Подовження права перебування українців у Грузії до 2027 року: нові умови і правила перетину кордону
Рішення грузинського уряду про продовження строку легального перебування громадян України стало черговим кроком у зміні міграційної політики, яка трансформується з урахуванням тривалої війни та присутності десятків тисяч українців у країні. Йдеться не про загальну лібералізацію правил для всіх новоприбулих, а про закріплення правового статусу тих людей, які вже перебувають у Грузії та пов’язали з нею своє повсякденне життя.
Подовження строку перебування
Постановою №80, підписаною прем’єр-міністром Іраклієм Кобахідзе, уряд Грузії продовжив термін легального перебування громадян України до 24 лютого 2027 року. Це рішення поширюється виключно на тих українців, які прибули до країни до 24 лютого 2025 року, тобто фактично охоплює осіб, що вже перебувають у Грузії та проживають там на постійній або довготривалій основі.
Для інших громадян України, які в’їжджають після цієї дати, зберігається правило одного року безвізового перебування з моменту перетину кордону. Таким чином, нові положення не скасовують загальний режим, а вводять спеціальну норму для визначеної групи людей, які встигли прибути до країни до встановленої дати.
До початку повномасштабного вторгнення Росії українці могли перебувати в Грузії без візи протягом одного року. Після лютого 2022 року грузинський уряд кілька разів переглядав цю норму, збільшуючи строк перебування спочатку до двох років, а згодом — до трьох повних років, що стало реакцією на масштаб вимушеної міграції.
У квітні 2024 року термін офіційно було розширено до трирічного періоду. Однак у 2025 році правила знову змінилися, і для нових в’їздів встановили однорічний формат. Поточне рішення фактично «заморожує» статус тих українців, які вже перебували в країні станом на 24 лютого 2025 року, надаючи їм дворічну перспективу перебування без необхідності негайної зміни правового статусу.
Кількість українців і їхній правовий статус у Грузії
За наявними даними, в Грузії проживає близько 30 000 громадян України. Приблизно 25 000 осіб мають статус біженця, ще 6 290 отримали посвідку на проживання. Частина українців використовує безвізовий режим, дотримуючись установлених строків або переходячи на інші форми легалізації, якщо планує довгострокове проживання.
Продовження строку до 2027 року означає, що значна частина цієї громади зберігає стабільний правовий статус без необхідності терміново оформлювати нові документи чи виїжджати для перезапуску дозволеного періоду перебування.
Безвізовий режим і умови перетину кордону
Початкова угода 1999 року між Україною та Грузією передбачала перебування до 90 днів протягом 180-денного періоду. Згодом умови були спрощені, і до 2022 року українці отримали можливість перебувати в країні без візи протягом одного року.
Після початку війни строки продовжувалися, що відображало політичну підтримку та гуманітарну солідарність. У квітні 2025 року постановою №98 термін для нових в’їздів було встановлено на рівні одного календарного року. Водночас для тих, хто перебував у країні станом на 24 лютого 2025 року, дія безвізу продовжена до 24 лютого 2026-го, після чого необхідна легалізація або застосування нових норм відповідно до останньої постанови.
Громадяни України в’їжджають до Грузії за дійсним закордонним паспортом — біометричним або звичайним. Паспорт повинен залишатися чинним протягом усього запланованого перебування, і бажано мати додатковий запас строку дії після виїзду.
Внутрішня ID-картка допускається лише для прямих авіаційних або морських рейсів між Україною і Грузією, тоді як наземний чи транзитний в’їзд за цим документом не дозволяється. Діти до 16 років можуть перетинати кордон за наявності свідоцтва про народження з нотаріальним перекладом, якщо не мають власного закордонного паспорта, тоді як особи від 16 років повинні мати окремий паспорт.
Прикордонні служби мають право запитати бронювання житла, зворотні квитки або підтвердження фінансових можливостей, особливо якщо мета поїздки виглядає як довгострокова. В’їзд через території Абхазії або Південної Осетії заборонений відповідно до грузинського законодавства.
Найпопулярнішими пунктами перетину кордну є аеропорти Тбілісі, Батумі, Кутаїсі, а також наземні переходи з Туреччини, Вірменії та Азербайджану. Процедура контролю триває від 15 до 40 хвилин, під час якої прикордонник ставить штамп із датою в’їзду, від якої відраховується дозволений рік перебування. Слід уникати спроб приховати попередні штампи з Абхазії чи Цхінвалі — система відстежує їх, і спроби обману можуть призвести до відмови у в’їзді.
Для тих, хто перетинає кордон на автомобілі, необхідно мати міжнародне посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та зелену карту або місцеве автострахування, яке можна придбати на кордоні за 50–150 ларі залежно від терміну дії. Митники можуть перевіряти багажник, однак вони ставляться лояльно до українців. Заборонено ввозити зброю, наркотики та великі суми готівки без декларації (понад 10 000 доларів).
