Понад 5 тисяч харківських першокласників вчитимуться в підземних школах через постійну загрозу обстрілів
Харків є одним з найбільших міст України, яке з перших днів повномасштабного вторгнення живе під постійною загрозою ракетних і дронових атак. Міська інфраструктура зазнала серйозних руйнувань, а школи стали одними з найвразливіших об’єктів. Батьки, діти та вчителі опинилися перед непростим вибором: безпека чи освіта. За час війни освітня система Харкова намагалася знайти компроміс між цими вимогами. З початком нового навчального року це завдання набуває ще більшої складності, адже місто очікує рекордну кількість першокласників, готових навчатися онлайн — в умовах, коли традиційні шкільні будівлі залишаються вразливими до обстрілів.
Станом на липень 2025 року, понад 5 250 дітей були зараховані до перших класів харківських підземних шкіл. Про це повідомили у Харківській міській раді з посиланням на слова мера Ігоря Терехова. Ці діти — ті, чиї батьки прийняли рішення, що офлайн-освіта в умовах війни для них є пріоритетною. І саме для них у місті створено спеціальні умови: підземні школи, які функціонують у безпечних сховищах. Міська влада підтвердила, що 1 вересня ці першокласники розпочнуть навчання в укриттях, обладнаних як повноцінні освітні простори. Загалом, у місті функціонують чотири таких школи, ще три мають запрацювати до осені. Частину навчальних кабінетів організовано й на станціях харківського метро.
Мер Харкова Ігор Терехов наголосив, що попит на очне навчання в місті надзвичайно високий, попри воєнну ситуацію. За його словами, майже 91 тисяча школярів і надалі навчатимуться дистанційно, а близько 15 тисяч оберуть змішану форму — кілька днів на тиждень проводитимуть у підземних школах, решту — навчатимуться онлайн. Така модель дозволяє поєднати мінімально необхідний соціальний контакт між дітьми та педагогами із вимогою безпеки. Але вона також накладає додаткове навантаження на освітню систему, яка мусить адаптувати не лише програму, а й сам формат навчання під реалії підземних класів.
Створення таких навчальних просторів потребує не лише матеріальних витрат, а й ретельної організації. Кабінети мають бути обладнані відповідно до стандартів: вентиляція, освітлення, запас води й харчів, засоби зв’язку, елементарний комфорт. Але водночас це — простори, позбавлені природного світла, без традиційного шкільного подвір’я чи фізичної активності на перерві. Усе це відбивається на психоемоційному стані дітей, особливо першокласників, які й без того переживають значну трансформацію у способі життя.
Батьки не мають великого вибору: ті, хто залишився в Харкові, змушені орієнтуватися не на освітню стратегію, а на безпекові міркування. Дистанційна освіта не завжди є ефективною — особливо для найменших школярів, які потребують постійної уваги, емоційного контакту та організації середовища. Але й надсилати дитину щодня до школи без укриття — варіант, якого більшість уже не розглядає. У цьому сенсі підземна форма стала компромісом, який намагається зберегти елементи звичного життя за межами звичайної реальності.
Система підземної освіти не є унікальним проєктом для України: у різних регіонах східного фронту з 2022 року розробляються моделі навчання в укриттях. Але саме Харків став одним з перших великих міст, яке реалізувало цю модель у масштабах тисяч учнів. Це вимагає значного людського ресурсу: не лише вчителі, а й психологи, охорона, технічний персонал, медики залучені до щоденної підтримки шкільного процесу в умовах війни.
Попри складнощі, харківська модель показує, що освітній процес у прифронтовій зоні можливий. Однак він потребує постійної підтримки держави, міжнародних донорів, волонтерів і найголовніше — довіри та витримки з боку самих громадян. Успішний старт навчального року залежить не лише від будівель і меблів, а від того, чи зможе школа, навіть розташована під землею, дати дитині почуття нормальності, безпеки й передбачуваності. І це завдання, яке лежить не лише на адміністрації міста, а на всій країні.
