Поки одні батьки втрачають дітей через війну, інші їх викидають: історія хлопчика, знайденого на смітнику в Житомирі

У країні, де вже багато родин пережили непоправні втрати і тримають в руках онімілі фотографії дітей, яких війна забрала назавжди, особливо разючими виглядають випадки, коли нове життя опиняється на межі загибелі. Це відбувається не через бойові дії, а  байдужість тих, хто мав би стати його найближчим захистом. На цьому тлі кожна така історія сприймається надто різко, майже фізично боляче, адже вона демонструє, як деякі батьки можуть безвідповідально поставитися до власної дитини, залишивши її на межі загибелі одразу після народження.

Випадкова знахідка, яка зупинила вечірнє життя двору

Звичайний листопадовий вечір на тихій житомирській вулиці перетворився на драматичний епізод, який запам’ятається її мешканкам надовго. Місцева жителька Раїса Жовновська розповіла, що спершу почула підвищений жіночий голос, який не був схожий на побутову сварку чи поклик когось з сусідів. Поряд, біля сміттєвих баків, стояла її знайома Наталія, котра вигулювала собаку. Вона вловила звук, схожий на схлипування маленької тварини, і, підійшовши ближче, побачила новонародженого хлопчика, покинутого серед осіннього листя, ще з обвитою навколо тіла пуповиною.

Уражена побаченим, Наталія миттєво зняла свій шарф, щоб хоч якось відгородити немовля від холоду, який пронизував усе навколо. Коли приєдналася Раїса, вона спершу подумала, що подруга тримає кошеня, настільки неприродним було саме місце та спосіб, у який було знайдено дитину. Жінки перенесли хлопчика у тепліше приміщення, загорнули у ковдру і викликали екстрені служби.

Стан новонародженого та перші години боротьби медиків

Через десять хвилин після виклику на місце прибула бригада Центральної станції екстреної медичної допомоги. За словами її завідувачки Надії Сідової, лікарі одразу зрозуміли, що ситуація критична. Тіло дитини мало забарвлення, характерне для тяжкого переохолодження, дихання було поверховим, а температура впала до позначки, яку лікарі фіксують у випадках найвищої небезпеки для життя.

У лікарні стан немовляти оцінили як вкрай тяжкий: температура становила 26 градусів, шкіра була холодною, а одяг, який мав би захищати в перші хвилини після народження, був відсутній. Лікарі перинатального центру доклали максимум зусиль, щоб стабілізувати життєві функції.

Завідувачка відділення інтенсивної терапії новонароджених Ірина Сергейко зазначила, що дитина була доношеною, вагою трохи понад три кілограми та зростом понад пів метра, однак навіть такі природні переваги не могли компенсувати довге перебування на холоді, тож під час надходження серцебиття сповільнилося до критичних меж.

Попри початковий ризик, протягом перших діб лікарям вдалося стабілізувати стан хлопчика. Медики дали немовляті ім’я Тимофій — не як заміну тому, яке могла б обрати мати, а скоріше як тимчасовий знак турботи та ідентичності, доки його майбутнє залишається невизначеним.

Свідчення очевидців та пошук матері

Знайдення хлопчика стало приводом для початку кримінального провадження. За інформацією поліції, попередня кваліфікація дій матері, особа якої поки не встановлена, підпадає під статтю про залишення в небезпеці, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі. Правоохоронці проводять всі необхідні дії, щоб знайти жінку, яка, ймовірно, народила дитину поруч зі смітником та негайно покинула місце.

Мешканки будинку, які першими побачили немовля, говорили про те, що ніч після події була для них важкою: думки про стан хлопчика, його подальшу долю та причини, які могли штовхнути когось на настільки різке рішення, не давали спокою. Раїса Жовновська зазначила, що жодна мати, яку вона могла б собі уявити, не лишила б дитину у такому стані, однак навіть її емоційна оцінка не знімає важливого питання — що саме відбулося з жінкою, яка народила, чи мала вона змогу отримати допомогу та чому не скористалася доступними механізмами захисту життя новонароджених.

На території області функціонують спеціально обладнані «Вікна життя», куди жінки можуть анонімно принести небажане або народжене у складних обставинах немовля, не наражаючи його на небезпеку. Подібні місця створені саме для того, щоб уникнути подібних трагедій і дозволити дитині отримати шанс на життя без загрози у перші хвилини після народження. Проте цей інструмент працює лише тоді, коли інформація про нього відома майбутнім матерям і коли вони не залишаються самотніми в ситуаціях, що потребують підтримки й медичної допомоги.

Історія Тимофія, врятованого завдяки уважності двох жінок, з одного боку, вселяє віру в людську здатність швидко реагувати на небезпеку й відчувати відповідальність за тих, хто не може сказати ні слова. Проте з іншого боку, вона нагадує про ті глибокі проблеми, які накопичувалися роками: брак доступної психологічної підтримки для вагітних, замовчування кризових ситуацій у сім’ях, відсутність належної уваги до соціально вразливих жінок та недостатню обізнаність про безпечні альтернативи. Однак такий вчинок батьків, які залишають власну дитину напризволяще, не можна виправдати жодними обставинами, адже він ставить під загрозу найцінніше — життя того, кого вони мали б захищати перш за все.