Діти до 16 років можуть виїжджати з одним із батьків без нотаріальної згоди другого відповідно до правил воєнного стану в Україні, а з третіми особами потрібен нотаріальний дозвіл. На кордоні перевіряють наявність документів дитини, страховку оформлюють на кожну дитину окремо із зниженим тарифом. Багато сімей обирають Грузію через безпечні пляжі Батумі, дитячі табори в горах та доступну медицину. Під час воєнного стану уряд продовжив соціальну підтримку українців до 1 квітня 2026 року: щомісячні виплати 45 ларі на дорослого та 300 ларі на сім’ю, безкоштовна допомога при пологах, діалізі та лікуванні туберкульозу.
Безмитно дозволено ввозити 200 сигарет або 50 сигар, 3 літри вина, 10 літрів пива та особисті речі вагою до 100 кг. Товари понад 20 кг оподатковуються по 1 ларі за кілограм. Дорогі гаджети або ювелірні вироби слід декларувати на в’їзді, щоб уникнути проблем під час виїзду. Тварини потребують ветеринарного паспорта та наявності чіпу.
Після завершення 365 днів потрібно або виїхати, або подати документи на дозвіл на проживання щонайменше за 40 днів до закінчення терміну. Поширені підстави — робота, навчання, шлюб із громадянином Грузії, інвестиції від 300 000 ларі у нерухомість або статус внутрішньо переміщеної особи для українців. Процедура здійснюється через будинки юстиції і триває 10–30 днів.
Короткий виїзд до Вірменії чи Туреччини на 1–2 дні перезапускає річний лічильник, проте зловживати цим не варто, оскільки прикордонники ведуть статистику таких випадків. Типові помилки українців при в’їзді до Грузії включають: недійсний або майже закінчений паспорт, відсутність страховки після 1 січня 2026 року, в’їзд через заборонені території, ігнорування бронювання житла, затримку з поданням на дозвіл на проживання.
Уникаючи цих помилок, перетин кордону стає ьезпроблемним, а перебування в Грузії — комфортним та безпечним. Багато українців, що спочатку приїжджають на тиждень, залишаються на тривалий час, оцінюючи гостинність місцевих людей, природні краєвиди та можливості для життя й роботи.
Обов’язкова медична страховка
З початку 2026 року кожен іноземець, включно з громадянами України, зобов’язаний мати медичний страховий поліс з мінімальним покриттям 30 000 ларі. Поліс повинен діяти протягом всього строку перебування, включно з днями перельоту, і може бути пред’явлений у паперовій або електронній формі.
Страхування має покривати екстрену амбулаторну допомогу, стаціонарне лікування, медичну евакуацію та репатріацію. Відсутність належного поліса може призвести до штрафу від 300 ларі або відмови у в’їзді, а повторне порушення — до депортації із забороною повторного в’їзду.
До страхового поліса висуваються чітко визначені вимоги, недотримання яких може мати наслідки вже під час проходження прикордонного контролю. Документ повинен бути оформлений англійською або грузинською мовою, при цьому допускається як паперовий варіант, так і електронний формат із можливістю перевірки, зокрема через QR-код на смартфоні.
Обсяг покриття має включати невідкладну амбулаторну допомогу на суму не менше 5000 доларів США, стаціонарне лікування з мінімальним лімітом 30 000 ларі, а також витрати на медичну евакуацію та репатріацію. Поліс може бути виданий будь-якою страховою компанією незалежно від країни реєстрації, однак його умови повинні відповідати встановленим грузинським критеріям.
За відсутності належного страхування прикордонники мають право відмовити у в’їзді або накласти штраф від 300 ларі, що еквівалентно приблизно 110 доларам США. У разі повторного порушення можливе примусове видворення з подальшою забороною на в’їзд. Оформлення поліса зазвичай займає кілька хвилин і доступне онлайн через українські страхові компанії або безпосередньо перед вильотом в аеропорту. Річна вартість страхування для однієї особи, залежно від віку та обраних ризиків, зазвичай коливається в межах 1500–2500 гривень.
Соціальна підтримка українців
До 1 квітня 2026 року українці мають доступ до визначеного переліку безкоштовних медичних послуг у межах державних програм. Також передбачені щомісячні виплати: 45 ларі на дорослого та 300 ларі на сім’ю, а окремі категорії можуть отримувати допомогу при пологах або лікуванні тяжких захворювань.
Такі заходи діють у межах спеціальних програм підтримки громадян України, які вимушено залишили свою країну через воєнні дії.
Після завершення дозволеного строку перебування громадяни України можуть подати документи на отримання дозволу на проживання на підставі працевлаштування, навчання, шлюбу або інвестицій у нерухомість від 300 000 ларі. Процедура здійснюється через будинки юстиції та передбачає визначені строки розгляду. Подання заяви до завершення чинного періоду перебування дозволяє уникнути штрафів і проблем з подальшим в’їздом.
Отже, продовження строку до 2027 року створює чіткі часові межі та дає можливість громадянам України планувати подальші кроки — від тимчасового проживання до оформлення довгострокового статусу.
