4 квітня – Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в розмінуванні.
Україна стала найбільш замінованою країною у світі, випередивши Афганістан та Сирію. Українські сапери та рятувальники щодня знешкоджують від 2 до 6 тисяч снарядів s мін, кожна з яких відрізняється своїм принципом дії та наслідками вибуху.
“За час військових дій міни разом із бомбами, артилерійськими та іншими нерозірваними снарядами забруднили територію країни настільки, що для її розмінування знадобиться 757 років”, – зазначає видання TIME.
Водночас у світі існує класична формула: рік війни – це 10 років розмінувань. Враховуючи, що військові дії в Україні почалися у 2014 році, виходить термін у 100 років. Однак слід пам’ятати про пріоритети при проведенні розмінування: спочатку – основні інфраструктурні об’єкти, потім – сільськогосподарські землі, а в кінці – важкодоступні землі. Складність розмінування полягає в тому, що вибухонебезпечні предмети можуть бути заховані будь-де, тому поки сапери не перевірять кожен метр, території лишатимуться небезпечними для проживання людей.
Статистика щодо замінування території України та її наслідків вражає:
“За час військових дії в Україні загинули 289 цивільних людей, підірвавшись на мінах, 15 з них – діти. Крім того, під час проведення розмінувань загинув 21 працівник ДСНС, ще 87 піротехніки отримали поранення, виконуючи завдання із розмінування території”, – повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
Очільник МВС підкреслив, що на даний час про повне гуманітарне розмінування не може навіть йтися, оскільки для цього потрібне завершення бойових дій. Він пояснив, що розмінування є тривалим процесом, який має загалом три етапи: бойове, оперативне і гуманітарне.
“На бойовому етапі територію розміновують військові, просуваючись фронтом. На оперативному – поліцейські та рятувальники, коли проводять стабілізаційні заходи на деокупованих територіях. Гуманітарне розмінування – це вже повне глибоке очищення як землі, так і акваторій від вибухонебезпечних предметів”, – уточнив Клименко.
За словами міністра, на даний час готується Державний реєстр територій, забруднених вибухонебезпечними предметами. ДСНС щодня проводить розмінування за допомогою майже 400 одиниць різноманітної техніки, при цьому велику допомогу надають міжнародні союзники і партнери. Зокрема Японія, яка передає Україні спеціальне обладнання, спецтранспорт та спецекіпірування. Однак спеціалістів-вибухотехніків не вистачає – у структурі МВС зараз нараховується близько 2000 саперів з ДСНС, Нацполіції та Національній гвардії, але планується збільшити їх кількість до 2800.
На мінах досить часто підриваються аграрії, які намагаються обробляти свої землі, не дочекавшись дозволу відповідних служб. Крім того, люди, особливо діти, ігнорують заборону ходити в ліс, купатися у водоймах або рибалити. Є й такі, які знаходять міну і намагаються його розібрати прямо на місці або ж несуть додому.
Крім людей, від вибухів мін страждають рідкісні види тварин і рослин. Якщо у людей є шанс від них спастись, то у тварин, які мешкають в лісах, такої можливості немає. При детонуванні міни майже одразу займається суха трава та деревина, виникає лісова пожежа. Міни псують також ґрунт – фрагменти боєприпасів вивільняють у довкілля і ґрунтові води важкі метали – залізо, хром, мідь, цинк, ртуть. На цих землях у майбутньому неможливо вирощувати сільськогосподарські культури.
Як вберегтися від мінної небезпеки?
Намагайтеся рухатися маршрутом, яким нещодавно вже хтось пройшов чи проїхав. Якщо ви їдете на машині, уникайте доріг, на яких немає інших автівок. Крокуйте тільки дорогою, на якій усе видно.
Пам’ятайте, що вибухонебезпечні предмети можуть бути розташовані близько до зруйнованої техніки чиабо будівлі, а також поруч зі снарядами, в кущах, траві на узбіччі, бути прив’язаними до дерев і навіть навмисно сховані в іграшках, книжках чи за телефонами, які лежать на землі.
Будьте обачні та уважні, не підбирайте незнайомі предмети на вулиці та не наближайтесь до будь-якої військової техніки, амуніції, снарядів, їхніх уламків та особливо мін і за жодних обставин не чіпайте їх.
Якщо ви раптом наступили на міну, рухатись вже не можна. Потрібно одразу кликати на допомогу та дзвонити 101 до Служби з надзвичайних ситуацій.
Якщо побачили щось підозріле, залишки бойової техніки чи боєприпас, телефонуйте також за номером 101.
Навчайте дітей безпекової грамотності, у тому числі у питаннях поводження з мінами, які часто мають вигляд дитячих іграшок.
