї. І це може певною мірою гальмувати громадську реакцію та зменшувати бажання долучатися до вирішення проблеми. Екологічна ситуація постійно змінюється, і соціальне середовище не завжди встигає адаптуватися до цих змін, що ускладнює залучення всіх зацікавлених сторін до розв’язання проблем. Поза увагою журналістів часто залишаються локальні проблеми окремих громад, будинків, територій тощо. Важливо розуміти, що незначних екологічних проблем не існує. Але все залежить від формату та обсягу поданої інформації. Якість об’єктів довкілля безпосередньо та опосередковано впливає на кожного з нас, що зайвий раз наголошує на відповідальності журналістів у висвітленні екологічних питань.
А яких, на Вашу думку, питань журналістам краще уникати?
Відповідно до Оргуської Конвенції, до якої поєдналася наша країна – таких тем не повинно бути, адже кожен з нас має право на доступ до інформації про поточний стан навколишнього середовища і його можливий вплив на кожного з нас. Хочу наголосити, що фаховий коментар чи достовірна інформація про екологічні проблеми можуть буквально врятувати життя, що підкреслює важливість професійності та компетентності журналістів. Але водночас неякісна інформація або відсутність інформації про проблему здатні завдати шкоди суспільству. Це накладає на ЗМІ особливу відповідальність за достовірність і якість поданих матеріалів.
Які фейки на екологічні теми Вам зустрічалися?
Варто зазначити, що всі ми перебуваємо в умовах постійного стресу, тому наявність або відсутність інформації може суттєво впливати на наш емоційний стан. Будь-яке поширення неперевіреної інформації може мати негативний вплив на суспільство. Саме тому кожна новина, що з’являється в ЗМІ, повинна бути ретельно перевірена та верифікована. Наприклад, ми неодноразово ставали свідками повідомлень про зупинку атомних електростанцій та необхідність вжити відповідних заходів. У таких ситуаціях важливо розуміти, що кожен інформаційний вкид вимагає часу для адекватної реакції влади та надання компетентного коментаря й оцінки.
Як українські медіа можуть заохотити громадян до активної участі у вирішенні екологічних проблем?
ЗМІ відіграють ключову роль у приверненні уваги громадськості до актуальних екологічних питань і можуть стати каталізатором змін у суспільстві. Наприклад, тема сортування сміття потребує широкого публічного висвітлення та доступного роз’яснення, що сприятиме швидшій екологічній інтеграції України в європейське середовище. Завдяки своїм можливостям впливати на свідомість людей, медіа можуть формувати культуру відповідального ставлення до довкілля, підвищувати екологічну обізнаність та мотивувати громадян до дій, необхідних для збереження природи.
Наскільки загалом є перспективним напрямок екожурналістики?
Цей напрямок набирає актуальності чи не щодня! Це є результатом загроз, що виникають на території нашої країни. Отже, професійний супровід екологічних питань є актуальним зараз і буде актуальним у найближчій перспективі. Адже ми всі залежимо від стану довкілля і намагаємося розуміти поточну ситуацію, яка, у тому числі, виникає в результаті воєнних дій.
А як Ви оцінюєте екоактивізм у соціальних медіа?
Екоактивність у соціальних мережах надає можливість швидко реагувати на екологічні проблеми. Інформація про певну загрозу, поширена через соцмережі, дозволяє оперативно вжити заходів, наприклад, зачинити вікна або обмежити перебування на відкритій місцевості. Завдяки цьому соцмережі стали ефективним інструментом для інформування про екологічні та техногенні ризики, що допомагає зменшити небезпеку для кожного з нас. Проте все залежить від рівня довіри до цієї інформації та адекватності дій, які ми здійснюємо у відповідь.
Катерина Шульга
